Представлено Національну стратегію кібергігієни — ключові завдання та плани до 2030 року

Представлено проєкт Національної стратегії кібергігієни — стратегічного документа, що визначає, як Україна системно розвиватиме культуру безпечної поведінки в інтернеті до 2030 року. Про це повідомляє "Дім" з посиланням на Держслужбу спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Мета стратегії — сформувати сталі навички безпечної поведінки онлайн, щоб українці могли користуватися технологіями впевнено й відповідально.

Документ містить три стратегічні цілі, для кожної з яких розроблено план реалізації з конкретними діями та вимірюваними результатами. Це дозволяє оцінювати прогрес та коригувати політику на основі реальних даних.

"Україна вже у топ-5 країн світу за рівнем цифрових публічних послуг і стала першою, хто запровадив цифрові паспорти, онлайн-шлюб і сотні сервісів у “Дії”. Сьогодні понад 23 мільйони українців користуються 30 цифровими документами та 60 послугами, а держава перетворюється на сервіс — зручний, ефективний і людяний. Наступний крок — проєкт Національної стратегії кібергігієни: спільні стандарти безпеки для громадян, бізнесу й держави. Це основа майбутнього, де Україна — не лише цифровий лідер, а й символ безпечного та свідомого користування технологіями", — зазначила радниця міністра цифрової трансформації України з питань інновацій, цифровізації та глобальних партнерств Валерія Іонан.

До 2030 року проєкт стратегії передбачає:

• навчити 4 млн українців цифровим навичкам і підвищувати цифрову грамотність на 2% щороку;
• залучити 2 млн громадян до програм з кібергігієни та підвищити обізнаність населення до 10%;
• впровадити стандарти безпеки у 90% державних установ і провести пілот зі 100 великими компаніями;
• забезпечити, щоб 80% держслужбовців здобули сертифікат із кібергігієни;
• інтегрувати курси з кібергігієни у 10% шкіл до 2027 року та 20% — до 2030 року;
• посилити поінформованість вразливих груп — неповнолітніх, людей елегантного віку, ветеранів.

"Рівень кіберзагроз зростає щодня, тому культура кібергігієни — це не лише про особисту обережність, а про національну стійкість. Ми хочемо, щоб кожен українець, від школяра до держслужбовця, розумів базові принципи безпеки в цифровому середовищі та застосовував їх у повсякденному житті. Цей проєкт стратегії створює системну основу, яка допоможе державі, бізнесу й громадянам бути більш стійкими перед кіберзагрозами", — зазначив заступник міністра цифрової трансформації з питань кіберзахисту Віталій Балашов.

Проєкт стратегії враховує рекомендації з кібергігієни, передбачені європейською Директивою NIS2, та кращі практики ENISA, зокрема:

• багатофакторну аутентифікацію;
• управління вразливостями;
• резервне копіювання;
• регулярне навчання користувачів.

"Наша держава під час війни показала прогрес не лише в цифровій трансформації, але й у кіберзахисті. Національний індекс кібербезпеки (NCSI) показав, що у 2020 році Україна посідала 25-те місце серед 120 країн, а цього року — вже 13-те. Я вважаю, що ця стратегія, яка буде ухвалена, додасть нам додаткові бали, і ми перестрибнемо ще кілька сходинок, посівши потужне місце у першій десятці країн-лідерів", — зазначив голова Держспецзв’язку Олександр Потій.

Також стратегія знайомить з досвідом США, ОАЕ, Естонії, Сінгапуру, Фінляндії та Японії, де вже діють державні програми навчання кібергігієни.

Читайте також: "Генератор зв'язку": про умови участі, оплату та технічні деталі нового проєкту розповіли в Мінцифри