Сучасна Європа: міфи про розвал

З 2020 року триває мало не найскладніший період в історії Європейського Союзу. Остаточний вихід Великої Британії з ЄС і пандемія COVID-19 загрожували підірвати цілісність об'єднання держав Старого Світу. Однак Союз вистояв. І на сьогодні, впевнені експерти, не існує будь-яких об'єктивних ознак його можливого розпаду — про що так люблять поговорити євроскептики. Тему проаналізували журналісти програми "На самом деле: Мир" телеканалу "Дом".

Виклики часу

2016 рік. У Великобританії проходить звичайний консультативний референдум з питання членства в Європейському Союзі. Результат приголомшує — більше половини британців висловилися за вихід країни з ЄС. Прем'єрміністр країни Девід Кемерон іде у відставку, і його наступниця на посаді Тереза Мей запускає так званий Brexit. Через п'ять років Сполучене королівство остаточно прощається з Європою.

Сам Brexit і всі пов'язані з ним процеси, очікувано, спричинили численні обговорення майбутнього Європейського Союзу. Так чи інакше, але у Великої Британії була одна з провідних економік блоку. Пішли розмови навіть про найближчий крах пан'європейського проєкту.

Крім іншого, Євросоюз водночас також переживав жорстку кризу імміграції. З 2017 року потоки з десятків, навіть сотень, тисяч біженців із країн Африки та Близького Сходу ринули через південно-східні кордони блоку. Країни-члени ЄС на сході та півдні континенту були змушені відкривати спецтабори для поселення іммігрантів і рішення їхньої подальшої долі. На виборах у тих державах першість почали отримувати сили, що виступають за ізоляцію і посилення прикордонного контролю.

Після Brexit, міграційної кризи та зростання впливу правих популістів Європу, а разом з нею і весь світ, наздогнала пандемія COVID-19. Для європейської єдності локдауни та жорсткі обмеження майже у всіх країнах стали серйозним ударом. Економічним і соціальним.

Концепт Єдиної Європи, який був ключовим для інтеграції на території Старого Світу, на думку багатьох аналітиків, кардинально ослаб і поступився місцем так званим "осям впливу" і "зонам інтересів". Експерти пишуть, що ізольовані з об'єктивних причин країни ЄС можуть стати легкою жертвою пропаганди з боку інших геополітичних гравців. Зокрема Росії, яка осміліла після окупації українського Криму.

Готовність до змін

Однак, незважаючи на гадану невідворотність краху європейського проєкту, цілісності ЄС, за фактом, нічого не загрожує. Після важкого удару пандемії країни змушені зосередитися на внутрішніх питаннях і розв'язанні термінових проблем, що виникають. Незважаючи на це, міжнародна єдність не постраждала, свідченням чого стала оперативність, з якою в ЄС була розроблена вакцина від коронавірусу, і швидкість, з якою прищеплюється населення Старого Світу.

Водночас у Європейській комісії проаналізували критичні моменти та виступили зі спільною комюніке-пропозицією про реформування багатосторонньої співпраці у блоці й поза ним.

"ЄС бажає просувати глобальний мир і безпеку, захищати фундаментальні права, загальнолюдські цінності та міжнародне право, які становлять основу відносин і співпраці країн і народів. Європейський Союз має намір просувати спільні рішення для відновлення за принципом "краще, ніж було". А саме йдеться про посилення відновлення миру після пандемії, боротьбу з нерівністю, сприяння сталому розвитку та систему охорони здоров'я, перехід на цифрові та екологічно чисті платформи, захисту прав людини й верховенства права", — йдеться в заяві Єврокомісії.

Брюссель адекватно реагує на виклики нового часу і заявляє про свою готовність до змін. Ключові гравці зазначають, головне завдання Євросоюзу — зберігати прихильність тих цінностей, навколо яких він і був сформований: прав людини, справедливості та забезпечення гарантій колективного захисту і безпеки країн-членів та їхніх громадян. Водночас у самому ЄС вже заявили — починають перегляд функціонування нинішніх інститутів союзу для посилення як блоку загалом, так і співпраці між його членами, зокрема.

Розпад ЄС і пандемія

Чим спричинене порушення теми розпаду ЄС російськими політиками і як пандемія позначилася на стійкості Євросоюзу — про це говоримо з гостем програми "На самом деле: Мир" Олексієм Іжаком, завідувачем відділення Національного інституту стратегічних досліджень.

Ведуча програми — Анна Нитченко.

— Багато розмов на тему розпаду Євросоюзу. Наскільки це можливо?

— Розпад Європейського Союзу — це ілюзія і фікція. Занадто багато там пов'язано.

Ми бачимо, скільки часу пішло на те, щоб Велика Британія добровільно вийшла з ЄС, перемовини тривали дуже довго. Й їхній фінал у тому, що Велика Британія фактично залишилася частиною Союзу, так само, як, наприклад, Швейцарія, яка не є членом Євросоюзу, але живе за європейськими правилами. Вихід Великої Британії полягав у тому, що представники Великої Британії більше не беруть участі в ухваленні загальнополітичних рішень. Інше залишилося по-старому.

— А ось російські політики часто говорять про розпад ЄС через пандемію коронавірусу або через Brexit. Вони пояснюють такі прогнози кризою європейської солідарності. Чим Росії вигідний розпад ЄС?

— Щодо поглядів Росії на ЄС. Зараз усі основні європейські країни (і навіть Німеччина, яка близька з Росією) впевнені в тому, що Росія хотіла б розвалу ЄС. Так само, як хотіла б розвалу НАТО. І логіка Росії загалом давно оголошена. Єдине, що не завжди політика була настільки інтенсивно спрямована на розпад ЄС, на підбурювання розпаду.

Ідея Росії полягає в тому, що їй легше тиснути на окремі країни, ніж на їхню консолідовану позицію.

Коли європейські країни об'єднані ЄС та НАТО, їхню позицію дуже важко змінити. Вона визначається на довгі роки й консолідована, так чи інакше. А якщо ЄС розпадеться, то Росія зможе поодинці спочатку натиснути, а потім і підпорядкувати своїм інтересам. Наприклад, Польщу, потім Чехію, потім Словаччину, потім ще кого-небудь... А потім вже виставити спільну позицію перед більш потужними європейськими країнами. В цьому і полягає цей російський дискурс про те, що ЄС ось-ось розвалиться.

— Ще один момент хотіла уточнити. Кампанія щеплень від COVID-19 в ЄС супроводжується розбіжностями. Чому європейці незадоволені темпами вакцинації, наскільки сильно Європу може посварити ця тема?

— Що важливо в процесі вакцинації. Треба розуміти, що для Європи стандарти — це набагато вище, ніж, наприклад, для України або для Росії. Якщо порівнювати темпи вакцинації в Європі, вони перевершують російські набагато. Якщо в Росії зараз вакциновано приблизно 5% дорослого населення, то у Великій Британії — понад 50%, Німеччина наближається до 50%. І в будь-якому випадку в Європі вакцинація завершиться в цьому році.

— А загалом пандемія об'єднала Європу чи показала, які у неї є слабкі місця?

— Звичайно, слабкі місця показані. Але вони показані всій Європі відразу, тому не можна сказати, що якісь європейські країни ущемлені, а якісь від цього виграли.

Пандемія показала, що вся Європа колективно повинна рухатися (так само, як і США) до нового формату економіки. Заснованому, можливо, на інших принципах, на більш віддаленій роботі, на роботизації, на використанні інших видів енергії, на збільшенні ролі цифрової економіки. Це відбувається колективно.