Не треба бути мисливцем за гострими враженнями: фахівчиня з психічного здоров'я Veteran Hub пояснила, як спілкуватися з воїнами, ветеранами та людьми з інвалідністю

Аби ефективно та екологічно спілкуватися з іншими людьми, нам завжди потрібно зважати на їхній досвід та пережиті травми. У наш час це особливо важливо, впевнена фахівчиня з психічного здоров'я Veteran Hub Катерина Тімакіна. У "Ранку Вдома" вона пояснила, як правильно говорити з військовими, біженцями, людьми з ампутаціями та протезами. Ці знання корисні кожному українцю.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Чому постійно змінюються правила етичного спілкування з військовими та цивільними?

— Ми весь час змінюємо той контекст, в якому ми є. Бо суспільство гуманізація і рамка норми розширюються. Ми більше не відкидаємо як чужих людей, які від нас хоч чимось відрізняються або мають інший досвід. Якщо 100 років назад люди з психічними розладами називались хворими і їх тримали закритими, то зараз ми розуміємо, що психічна норма різна. Наше психічне здоров'я — це континуум. Воно може покращуватися, погіршуватись. Проте це не вирок і не термінальна стадія. Ми змінюємося, і ми стаємо більш гуманними одне до одного. Тож маємо знаходити нові межі етики, нові межі норми.

— З якими групами людей у воєнний час може виникати найбільше конфліктів? Можливо є якась універсальна порада, яка допоможе уникнути конфлікту.

— Ми зараз здобуваємо дуже різний досвід. Це впливає на нас, незалежно від того, чи це людина з бойовим досвідом, чи вона з окупованої території, чи це людина, яка живе в умовному тиловому місці. Універсальна порада — поважати одне одного, бути емпатичним, відкритим. Намагатися не накладати на людину ярликів.  Не треба виокремлювати. Треба впроваджувати такі практики поваги, емпатії, чесності та відчувати кордони свої та кордони іншої людини. Інакше ми будемо виокремлювати всіх за різним досвідом, по суті, маркувати й впроваджувати якісь певні правила. При цьому ми не знаємо про досвід людини.

— Які питання не варто ставити військовим?

— Такі, які не варто ставити людині, якого, ви ледь знаєте. Якщо ви знаєте цю людину, ви можете спитати: "Чи хочеш ти мені про щось розповісти?". Якщо це незнайома людина, то не варто грати в психолога, просити, розповісти про якийсь свій досвід, лізти руками туди, куди людина умовно не готова впустити. Направду, ви теж не готові отримати цю інформацію. Треба запитати: "Чи комфортно тобі про це говорити?". Треба відчувати межі та кордони і спостерігати за тим, що з вами відбувається, коли ви спілкуєтесь з військовим.

— Які фрази недоречні у спілкуванні з людиною, яка має бойовий досвід?

— Точно не треба бути мисливцем за гострими враженнями. Точно не треба питати про особливості служби. Якщо людина не готова з вами про це говорити або ви не знайомі достатньо для того, щоб вона з вами поділилася.  Не варто питати: "Чи вбивав ти?", або "Як виглядає смерть?". Треба називати речі своїми іменами, точно це назвати, війну війною, назвати окупацію окупацією уникати евфемізмів таких.

— На що треба звертати увагу, коли ми спілкуємося з людьми з ампутацією?

— Всі конфлікти виникають в момент, коли ми переживаємо стресову реакцію в контакті з людиною. Коли ми відчуваємо сором і провину, ми починаємо щось робити таке, що зазвичай є абсолютно недоречним.

Ми починаємо порушувати кордони людини, тому що нам якось некомфортно з самими собою. Ми почуваємо провину, починаємо якось нити, намагатися компенсувати цю різницю. В цей момент це, по суті, порушення кордонів людини. Це, по суті, історія про те, що ми не бачимо потреби людини. Ми починаємо задовольняти свою потребу.

Часто цікавляться, як дякувати військовим, чи можна обіймати військових. Можна, якщо людина від цього відкрита. Як поводитись з людиною з втраченою кінцівкою?  Так само як зі звичайною, прислухаючись до її потреби про допомогу, про якусь підтримку.

— Де можна більше дізнатися про етику й правила комунікації у воєнний час?

— Veteran Hub розробив чудовий словник — глосарій, про те, як говорити. Ветеранські організації, які займаються підтримкою та супроводом наших воїнів, їх коханих, активно працюють в цьому напрямку. Словник можна  знайти на сайті Veteran Hub. Він досить простий та чіткий. Основна ідея полягає в тому, щоб дати нейтральні, коректні вирази, які ми можемо вживати в комунікації з ветеранами та воїнами.

Першочергово — це є людина, потім її досвід. Власне, бойовий досвід — це лише частина ідентичності кожного з ветеранів, яка не є визначальною. Ми в першу чергу бачимо людину, а потім вже особливості її стану й досвіду. Людина з певним досвідом — ветеран, а не "атошник". Не важливо, який досвід вона мала. Чи вона доброволець, чи вона несла службу в штабі. Ми повинні говорити термінами, які не несуть в собі негативне або героїчне забарвлення. Не "воїни наші", "сонечка", "герої", а ветерани. Таким чином ми знімаємо з людини тягар емоційного забарвлення, яке ми вкладаємо. Бо людина може бути в різному стані. Може почуватися героєм, а може й ні. 

— Хто працював над цим словником?

— Наш комунікаційний відділ, наші психологи й власне команда Veteran Hub, яка з 2018 року здійснює таку тривалу підтримку й супровід наших ветеранів. 

—  Чи змінився досвід комунікації?

— З цією фазою війни значно більше запитують від родин, від коханих. Власне, основна робота зараз, в час повномасштабного вторгнення здійснюється не з ветеранами, а з сім'ями. Тобто робота з ветеранами триває, але більше запитів ми отримуємо від рідних воїнів чи ветеранів.

Рідні прагнуть повернути ветеранів до нормального стану, до нормальної сім'ї, до цивільного життя. Стан війни та стан нормального життя — це плинність. Воїни були завжди. Спосіб адаптуватися різний. Зараз значно більше залучених людей є у війську. Відповідно їм потрібна підтримка. Ветеранів зараз не так багато, здебільшого вони всі знову стали воїнами.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• Як жінці не "згоріти" в декреті — поради психологині 
• Актори та режисер серіалу "Сховища. Вісім історій" розкрили секрети зйомок та зізналися, чи ходять в укриття 
• Видають світову класику українською: про проєкт "Золота полиця" говоримо зі співзасновницею "Книголаву" Світланою Павелецькою
• Проєкт "Військо Читає": про інтелектуальну зброю для ЗСУ та реформацію суспільства розповів засновник видавництва "Наш Формат" Владислав Кириченко
• В Україні випустили посібник про здорову комунікацію з дітьми під час війни — психолог озвучив подробиці 
• Новий сезон "Блокпост шоу": про залаштунки програми розповів ведучий Володимир Шумко
• Про програму Doc Kyiv Fest, міжнародне журі та "Оскар" Чернова: інтерв'ю з директоркою Одеського міжнародного кінофестивалю Анною Мачух 
• Секрет імені Аделіна, побут багатодітної сім'ї та повернення на роботу — інтерв'ю з ведучою Лілією Ребрик
• Нові технології, кастинг та перемога стрічки "Лишайся онлайн" на улюбленому фестивалі Тарантіно: інтерв'ю з продюсером першого у світі скринлайфу Антоном Скрипцем