Шлюб з іноземцем: що потрібно знати про процедуру та документи

Реєстрація шлюбу з громадянином іншої держави є не лише особистим рішенням, а і юридичною процедурою, що регулюється законодавством і передбачає дотримання встановлених вимог та особливостей. Про це повідомили в Міністерстві юстиції, інформує "Дім".

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають ті самі права й обов’язки, що й громадяни України. Водночас для них діють окремі вимоги, передбачені законодавством.

"Шлюб в Україні — це офіційно зареєстрований союз жінки та чоловіка в органі Державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС)", — йдеться у повідомленні. 

Шлюб є юридичною підставою для виникнення прав і обов’язків подружжя. Водночас він не передбачає автоматичного надання пільг чи переваг і не може бути підставою для обмеження прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України.

Серед ключових моментів:

• одночасно можна перебувати лише в одному шлюбі;
• повторний шлюб можливий тільки після припинення попереднього.

Заяву про реєстрацію шлюбу наречені подають особисто до будь-якого органу ДРАЦС — за власним вибором.

Під час подання необхідно пред’явити документи, що посвідчують особу:

• для громадян України — це паспорт; 
• для іноземців — паспортний документ або документ особи без громадянства; 
• якщо іноземець має кілька громадянств, подаються всі відповідні паспортні документи.

Іноземці та особи без громадянства додатково повинні підтвердити законність перебування на території України. Після подання заяви ДРАЦС звертається до Державної міграційної служби, щоб перевірити ці дані.

"Якщо хтось із наречених раніше перебував у шлюбі, у заяві зазначаються відомості про його припинення. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду або свідоцтво про смерть одного з подружжя. У разі, якщо документ виданий за кордоном, його потрібно подати заявнику", — зазначили у відомстві.

Документи іноземного походження визнаються дійсними в Україні лише після легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Також обов’язковим є переклад українською мовою, засвідчений у встановленому порядку.

Крім того, у визначених випадках органи ДРАЦС повідомляють компетентні органи інших держав про реєстрацію шлюбу їхніх громадян — відповідно до міжнародних договорів України.

У разі поважних причин заяву можна:

• подати через представника (за нотаріальною довіреністю);
• надіслати поштою.

У такому випадку додаються нотаріально засвідчені копії документів та переклади українською мовою.

Перед реєстрацією шлюбу працівник ДРАЦС зобов’язаний:

• пояснити порядок реєстрації;
• ознайомити з правами та обов’язками подружжя;
• наголосити на необхідності повідомити про стан здоров’я;
• попередити про відповідальність за неправдиві дані.

Шлюб реєструють у присутності обох наречених. Необхідно мати документи, що посвідчують особу та підтверджують вік.

За приховування важливої інформації або подання неправдивих даних передбачена адміністративна відповідальність — штраф.

Шлюб можуть визнати недійсним, якщо:

• один із подружжя вже перебував у шлюбі;
• союз є фіктивним;
• приховано інформацію про стан здоров’я, що має істотне значення.

Недійсний шлюб або шлюб, визнаний недійсним судом, не створює прав і обов’язків подружжя. Також він не є підставою для виникнення будь-яких прав, передбачених для подружжя іншими законами України.

"Майно, набуте під час такого шлюбу, вважається спільною частковою власністю. Частка кожного визначається залежно від того, хто і в якому обсязі долучився до його придбання — коштами чи працею", — наголошують в міністерстві.

Якщо одна зі сторін отримувала аліменти, їх можуть зобов’язати повернути, адже вони вважаються отриманими без належних підстав. Водночас поверненню підлягають виплати не більш як за останні три роки.

"Особа, яка оселилася в житлі партнера через такий шлюб, не набуває права на проживання і може бути виселена. Аналогічно, зміна прізвища у зв’язку з недійсним шлюбом вважається такою, що відбулася без достатніх правових підстав", — зауважують в Мінсоцполітики.

Ці наслідки застосовуються до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу, але приховала їх від партнера або органу ДРАЦС.

Якщо особа не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, закон передбачає для неї окремі гарантії.

Зокрема, вона має право:

• на поділ майна, набутого під час такого шлюбу, як спільної сумісної власності;
• на проживання у житлі, куди вона вселилася у зв’язку зі шлюбом;
• на отримання аліментів у передбачених законом випадках;
• на збереження прізвища, обраного під час реєстрації шлюбу.

Недійсність шлюбу не впливає на права дитини. Усі взаємні права та обов’язки між батьками і дитиною, народженою в такому шлюбі, зберігаються в повному обсязі.

Читайте також: Як оформити батьківство дитини після втрати батька — пояснення Мінʼюсту