Розмова з чоловіками на болючі теми: про всеукраїнську прем'єру драми "Батько" говоримо з режисером та актором Олександром Кобзарем

Олександр Кобзар. Фото: uk.wikipedia.org

27 липня в українських кінотеатрах стартує показ драми "Батько". Фільм розповідає про складні стосунки між батьками й дітьми та причинно-наслідкові зв’язки між цілими поколіннями. Стрічка стала режисерським дебютом актора Олександра Кобзаря, відомого ролями у фільмах "Поводир" та "Скажене весілля".

Чи є цей фільм автобіографічним, як його сприйняли глядачі на фестивалі глядацького кіно Миколайчук Open та кому варто побачити драму. Про це у "Ранку Вдома" говоримо із режисером, співсценаристом та виконавцем головної ролі у фільмі "Батько" Олександром Кобзарем.

 Розкажіть, про що фільм "Батько"?

— Це історія сина і батька. Про примирення з батьком. Про ті складні моменти, які є, думаю, у багатьох людей. Це, якщо так коротко. 

— Як ви визначите жанр цього фільму?

— Це драма з елементами детективу. Інакше можна сказати, кримінальна драма.

Ви до цього фільму ставитись як до автобіографічного? Наскільки важливою для вас була тема спілкування з батьком?

— У мене юність припала на дев'яності роки, тоді в нашому житті було дуже багато криміналу. Цього не треба забувати.

Я б не назвав фільм автобіографічним, але певні елементи, якась ідея однаково взята з мого життя. Я дуже дякую своєму батькові, що він мені допоміг, бо моє життя склалося б інакше.

Бо в юності немає розуміння того, як правильно жити, до чого прагнути. Я займався боксом і такі молодики часто потрапляли в різні кримінальної історії.

Цей ваш дебют в ролі режисера. Ви стали ще й продюсером фільму, і співсценаристом, і ще й зіграли головну роль. Яка з цих іпостасей найважливішою для вас була найцікавішою та найважчою?

— Режисер — це, по-перше, організатор. Ці якості притаманні професії продюсера. Тобто тут все з'єдналося. Мені було складно все контролювати на знімальному майданчику, готуватися до знімання та ще й відповідати за фінанси.

Втім, так сталося, що мене затвердила група на головну роль. Я цього не хотів. Я хотів бути в цій історії тільки режисером, але сталося інакше.

Найскладніше —  зніматися. Тобто бути в кадрі і контролювати все, бо мені потрібен був режисер з підказками. Але в нас була домовленість з групою: оператором, художником-постановником і ще кількома людьми. Ми спільно приймали рішення. Тобто я ставав в кадр, а потім ми дивилися і приймали рішення.

Мені було дуже цікаво займатися режисурою. Я люблю сцени, в яких немає мого героя. Тобто я дійсно отримував задоволення від режисури.

 Де та коли відбувалися знімання? Можливо були якісь моменти, які стали знаковими під час роботи?

— Знімання відбувалися у 2020 році, восени. Потім ми зняли два блоки й нам завадив коронавірус. Я захворів. Ми не встигли дозняти певні сцени й нам довелося чекати завершення зими. Ми підготувалися і продовжили знімання ранньою весною, шукали такі місця та моменти, щоб це було схоже на осінь. Тоді все дозняли й монтували.

Перший закритий показ відбувся у 2021 році. Після цього я робив звук для кінотеатрів. Як тільки завершив, почалася війна. Ми рік чекали, щоб показати кіно на великих екранах.

Цікавих моментів при зніманні було багато. У нас була прекрасна атмосфера на майданчику, тому що ми вірили в це кіно, нам всім подобався матеріал і всі були заряджені. Тим паче ми мали експедицію у Бердянськ, там знімали дев'ять днів. Море, атмосфера, людей немає восени. Це дуже гарні спогади.

Ми надіємось на те, що ми в найближчому майбутньому знову зможемо приїхати туди й згадати все, і привітатися з українцями.

Прем'єра фільму "Батько" відбулася в Чернівцях на фестивалі Миколайчук Open. Як глядачі сприйняли стрічку? 

— На жаль, мене не було на прем'єрі. Я був з театром в Ірландії на гастролях.

Мої партнери FILM.UA Distributrion, які займаються прокатом, побачили, що глядач тепло зустріли фільм. Деякі несподівані думки звучали.

Дехто говорив, що такого кіно ще не було в Україні, що це щось нове і для українського кіно.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

Прямий ефір