"Совєцька мова та терор": творці вистави "Край неба" по-новому показали світові Симоненка

Театр-студія BEAT поставила біографічну драму "Край неба" про життя і творчість поета-шістдесятника Василя Симоненка. Прем'єра поетичної вистави нещодавно відбулася у столичній Малій опері. Головна ідея — протистояння двох світів: тоталітарного радянського і волелюбного українського. Подробиці дізнавайтеся у "Ранку Вдома".

"Комету не сховати на цвинтарі". Ці слова написав український поет Василь Симоненко далекого 1955 року.  У часи радянської диктатури, коли знищувались українська мова та культура, вони звучали як пророцтво. Так вони звучать й під час повномасштабної війни з Росією. Розказати українцям історію поета шістдесятника, котрий боровся за власну ідентичність, як писав свої вірші та залишався українцем, попри тиск з боку радянської влади, вирішила творча команда студії BEAT. Вони створили поетичну виставу "Край неба". Прем'єра нещодавно відбулась у столичній Малій опері. Ідея поетичної вистави протистояння двох світів тоталітарного радянського і волелюбного українського.

"Хотілося сказати від серця про те, що турбує. Про те, чому так виходить. Бо ми багато чого не знали. Зараз ми занурилися в історію і зрозуміли, що відбувалося. Нам здавалося, що це нормально, а насправді все українське ламалося. Російська імперія забирала землі, нав'язувала свої наративи й казала, що української мови не існує. Це триває й зараз. Коли ми зараз чуємо "України немає", що "українська мова — це російська мова". На прикладі Василя Симоненка ми показуємо, як прибирали людей, які хотіли все ж таки бути українцями. Це було дуже не вигідно тодішній владі. Ця вистава про це", — засновник BEAT, продюсер вистави "Край неба" Михайло Міскун.

Команда театру-студії BEAT почала працювати над виставою "Край неба" ще до повномасштабної війни. Після нападу Росії на Україну сюжет набув ще більшої актуальності, а образ Василя Симоненка став для команди символом боротьби за право писати, розмовляти й думати українською, як це і робив поет понад півстоліття тому.

"Це не вигадана історія. Все дуже символічно. Це вистава, яка спирається на події його життя, на його поезію на тлі панування страшної радянської тоталітарної держави, в якій він творив і в якій він намагався лишатися особистістю, прагнув до українського та стверджував свою мову, землю, ідентичність. Мені дуже хотілося зробити таку історію, яка б торкалася сердець людей, щоб вони хотіли починати свій шлях до українського", — додала авторка ідеї Рената Гофурова.

Вистава "Край неба" на 70% створена з віршів Василя Симоненка. Решта — це суха канцелярська радянська мова.

"У нас написано, що це совєцька мова. Тут немає літературної російської. Тут наративи про КПСС, родіну. Ми не знали чи перекладати це на українську. Втім це була брехня, бо не було б вистави", — додає Михайло Міскун.

Режисер вистави "Край неба" — заслужений артист України Руслан Гофуров зміг продемонструвати глядачу історію Василя Симоненка через призму сучасності та додав до неї власний досвід, спогади з дитинства, котрий, як і в багатьох українців, припало на радянські часи.

"Є багато людей, які жили в СРСР. Хтось ностальгує, але не за молодістю, а за побутом.  Хочеться, щоб ці люди, які живуть не задумуючись, над тим, що радянська машина смерті — це жах, усвідомили це. Ми потужно показуємо це у виставі. Бо проблема не в дешевій ковбасі, а в цій пропаганді, яку нам нав'язувала радянська влада", — резюмував режисер, заслужений артист України Руслан Гофуров. 

Команда театру планує грати виставу "Край неба" не тільки у столиці, а й в інших містах України. Згодом повезти її за кордон, аби показати людям життя в Радянському Союзі. Зокрема, ту реальність, в якій жив і боровся Василь Симоненко.

Читайте також: Я тільки нещодавно зрозуміла, що це була агітація, — Ольга Атанасова про серіал "Кадети"