34 медалі на "Іграх нескорених" та розмова з принцом Гаррі: Володимир Товкис, Олександр Будько "Терен" та  Володимир Гера у "Тихому вечорі з Оленою Кравець"

Володимир Гера, Олександр Будько "Терен" та Володимир Товкис. Фото: kanaldim.tv

16 вересня у німецькому Дюссельдорфі завершилися "Ігри нескорених" (Invictus Games), які 2014 року заснував британський принц Гаррі. Участь у змаганнях з адаптивних видів спорту беруть ветерани бойових дій та військовослужбовці, що отримали поранення. У 2023 році українська збірна завоювала на "Іграх" рекордну кількість нагород — 34, з яких 12 є "золотими".

У гості до "Тихого вечора з Оленою Кравець" завітали учасники "Ігор нескорених" — Володимир Товкис, Олександр Будько "Терен"Володимир Гера. Вони розповіли про те, як для кожного з них минули змагання та про що говорили з принцом Гаррі.

Ведуча — Олена Кравець, співведучий — Юрій Карагодін.

"Ігри нескорених" та розмова з принцом Гаррі

— Олександр у нас уже був — ділився своїми емоціями для нашого сюжету, як проходили "Ігри нескорених". Тому тебе, Олександре, ми раді знову бачити. А ось хлопці у нас вперше, тож хочемо детальніше познайомити нашу аудиторію з вами і розповісти, у яких змаганнях ви брали участь.

Володимир Гера: Я брав участь у чотирьох видах спорту: атлетика — штовхання ядра та метання диска; плавання, настільний теніс і відкрив для себе стрільбу з лука. Результат із стрільбі з лука не найкращий, хотілось би краще, але я отримав таке задоволення! 

Луку вже близько 12 тисяч років і його механізм у нас вже, напевно, відбитий десь в корі головного мозку. Якщо влучив, значить матимеш, що їсти. Навіть не важливий результат. Влучив у мішень — уже задоволення. Хлопці трішки стріляли зубами, але у мене недостатньо добре працює спина, тому руками. А в луці натяг тятиви — від 10 до 15 кілограм. Тобто Володя тримав у руках близько 15 кілограм.

Олександр Будько: А я відпочивав і розважався. Забрав медалі, та й усе. Жартую-жартую. Я виступав і в командних видах спорту — баскетбол на візках і регбі, і в індивідуальних. Регбі вийшло спонтанно. Ми зовсім не готувалися до цього, але там була об'єднана команда з усіх, хто мав бажання доєднатися. Оскільки це був наш перший досвід, то ми вирішили спробувати. Як виявилось, ми досить таки непогано проявили себе. Потім нас запрошували інші команди, щоб ми грали за них. Всі підходили, виражали свою повагу. 

Щодо індивідуальних, то я брав участь у плаванні і в жимі штанги. Подужав для себе рекордну вагу, але не переможну. Я на "Іграх" зайняв п'яте місце. Плавав я естафету — друге місце, а вільним стилем 50 метрів — третє. Плаванням я почав займатися взагалі в липні.

— Це ваш перший раз на "Іграх нескорених", Володимири?

Володимир Товкис: За кордоном на "Іграх нескорених" я представляв Україну вперше. Ти туди потрапляєш один раз, отримуєш психологічну і фізичну реабілітацію, а на наступний раз, через два роки, їдуть наступні, які теж цього потребують. У нас все ж таки йде війна, ветеранів доволі багато. Хотілося б в вдруге поїхати.

Володимир Гера: В цьому і є єдиний мінус — лише раз можна бути в збірній. Це раз на життя. В цьому і є крутість.

— Ці "Ігри" започаткував принц Гаррі. Він же був там?

Володимир Гера: Він є найбільш медійною особою на цих "Іграх". Дуже вільно себе поводив на публіці.

— Вам довелося з ним поспілкуватися?

Володимир Гера: Особисто мені — ні. А ось хлопці… Олександр…

— Серйозно? Про ви з ним розмовляли, Олександре?

Олександр Будько: Це конфіденційна інформація, тож ми домовлялися про багато важливих речей. Але він точно цікавився українськими справами, питав, хто ще служить, хто вже ветеран, як наші справи. Якихось провокаційних питань не було. Наче просто ветеран з ветераном зустрілись.

— У репортажі ви розповідали про особливу атмосферу вечірніх програм. Що там відбувалося цікавого?

Олександр Будько: Вдень проходить основна частина змагань. У когось вони завершуються ввечері і плавно перебігають у вечірку, яка передбачає вільне невимушене спілкування. На них представники різних націй починають обмінюватись між собою коінами — спеціальними військовими монетами, речима, національним одягом. Там є кухня і скромний бар, де можна випити. Випадків, щоб хтось обпивався, я не бачив. Але для гарного настрою люди випивали келих вина чи пива.

Володимир Товкис: Брали участь 22 нації, і все були в настільки класних відносинах! Жодних конфліктних ситуацій не було.

Володимир Гера: Окрема вдячність грузинам. Вони до нас особливо ставляться. Такий самий досвід мають, що і ми. Той же ворог. Нікому не треба було нічого пояснювати.

Адаптація ветеранів

— Володимире, ви жартували, що стали військовим ще до того, як це стало мейнстрімом. І ветераном ви стали доволі давно і, можна сказати, чи не першими проходили шлях ветерана у суспільстві. Чи помічаєте ви якісь зміни на краще в цьому напрямку? 

Володимир Товкис: На службі я був з 2010 року, але на війну вперше потрапив 2017-го. Тобто ветеран я не так давно, близько п'яти років.

Володимир Гера: Я, дійсно, один із перших важкопоранених. У 2013-му закінчив військову академію, а 2014 року вже був на фронті в складі 24-ої окремої механізованої бригади. Зміни, дійсно, є, але хотілося б, щоб вони були динамічнішими та систематичнішими. 

Я з Львівської області, і відділення реабілітації в госпіталі не було апріорі. Не хочу применшувати важкість поранення Сашка, але він напевно вилікувався за два місяці?

Олександр Будько: За три майже.

Володимир Гера: Ну ось, а хлопці з травмами спини виписувалися з госпіталя через рік. І це в кращому випадку. Сама обстановка в госпіталях не дуже то і змінилася. Я був у Німеччині, в Дрездені. Там палата була схожа на готель. Це не є складним для держави, я вважаю. Просто не доходять руки. Треба це відчути на собі, щоб зрозуміти, що я маю на увазі. 

Але є реабілітація зараз. Вона зовсім інакше виглядає, інакший підхід. Бо раніше було так, що аби скоріше виписати. Зараз хлопцям дійсно хочуть допомогти, щоб вони ставали активними членами суспільства, а не сиділи вдома. Розказують, як керувати автомобілем, як долати перешкоди. Наприклад, пандус — одна з причин, чому у паралімпійської збірної на "Іграх нескорених" є "золото". Якби він був за правилами, то не було б у нас таких сильних рук. Якщо хочете знати, чому збірна має такий успіх, то подивіться, як виглядає пандус біля аптек.

Наприкінці Юрій Карагодін запропонував українським паралімпійцям та Олені Кравець зіграти в гру "Спортивне шоу". Карагодін зачитував учасникам спортивні факти чи новини, а вони мали здогадатися, правда це чи маячня.

Гостями 25-го випуску програми "Тихий вечір з Оленою Кравець" стали найсильніші люди України, учасники "Ігор нескорених" — Володимир Товкис, Олександр Будько "Терен",  Володимир Гера. Також до студії завітав військовий та фронтмен гурту O.Torvald Євген Галич.

Проєкт "Тихий вечір з Оленою Кравець" — це легка, спокійна розмова про важливі та актуальні для українців речі і події, яка дозволяє трішки відпочити й відволіктися від напруження, в якому ми всі живемо. Проект завоював серця українців. "Тихий вечір з Оленою Кравець" (повні епізоди та окремі сюжети) разом вже отримав понад 43 млн переглядів* на діджитал-майданчиках каналу "Дім" (YouTube, Instagram, Facebook, TikTok).

*Дані станом на 16.10.2023

Ще цікаве з "Тихого вечора з Оленою Кравець":

Прямий ефір