Веселі волонтери: дует Бампер і Сус у гостях у "Тихого вечора з Оленою Кравець"

Бампер і Сус. Фото: kanaldіm.tv

Гості 27-го випуску програми "Тихий вечір з Оленою Кравець" телеканалу "Дім" — волонтери та артисти, фото з якими є чи не у кожного українського військового. Яких ніхто не знає як Олексія Супруна та Сергія Щербакова, але всі знають як гумористичний дует Бампер і Сус.

Ведуча — Олена Кравець, співведучий — Юрій Карагодін.

Поїздки до військових

— Хлопці, у вас у грудні мав бути великий тур, проте ви його скасовували. Чому?

Бампер: Найбільша причина, бо є дуже багато заявок щодо допомоги військовим. Це якраз будуть дні перед новорічними святами, а хлопці та дівчата на фронті теж люблять трошки святкувати, зокрема з якимись концертами.

Сус: Ми прийняли рішення, що краще в грудні повеселимо військових, а вже десь в березні-квітні поїдемо в тур та зберемо гроші на щось іще для них.

— А хто зазвичай з вами їздить ще? Чи ви удвох?

Бампер: Якщо в тур, то вдвох. До військових теж вдвох їздили. Наприклад, якісь знайомі хлопці, які вийшли на відновлення або на ротацію, телефонують: "Можете до нас приїхати?" "Можемо". Це може бути де завгодно, по всій Україні.

Сус: У нас жодного разу не було "не можемо". Завжди "можемо".

Бампер: Ось у Суса була температура 38. Це його робоча. Виїжджаємо, а додому він вертається вже без температури. Ось так обмінялися енергією, все класно. Ось коли говорять, що волонтерам важко, насправді тебе туди тягне самого вже. Ти раз з'їздиш, поспілкуєшся, і тебе самого вже тягне. Вони вже кажуть: "Не треба їхати!" А ми все одно: "Та їдемо ми".

— В яких умовах вам доводилося виступати у військових частинах?

Бампер: Ми були десь майже за 7 кілометрів під Донецьком. І ось прокидаюся у пацанів на хаті, а в мене на грудях миша сидить. Гарна така, дивиться прямо на мене, як ото в мультиках, коли відображається любов, сердечка... Вона на мене дивиться, тримає великий рисовий хлібець і їсть його. І мені здалося, що вона навіть підморгнула. І втекла.

— Ти не злякався?

Бампер: Ні, вони там ручні.

Сус: Їх там пацани приручають, з ними граються.

Бампер і Сус. Фото: kanaldіm.tv

— Хлопці щось вам дарують?

Сус: Дарують підписані прапори, шеврони, гільзи від снарядів.

Карагодін: Ми з Бампером та Сусом були на півдні — Вилкове, Рені на Одещині. Це рибний район. Пам'ятаєте, нам по пакету риби подарували?

Бампер: Там товстолоб був, лящ. Копчені. Хлопці самі зробили.

І там же річка Дунай. Я говорю Юрі [Карагодіну]: "Коли ми з тобою ще скупаємося в Дунаї? Пішли". Ми роздяглися, йдемо, вже по пояс у воді. А позаду стоїть начальник прикордонного загону. А пів річки — наша, а пів річки — вже Румунія. І Юра каже: "Уяви, що ми зараз на очах у начальника прикордонного загону почнемо перепливати на ту сторону, що буде?"

Сус: А я стою з начальником і теж питаю: "А якщо вони зараз психонуть і попливуть?" Він каже: "Тю, хай спробують".

Карагодін: Мені просто було цікаво, до якого моменту прикордонники будуть гадати, що то прикол…

Бампер: … ага, і коли вже почнуть стрілять по Румунії.

Бампер, Сус та Олена Кравець. Фото: kanaldіm.tv

— А хто допомагає вам організовувати концерти?

Бампер: Юрій Степанович Тира. Йому вже 50 з чимось років. Але він може проїхати 2400 [кілометрів] за один присід, не лягаючи спати.

Йому допомагає його донька Даша. Ще друг Даші — Серьога. Ще Тоха Тіліс. Це ті, хто постійно в обоймі.

— Юрій Степанович зробив ще тур "6992" — це довжина кордонів України. І з концертами об'їхали, напевне, всі прикордонні точки.

Бампер: Точно всі, які зараз під контролем України. Бо є ще тимчасово окуповані. Куди ти там заїдеш? І що, ти скажеш: "Здрастє"?

— А я хочу, щоб ці часи настали. Щоб ми приїхали та сказали: "Здрастє".

Бампер: Здрастє, а нумо звідси!

Бампер, Сус та Олена Кравець. Фото: kanaldіm.tv

Веселі перегони тачок

— Ви окрім турів, окрім виступів у військових ще й ганяєте тачки. Ну, точно у такому темпі життя якісь дикі історії трапляються. Розкажіть, як вас поліція зупиняла в Харкові.

Бампер: Це легендарна історія. Ми гнали "уазик" — не "буханку", а такий пуголовок із кузовом.

А до цього жінка в Telegram передбачила аномально теплу зиму. Я зрозумів, що вона каже правду, коли ще раніше вона казала: "Може бути обстріл, а може й не бути". І ця жінка розповідала, що буде-таки аномально тепла зима.

І ось взимку я їду на цьому "уазику". На вулиці — мінус 7 градусів. Я закриваю двері — падає вікно. А нам на Краматорськ. А вікно впало в Києві.

Сус: А я їду на своїй машині позаду, щоб на зворотному шляху забрати його. Я то обжену його, то позаду, то обжену, то позаду. Вкотре обганяю, дивлюся — у нього вікно відкрите. І мінус 7. Думаю, нічого собі пічка працює у чувака, що він аж вікно відкрив.

Я відкриваю своє вікно, і починаю йому закидувати цукерки. Ну, баскетбол такий. Цукерки влучають йому по щоці, по обличчю. А він їде і не реагує. Я не розумію, що відбувається. Потім тільки зрозумів: у нього відмерзла одна сторона, просто не відчуває нічого.

Бампер: Ми були в Пирятині, нам жінки дали скотч, примотали те скло. Думаю: нарешті стане краще. Нічого не сталося — дме звідусіль. За мною висів гобелен, "Три богатирі" — класика. То вони теж замерзли.

Сус: А ця машина не заводиться зсередини, поки ти ззаду не поб'єш стартер, він на вулиці, за кабіною. Стартер залипає, його треба відбити монтировкою. Я весь час вибігаю з монтировкою і починаю бити по стартеру. Завелася — я з монтировкою в машину. Він поїхав, я за ним.

Їдемо, під Харковом нас зупиняють на блокпості. А вже темно. Залишалася майже година до комендантської години.

Бампер: Я зупинився. Три поліцейських: "Добрий день, куди їдете?" Кажу: туди-то, туди-то. Він каже: "Техогляд". — "Пацани, ви що? Його скасували". — "На вантажівки — ні". — "Це що, вантажівка? Це так в Радянському Союзі бачили пікап".

А темно, у мене ще обличчя відморожене, ніхто нікого не впізнає. І в цей момент…

Сус: А я дивлюся — Бампер зупинився, мабуть, заглох. Я вже ж втомлений, хапаю монтировку, вибігаю на цих поліцейських, навіть уваги не звертаю: "Що таке?" І починаю лупасити позаду "уазик".

Бампер: Поліцейські стоять. Я кажу: "Сус, скажи хлопцям щось". І коли я сказав "Сус", поліцейські такі: "Сус, Бампер, а що ви тут робите?" — "Їдемо на фронт". — "Так, все, проїжджайте". — "Ми хочемо встигнути до Чугуєва доїхати, нас пропустять?" — "Пропустять".

Коротше, вони по рації передали, що їдуть два дебіли. Ми влітаємо в Харків, на блокпосту махають, щоб всі відійшли, і ми летимо вперед. Але ми вже не стали нікуди їхати, заночували в Харкові.

На другий день виїжджаємо раніше, щоб без пробок. І перший світлофор, великий проспект в Харкові. Стою я, позаду мене Сус. Вмикається зелене світло, я найперший. Я клац-клац, і в мене важіль перемикання залишається у руці. І та сама історія: один заглох, другий з монтировкою біжить його лупасити. Люди починають об'їжджати, думають, що дурники якісь. Потім нас завезли на СТО, пацани безплатно приварили нам той важіль, і ми доїхали.

А паралельно з нами їхали ще люди на [Mitsubishi] L 200, тільки через інший край заїжджали. Так ось вони не доїхали. А "уазик" доїхав.

Бампер і Сус розмовляють своєрідним суржиком, тому наприкінці зустрічі ведучі підготували для гостей мовну гру "Діалектне питання". Завдання — пояснити значення діалектних слів та висловів з різних регіонів України. Наприклад, "лайба" з Донеччини, "шваблики" та "шаркань" з Закарпаття, "взяти на ґорґоші" з Одещини та інші.


Гостями 27-го випуску програми "Тихий вечір з Оленою Кравець" стали Бампер і Сус та представники правозахисного центру для військових "Принцип" — Масі Наєм та Любов Галан. Музична гостя — Артистка Чуприненко.

Проєкт "Тихий вечір з Оленою Кравець" — це легка, спокійна розмова про важливі та актуальні для українців речі та події, яка дозволяє трішки відпочити й відволіктися від напруження, в якому ми всі живемо. Проєкт завоював серця українців. "Тихий вечір з Оленою Кравець" (повні епізоди та окремі сюжети) разом вже отримав понад 43 млн переглядів* на діджитал-майданчиках каналу "Дім" (YouTube, Instagram, Facebook, TikTok).

*Дані станом на 16.10.2023

Ще цікаве з "Тихого вечора з Оленою Кравець":

Прямий ефір