Як "оживають" картини: українки створюють анімовані копії викрадених росіянами полотен Херсонського музею

У зв'язку з активними воєнними діями Україна втрачає багато культурних скарбів. Наприклад, лише з Херсонського художнього музею окупанти викрали понад 10 000 творів мистецтва. Серед них було і олійне полотно "Козаки в степу" Сергія Васильківського. На щастя, українці мають унікальний талант відновлювати знищене. 

Проєкт "Викрадене мистецтво…" присвячено картинам, викраденим росіянами під час окупації. До Дня захисників і захисниць України автори представили анімовану копію "Козаків в степу". Відому картину відтворили за участі бійців ЗСУ Романа "Добряка" Колесника та Станіслава "Рефа" Зорія. Про цей проєкт та процес "оживлення" картин у "Ранку Вдома" розповіли фольклористка Ярина Сізик та режисерка Марія Озіріна.

Ведучі — Ірина Хоменко та Денис Мінін.

— Ярино, що вас надихнуло саме на цю картину і чому обрали формат анімації? 

Ярина Сізик: Ми хотіли загалом поговорити про ситуацію з українським мистецтвом, яке під час окупації зазнало втрат. Особливо про Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка, з яким ми цей проєкт і почали робити.

Зазвичай ми перебираємо картини, які нам близькі, і героїв, які нам підходять. Обираємо, хто ближчий. Цю картину ми хотіли приурочити до Покрови 1 жовтня, адже Покрова оберігала наших козаків, вони їй молилися перед важливими битвами. Тож ми подумали, що це гарна ідея — зробити цю картину і запросити наших захисників. Так ми і вчинили. 

— Я так розумію, що Марія продюсувала і режисирувала цей проєкт? 

Марія Озіріна: Режисерувала.

— З чого почалася робота над ним? 

Марія Озіріна: Вся наша співпраця з Яриною, а такої вже було дуже багато, починається з того, що Ярина каже: "У мене є ідея!". Я навіть не питаю, яка саме. Одразу кажу: "Давай робити". Цей проєкт затягнувся, тому що викрадених картин багато, а ми систематично пробуємо відтворити їх. 

— У вас на картині хлопці із Сил спеціальних операцій Збройних сил України. Як обирали їх?

Марія Озіріна: Оскільки оригінальна картина з козаками, ми вирішили, що буде доречно і природно, якщо в кадрі будуть саме ветерани. Мій друг Станіслав Зорій — один із тих, хто в кадрі. Я спитала в нього, з ким йому буде найкомфортніше працювати разом, з ким він дружить. Він запропонував Рому "Добряка". Мені важливо, щоб ми не тільки виконали завдання, а і щоб героям в кадрі було комфортно. Особливо, якщо вони не звикли зніматися. Хочу, щоб сам процес їм теж був приємний.

— Яка найбільш захоплива частина цієї роботи, всього процесу? 

Марія Озіріна: У цьому випадку, щоб доїхати до точки, де ми знімали, я сіла на коня. Мені сподобалось! Мені подобається весь процес: як Ярина шукає картини, як ми підбираємо реквізит, як Ярина разом з Оленкою Дідик займається одягом. Ми це робимо, тому що хочемо. У цьому немає якоїсь фінансової складової. 

— Ярино, за яким принципом ви тоді обираєте картини? 

Ярина Сізик: Варто сказати, що це серія. У перспективі будемо запрошувати різних героїв. Уже вели перемовини з Надею Дорофєєвою і з Джамалою. Вони нас добре знають і хочуть взяти участь у проєкті. 

Кожна картина має свою унікальну історію. Першою картиною став "Портрет дівчини у вишиваній сукні" від Михайла Брянського. У ній ми знімали Дашу Астаф'єву, а сорочку з картини відтворила жінка, яка перебувала в окупації. 

Другою стала "Щедрість" Миколи Писанка. У ній ми зняли Євгена Клопотенка. Зйомка відбулася восьмого липня у день масового обстрілу України, коли влучило в "Охматдит". У нас на майданчику була дитина у цей час. Такі паралелі, така історія надає відтворенню картини глибокого змісту. 

— Четверту картину для відтворення вже обрали?  

Ярина Сізик: Так, ми вже зняли для неї дівчат-блогерок, котрі популяризують різні соціальні теми. Їхній дует покаже грайливих дівчат із минулого, і як вони живуть у сучасному побуті. Ми завжди намагаємося провести паралель між минулим і сучасністю. 

— Ви зосередженні на Херсонському музеї чи будуть викладені роботи з інших культурних установ? 

Ярина Сізик: Зараз ми працюємо з Херсонським музеєм, тому що з нього викрадено понад 10 000 об'єктів. Вони нам розповідають, як відбувається ідентифікація і як вони співпрацюють з Інтерполом — це дуже цікаво. Українська спадщина зараз щодня під загрозою знищення. 

— Як люди реагують, котрі бачать ваші "оживлені" картини? 

Ярина Сізик: Пишуть нам: "Нащо ви витрачаєте державні кошти?". 

Марія Озіріна: А ми свої витрачаємо.

Ярина Сізик: Ага, купуємо для зйомки кавуни в несезон за 3000 гривень. Насправді, реакції здебільшого позитивні. Марія дуже давно займається стоп-моушн анімацією. Вона вже працювала з багатьма відомими людьми, створюючи такі роботи. Ця техніка дуже інтерактивна і дозволяє удоступнути серйозні теми.

— Вас ще не запрошували анімувати картини за кордоном? 

Ярина Сізик: Ні. Особисто мені важливо робити це тут і зараз з людьми, які тут.

Читайте також: Зйомки у психлікарні та запис музики на Abbey Road: інтерв'ю з продюсером драми про жахи каральної психіатрії в СРСР "БожеВільні"