Відсутність плану та прагнення ідеальності: помилки у веденні бюджету назвала фінансова експертка

Питання фінансової грамотності дорослого населення залишається актуальним для багатьох українців. Як правильно планувати свій бюджет, уникати типових помилок та захистити власні кошти від нових шахрайських схем в інтернеті, в ефірі “Ранку Вдома” розповіла експертка з корпоративних і персональних фінансів Лєна Шепель.

За її словами, чимало людей переносять імпульсивну дитячу фінансову поведінку у доросле життя, повторюючи старі помилки, наприклад, звички витрачати першу зарплатню на святкування з колегами.

Фахівчиня назвала дві ключові помилки, яких припускаються українці під час планування бюджету на місяць.

“Найбільша помилка — це взагалі не дивитися в тему фінансів і тему бюджету. Коли ми йдемо на нову роботу, ми можемо передбачити, що з першої зарплатні наші колеги попросять нас організувати щось. І це в теорії можна запланувати. Хай не точно, хай не на 100%, хай не прямо там до гривні, але це принаймні як картина крупними мазками на початках. Це можна і варто планувати. Дуже багато людей не починають взагалі дивитися в цю тему і фінансово планувати. А друга помилка — це вимагати від себе робити все відразу ідеально, що загалом за замовчуванням ідея утопічна”, — пояснила Шепель.

Окрему увагу експертка приділила питанню кібербезпеки та захисту грошей на банківських картках, оскільки зловмисники дедалі частіше використовують технології штучного інтелекту (ШІ). Експертка наголосила, що у разі будь-яких підозрілих дзвінків із тиском діяти негайно, потрібно завжди брати паузу та не вступати в дискусії.

Зокрема, зараз фіксують випадки, коли шахраї за допомогою ШІ записують голос людини, створюють голосове повідомлення і після зламу акаунтів у месенджерах розсилають його контактам із проханням про фінансову допомогу. 

Експертка дала рекомендації, як дорослим захистити свої платіжні дані. 

“Не надавати дані картки, не робити нічого, коли вам телефонують. Якщо представляються представником банку, так і скажіть: "Я перетелефоную зараз вам самостійно". Або у мене був кейс, коли мені подзвонили і представилися співробітником банку, на що я сказала: "Я жодної інформації, жодних розмов по телефону з вами вести не буду. Будь ласка, якщо ви справді співробітник банку, напишіть мені в онлайн-додатку". І справді, через мобільний додаток буквально через хвилину прийшло повідомлення. Плюс не можна переходити за дивними посиланнями, які приходять у будь-які месенджери”, — зазначила експертка.

Фахівчиня також порадила завжди перепитувати знайомих у текстовому форматі, чи дійсно вони надсилали посилання, за яким просять перейти, оскільки після зламів месенджерів це дуже поширена шахрайська схема. 

Читайте також: Фінансова грамотність дітей: коли починати розмови про гроші та як реагувати на помилки