Про "Зелене повоєнне відновлення", культуру споживання та відходи — інтерв'ю з представницею Zero Waste Alliance Ukraine Софією Сидоренко

Чи може людина мінімізувати відходи своєї діяльності, або перетворити їх на ресурси? Що таке zero waste? Чи актуальне це поняття для України під час війни? Цю інформацію можна знайти на платформі Zero waste місто. Про проєкт та запровадження екоініціатив говоримо у "Ранку Вдома" з головою громадської спілки громадської організації Zero Waste Alliance Ukraine Софією Сидоренко.

— Давайте для початку розберемося з самим поняттям zero waste. Що це таке — мрія, тренд чи реальність?

— Я б сказала, що це візія. Слово waste значить марнувати. Якщо ми маємо можливість не марнувати ресурси, чому ми це робимо? Якщо ми маємо можливість щось використати повторно, давайте це робити. Якщо ми маємо можливість не марнувати ресурси на переробку відходів. Чудово! Якщо ми маємо можливість віддати комусь буханець хліба, то давайте це зробимо. Тобто тут дуже великий наголос на тому, що це про усвідомлене ставлення до ресурсів та їх ресурсів. Якщо ми можемо відмовитися від надмірного зпожживаня, то давайте так робити.

— Наскільки такий підхід реальний в нашій країні? Чи це на часі під час війни та як це можна практикувати?

— Безумовно, на часі. Враховуючи те, яка зараз шкода завдається   довкіллю завдяки нашому північно-східному сусіду, то ми мусимо усвідомлено ставитися до ресурсів. Зокрема, до того, як ми утворюємо відходи, як та що ми споживаємо.

Безумовно, зараз це може бути складніше, тому що дуже багато фінансових та організаційних ресурсів іде в напрямку перемоги. Але ми також мусимо не забувати про те, що після нашої перемоги ми маємо збудувати щось краще. Дуже важливо пам'ятати про це, що ми мусимо модернізувати те, як у нас збудовані наші системи.

Зараз відбуваються розіграші тубусів з-під якоїсь зброї, які стали арт-об'єктами. Це прекрасний приклад того, як можна раціонально використовувати якийсь ресурс для того, щоб він не потрапив або на сміттєзвалище, або на сміттєспалювання.

Підхід "нульових відходів" спрацював би і допоміг зменшити навантаження на громади. Уявіть собі, є аналітичний підхід, який свідчить, що більша у наших смітниках повно органічних відходів. Це 30-60%. Чи бачите ви у нас багато компостерів? В містах їх нема. Це проста технологія. Це може бути просто компостер в парку, компостер в школі. Є приклади, де встановлюють в дитсадках компостери і діти таким чином вчаться раціонально ставитись до ресурсів.

Якби ми мали в кожній громаді організований збір, роздільний збір та компостування органічних відходів, ми зменшили б кількість наших сміттєзвалищ, полігонів на 30-60%.

Це історія про те, що ми розуміємо, що в наших відходах і усвідомлено підходимо до будівництва системи управління ресурсами та відходами.

— На платформі Zero waste місто можна знайти інформацію про ці рідкісні можливості та докласти зусиль до реалізації цієї важливої справи. Розкажіть, як ця платформа працює, та кому стане у нагоді?

— Платформа "Місто нуль відходів" (Zero waste місто) — це візуалізація того, як може і має виглядати місто у розрізі системи управління відходами. Які мають бути підприємства, системи, інформаційні кампанії. Тобто системний підхід до того, як би мала виглядати система управління відходами в будь-якому населеному пункті.

Якщо подивимося по розділах на нашій платформі, то ми бачимо візуалізацію міста з такими інтерактивними точками, на які ми можемо натиснути та дізнатися всю інформацію про те чи інше місце. Зокрема, дізнатися, які є приклади в Україні та за кордоном.

Також можемо знайти мапу, на якій є конкретні приклади того, що вже працює з інструктажними підходами. Тобто ми дуже хотіли показати і пояснити, як це можна масштабувати та запозичити для інших контекстів.

Ще один дуже важливий розділ, на платформі — це база інтрументів. Наприклад, є інструменти депозитної тари, є інструмент розширеної відповідальності виробника. Це все дуже деталізовано розписано. Відповідно, цей інструмент корисний усім громадам, які зараз працюють над розробкою планів управління відходами. Відповідно, на платформі можна запозичувати досвід та імплементувати його.

Знаємо точно, що цей інструмент був буде дуже корисний для міст, які будуть проходити процес відбудови. Враховуючи те, скільки жаху пережили ці міста і ці люди, вони мусять мати кращі системи після того, як вони будуть відбудовуватися. Це якраз дуже гарна можливість подивитися, якою може бути ця покращена система.

Відповідно, для міст, які будуть відбудовуватися, це також дуже помічний інструмент. Звичайно, це цікаво і для тих, хто хоче в своїх містах впливати: громада, мешканці, екоактивісти, представники бізнесів.

Ми також на цій платформі зібрали дуже багато різних прикладів того, як бізнес може стати екологічним, менше утворювати відходів. Звичайно, там є інформація для представників органів місцевого самоврядування.

Платформа — це дуже багатогранний і помічний інструмент для практичних рішень. Беріть, дивіться і застосовуйте на місцях.

— Як зацікавлені особи можуть долучитися до наповнення платформи Zero waste місто?

— У нас є додаткові активності та пункти. На платформі є спеціальна форма, яку може заповнити будь-хто. Щоправда будь-яка інформація спочатку буде проходити через модерацію. Тобто перевірку на те, чи вона відповідає критеріям. Бо ми розповідаємо про практики запобігання утворення відходів, про практики на місцях, сортування, творчі підходи, освітні програми.

Зараз, наприклад, на мапі можна бачити приклади роботи фонтоматів — це міські водяні фонтани. 20% наших відходів — це пластикова тара з-під напоїв. Уявіть собі, якби в кожному місті був доступ до води з питного майданчика, де люди могли б набирати воду у свою багаторазову пляшку. Таким чином економити й ресурси щодо відходів, й кошти.

Також там є приклад того, як в Маріуполі в дитячому садку в 2020 році встановили компостер для органічних відходів. Там дітей вчили компостувати органічні відходи.

Тото у нас на платформі є дуже багато гарних прикладів з описами того, як їх можна імплементувати. Безумовно, це ще й дуже красиво. Ми так пишаємося тим інструментом. Він такий класний, інтерактивний, простий для зрозуміння і дуже практичний.

— Що таке депозитна тара для сміття?

—  Деопзитна тара — це історія про повторне використання. Поясню на прикладі кав'ярень. Кав'ярня може продавати каву в багаторазових горнятках. Людина залишає заставу за горнятко, а коли випє напій та повертає його, то отримує свою заставу назад. Тобто клієнт платить виключно за напій. Це має дуже багато переваг. Не лише з довкілєвої точки зору, а також з точки зору повернення клієнтів. Тобто це мотивація для бізнесу, адже ваші клієнти до вас повернеться і візьмуть ще одну каву.

Коли ми говоримо про будівництво системи управління ресурсами та управління відходами, ми дуже хочемо наголосити саме на важливості імплементації ось таких рішень. Бо, на жаль, зараз дуже багато наголосу йде на те, які ж нам треба побудувати заводи. Ми мусимо зрозуміти, що система управління відходами починається не з будівництва заводу, а з аналізу того, які у нас є відходи, і з підбору найкращих рішень.

Тому що ми уявляємо собі, що коли в кожному місті буде завод, відходи магічним чином будуть потрапляти на цей завод. Це не є правда. Це є підтверджено багатьма прикладами в Європейському Союзі.

Поки ми не працюємо системно — з мешканцями, з громадами, з бізнесами, виробниками і продуцентами відходів, ми не змінимо систему управління, і ми не позбудемося цих відходів. Відповідно, ми наголошуємо на тому, що ось ці рішення системні, наприклад, депозитна тара, є корисними, позитивними і для довкілля, і також для нашої економіки, тому що вони утворюють набагато більше робочих місць.

—  Розкажіть будь ласка про розділ "Зелене повоєнне відновлення" на платформі Zero waste місто.

— Це дуже важливий розділ, який ми плануємо активно наповнювати. Зараз там небагато інформації, тому що наразі ще не було багато прикладів того, як це відбувається в країні.

Але, наприклад, вже зараз в Київській області, в місті Гостомель діє чудова активність, де з будівничих відходів зводять нові будівлі. Це дуже довгий процес. Це непросто, бо це великий мікс різних матеріалів, які обов'язково потрібно чітко розібрати на фракції, подивитися, що це, в якому воно стані, як це можна або використати повторно, або переробити. Цілком ймовірно, що ось ці, наприклад, залишки бетоні можна знову ж таки подрібнити й заново використати в будівництві. Якраз ось цей підхід ми популяризуємо.

Також в цьому розділі буде з'являтися все більше інформації про відходи: будівельні, металеві, зброї. Зброї буде дуже багато, буде велика кількість амуніції. На жаль, не все в нас може бути перероблена. Відповідно щось з цим треба буде робити. Це вже буде системне рішення. Ми бачимо приклади, бо деякі країни мають технології переробки певних видів металу. Тобто це все треба буде аналізувати та шукати найкращі рішення.

Основний принцип "Зеленого повоєнного відновлення" — зробити краще, ніж було, і не повторити помилок, які ми робили, які робили країни Європейського Союзу. Тут я хочу виділити один конкретний приклад. Ми не можемо дозволити собі набудувати масу сміттєспалювальних заводів, тому що це не є екологічним рішенням. Це рішення, зобов'яже нас продукувати відходи, які цей сміттєспалювальний завод зобов'язаний спалювати, для того, щоб ми отримували якусь енергію.

Відповідно, це все треба проаналізувати, подивитися, що можна використати повторно, подивитися, що можна переробити, а що піде, наприклад, в наші музеї. 

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• Тільки без махінацій: про авто для військових без мита розповів член комітету з питань бюджету Павло Бакунець
• Як з допомогою б'юті-процедур "Українські сестри та кіндфрендлі" допомагають жінкам у скруті: інтерв'ю з менеджеркою організації Оксаною Степаненко 
• Це як народна медицина, яка має накопичувальний ефект, — Олег Скрипка про повернення "Країни мрій"
• Повернутися "До школи знов": про якісну "підземну освіту" та гранти для старшокласників говоримо зі співзасновницею savED Ганною Новосад