"Я була найгіршою асистенткою по акторах": про шлях до кіно і театру розповіла Анастасія Карпенко

Зірка серіалів "Перевізниця" і "Лікарка Ковальчук" Анастасія Карпенко з юності знала, що буде акторкою. Вона наполегливо вступала до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, але вдалося їй це тільки з третьої спроби. Про це акторка розповіла в проєкті "Головна роль" на телеканалі "Дім".

Анастасія — корінна киянка, виросла в родині будівельника та інженера, серед родичів не було представників творчих професій.

У 15 років школярка почала займатися в театрі-студії "Чорний квадрат", де й зрозуміла, що хоче бути тільки акторкою.

"Чорний квадрат" дав мені базу, основу і любов до театру. І, взагалі, я зрозуміла, що повинна бути серед таких людей, типу божевільних, дурнуватих, схожих на мене. І нарешті я з ними, нарешті я у своєму середовищі", — згадує акторка.

Але вступну комісію театрального вишу Анастасія підкорила тільки з третьої спроби.

"Те, що я тричі вступала, напевно, це про якусь стійкість характеру. Наша сім'я дуже велика, але в ній немає нікого з акторського середовища. І всі розуміли, що у мене шансів вступити — нуль. Я не пам'ятаю питань типу: навіщо ж вона це робить? Я пам'ятаю тільки себе, своє рішення і що я йду до своєї мети", — зазначила вона.

Два роки, протягом яких Анастасія не могла вступити до вишу, вона працювала, працювала в різних сферах.

"Мені мама одразу сказала: дорога, раз не вступила, тоді будемо заробляти, ти не будеш сидіти у мене на шиї. Ну, і тим більше такої можливості у нас і не було. Тому що у мене дуже небагата сім'я", — сказала акторка.

Анастасія починала працювати агенткою з реклами — сиділа на "холодних дзвінках" і пропонувала телефоном щось купити. Дівчині було дуже важко морально, бо ти постійно стикаєшся з негативом з боку людей, яким нав'язуєш свій товар. Проте, це теж загартувало характер майбутньої кінозірки.

На початку 2000-х Карпенко потрапила на кіностудію імені Довженка, де Олександр Муратов (перший чоловік знаменитої режисерки Кіри Муратової) знімав повнометражний фільм. Анастасії запропонували бути асистенткою по акторах. На знімальному майданчику дівчина познайомилася зі Стасом Бокланом, з яким майже через 15 років буде разом грати в серіалі "Слуга народу".

"Я була найгіршою асистенткою по акторах, тому що я в принципі не розуміла суті своєї роботи. Я тільки насолоджувалася тим, що могла перебувати на знімальному майданчику, насолоджуватися атмосферою і дивитися, як працює Стас. Тому що в основному там були не дуже сильні актори, тільки Стас", — розповіла акторка.

У 2002 році Анастасія вступила до університету імені Карпенка-Карого, вона називає студентство одним з найкращих періодів свого життя.

"Я дуже сильно старалася, тому що мені це давалося дуже важко. Три роки я не могла ні спати, ні їсти. Я просто хотіла бути там і працювати, працювати, працювати", — сказала акторка.

У театральному університеті Карпенко потрапила на курс Едуарда Митницького, який дуже вірив у талановиту студентку.

"Він у мене вірив так, як, можливо, зараз тільки мій чоловік вірить. Едуард Маркович мене дуже сильно морально підтримував. Після студентських років я потрапила до нього в Театр на лівому березі Дніпра. Був період, коли я не знімалася в кіно, він мені весь час говорив: "Це дуже дивно, що тебе не запрошують. Ти просто дочекаєшся своєї години. Я тобі кажу", — резюмувала Анастасія Карпенко.

Читайте також: "Зви мене Ксюхою": як кінозірка Анастасія Карпенко і продюсер Олексій Гончаренко заробляли безхатьками на Хрещатику (ФОТО, ВІДЕО)

Багато українських кінематографістів впевнено заявляють, що у її віковій категорії в жанрі драми Анастасії Карпенко немає рівних. Вона сильна і мотивована лікарка Оксана в серіалі "Лікарка Ковальчук". Вона — перевізниця Лідія в серіалі "Перевізниця", яка демонструє чуттєвість і щиру доброту. Вона — молода мама Анна в драмі "Як там Катя?", яка стикається з найбільшим випробуванням у своєму житті, коли її дочку збиває автомобіль з мажоркою за кермом.

У вересні Анастасія Карпенко продовжила і свою театральну кар'єру, повернувшись до Театру на лівому березі Дніпра.