"Там відчуваєш, що все можливо": українська альпіністка розповіла про підкорення Евересту

Полтавська альпіністка Наталія Іленко-Лобач підкорила найвищу вершину світу — Еверест. Сходження відбулося у складі української експедиції, до якої загалом увійшло вісім учасників: шість підкорювачів вершини та два гіди. Про те, як проходила підготовка та що було найскладнішим, альпіністка розповіла в ефірі “Ранку Вдома”.

Команда скористалася одним із перших погодних вікон сезону, щоб дістатися вершини. За словами альпіністки, емоції від досягнення омріяної мети унікальні. 

“Ці відчуття ні з чим не можна порівняти, відчуття, коли ти стоїш на вершині — на вершині запланованій, омріяній, вистражданій, непростій. Це відчуття, яке тільки там можна здобути. Відчуття, що все можливо, відчуття відкритих дверей, перемоги”, — розповіла альпіністка.

Для офіційного підтвердження успіху дані кожного альпініста мають бути внесені до міжнародної бази Himalayan Database. Нині ця процедура вимагає суворої верифікації — надання фото- та відеофіксації без маски й окулярів безпосередньо на вершині через непоодинокі випадки використання фотошопу. За оцінками спортсменки, загалом на вершині світу за всі роки побувало вже близько семи десятків українців.

Одним із найскладніших етапів підготовки став прохід через льодопад Кхумбу — динамічну географічну зону, де лід рухається в середньому на один метр за добу, постійно змінюючи рельєф. Цього року ситуація ускладнювалася величезним льодовим виступом (сираком), який загрожував обвалом і згодом таки впав, засипавши кількох альпіністів. Команда пройшла Кхумбу чотири рази — двічі вгору і двічі вниз, і щоразу шлях повністю змінювався.

“Чотири рази — це зовсім інший льодопад, зовсім інша історія. Якщо на початку в нас там було, можливо, дві тріщини, які треба було перестрибнути, і одна велика тріщина в кінці льодопаду на драбину з п'яти секцій, то коли ми йшли назад, вже було десь шість драбин, і вертикальних, і горизонтальних, і вже були тріщини, які треба було перестрибнути не просто кроком, а близько метра стрибок треба було зробити”, — наголосила Іленко-Лобач.

Цьогорічний сезон виявився важким як через погодні умови, так і через людський фактор. Через затримки на початку сезону на маршрутах утворився великий натовп. Зокрема, 20 травня було зафіксовано рекордний трафік, коли протягом однієї доби на Еверест піднялися близько 300 людей, що призвело до утворення довгих черг та навіть трагічних випадків через виснаження.

“Це дуже складно, тому що в такому випадку ти не можеш обирати свій темп і свій час, ти маєш іти так, як іде трафік”, — пояснила підкорювачка вершини.

Українська команда вийшла раніше, 17 травня, тому критичного натовпу вдалося уникнути. Проте свої корективи внесли сильні пориви вітру та сніг. Через негоду довелося змістити графік виходу з нижніх таборів, унаслідок чого на відпочинок перед фінальним ривком залишалося лише 3-4 години. Сама ж дорога від штурмового табору до вершини тривала 13 годин.

Попри труднощі, думок розвернутися у Наталії не виникало, адже це був шлях, до якого вона довго йшла. 

“Найближчі плани, напевно, це Вінсон — найвища точка Антарктиди. Там невелика висота, але зовсім інші умови — -60°C, холодно, вітер, прикольно. Але треба трошки перепочити”, — поділилася планами альпіністка.

Читайте також: Наймасовіше сходження: шестеро українців підкорили Еверест в один день (ФОТО)