ШІ на службі російської пропаганди: як відрізнити діпфейк від реального відео

Росія продовжує вести інформаційну війну, дедалі активніше використовуючи штучний інтелект (ШІ) для створення фейків. Цього разу пропагандисти поширили діпфейк із нібито українським військовим, який розповідає про "розгром" Сил оборони на Лиманському напрямку. Як розпізнати такі маніпуляції, чому російська пропаганда стає дедалі технологічнішою та як не потрапити на гачок дезінформації, в ефірі “Ранку Вдома” розповів керівник Департаменту медіаграмотності Центру протидії дезінформації (ЦПД) Іван Сличко.

Як ШІ працює на пропаганду

За словами експерта, наразі росіяни використовують дві основні категорії діпфейків: повністю згенеровані з нуля відео, які легше розпізнати через анатомічні помилки ШІ — на кшталт зайвих пальців, та накладання цифрових масок на реальні записи українських бійців.

"За останній рік якість цих усіх штучно згенерованих відео росте в геометричній прогресії. Із відео, де накладають маски на відео наших військовослужбовців, важче працювати. Але там дуже часто не збігається міміка обличчя, тобто видно, що це нібито пластикова маска. Також є оклюзія — такий ореол мерехтіння навколо маски, особливо якщо людина рухається в кадрі. І часто не збігається те, як виглядає рот людини, зі словами", — пояснює Іван Сличко.

Він додав, що Кремль обрав стратегію кількості, а не якості. Ворожі структури працюють скоординованими сітками ботів, закидаючи однаковий контент одночасно у сотні новостворених акаунтів, зокрема в TikTok.

Сталі наративи для трьох аудиторій

Керівник Департаменту медіаграмотності зазначив, що російські пропагандистські наративи чітко розділені на три цільові аудиторії: внутрішню російську, українську та міжнародну. Деякі з них, наприклад міфи про "біолабораторії" або "фашистську Україну", залишаються незмінними з 2014 року. На внутрішньому ринку РФ їх продовжують тиражувати для виправдання колосальних втрат армії окупантів та стимулювання мобілізації.

Особливу ставку ворог робить на розхитування релігійних питань, намагаючись маніпулювати почуттями вірян та просувати дезінформацію про нібито придушення православної церкви в Україні.

Інформаційна гігієна та алгоритм перевірки

Щоб мінімізувати ризики потрапляння в російські інформаційні пастки, Іван Сличко радить користувачам звертати увагу на головний маркер маніпуляції — емоційне накручування. Якщо текст або відео викликають миттєвий спалах гніву чи паніки — це пряма ознака того, що інформацією намагаються маніпулювати.

Для швидкої перевірки новини експерт пропонує простий алгоритм:

1. Зловити емоцію: усвідомити, що матеріал навмисно робить вас агресивним чи наляканим.
2. Перевірити джерело: перейти на офіційний верифікований сайт або сторінку структури (конкретної бригади, міністерства чи відомства), про яку йдеться в новині. У більшості випадків фейк там уже спростовано.
3. Застосувати правило "чашки кави": перед тим як зробити репост або написати гнівний коментар, зробити паузу.

"Якщо ви прочитали якусь новину, яка викликала бурхливу емоцію, і у вас уже тягнеться рука писати гнівний коментар або ширити це відео по своїх соцмережах та друзях — випийте каву або почекайте 40 секунд, і за цей час ви зможете переосмислити цю інформацію, інакше на неї поглянете і зрозумієте, що, ймовірніше, вами зараз маніпулюють", — підсумував керівник Департаменту медіаграмотності ЦПД.

Читайте також: Масове вербування "під чужим прапором": СБУ попередила про нову схему російських спецслужб