Податкова система Швеції: що потрібно знати українцям

Вимушені переселенці з України за кордоном намагаються адаптуватися до нових умов, шукають роботу та засновують власний бізнес. Тому знання податкової системи нової країни є обов'язковими. У "Ранку Вдома" ми дізнаємося, як стати офіційним платником податків у Швеції, що впливає на розмір відрахувань та які кроки потрібно зробити для ведення легального бізнесу.

Ірина Рассадіна — українська майстриня перманентного макіяжу та візажу. В Харкові вона мала власний салон краси.

“В нашому салоні був повний варіант послуг. Працювали і косметологи, і манікюрниці, і перукарі, і масажисти і я працювала візажистом перманентного макіяжу”, — розповідає вона.

Ірина також мала свій волонтерський проєкт, разом з іншими майстрами безкоштовно робила макіяж жінкам з онкологічними захворюваннями.

“Я почала цим займатися і мене почали питати, чи знаю я ще когось, хто так само безоплатно робить макіяж і в інших містах, Києві або в Черкасах. Мої контакти тоді розмістили у групі  “Афіна. Жінки проти раку”. Я подумала, ну, запитаю у колі колег, і вони відгукнулися”, — пригадує жінка.

Після початку великої війни Ірині довелося закрити власний бізнес і евакуюватися до Швеції, де вона поїхала до друзів, які допомогли їй на перших порах. Пізніше, як і більшість українських переселенців, жінка отримала тимчасовий захист, з яким можна вільно працювати та відкривати власну справу. Однак, спершу їй потрібен був номер оподаткування.

“Тимчасовий номер оподаткування видають тим, хто переїхав і, наприклад, планує нетривалий час прожити на території Швеції. Ті, хто планують залишитись на більш як рік, або переїжджають до країни за контрактом, або ж планують жити у Швеції, отримують персональний номер оподаткування. Його видає податкова. Різниця в тому, що з персональним номером ви одразу стаєте резидентом Швеції і маєте сплачувати податки”, — пояснює податкова консультантка і помічниця з ведення бізнесу у Швеції Ксенія Виноградова.

Податкова система Швеції працює за принципом: чим більші доходи, тим більша сума відрахувань. 

“Шведи не люблять працювати на кількох роботах. Якщо на одній роботі ти отримуєш 35 тисяч і на другій 35 тисяч, то за місяць — це вже 70 тисяч шведських крон. Що більше ти заробляєш, то більший податок треба буде заплатити. Тому, зазвичай, намагаються знайти одного роботодавця, в якого і зарплата висока і потрібні податки сплачені”, — каже Ксенія Виноградова.

Усі, хто працюють у Швеції, мають платити місцевий податок на доходи.

“Його називають kommunalskatt ("комуналскат"). Зазвичай, це фіксований податок для кожного муніципалітету, який становить орієнтовно 30%, але може становити від 29% до 35%, — залежить від того, де ти зареєстрований і де фактична адреса. Наприклад, у Стокгольмі ставка 30%”, — зазначає вона.

Тобто місцевий податок напряму залежить від фактичного місця проживання працівника.

“Найважливіший момент: податкова враховує цю ставку станом на листопад. Тому дуже важливо, де ви прописані саме у листопаді. На базі цього розраховується ставка податку на цілий рік. Якщо ви переїжджаєте з комуни до комуни, це також важливо враховувати. Намагайтеся переїжджати до листопада або вже після”, — звертає увагу консультантка.

Також існує державний податок на доходи, який шведи називають податком на багатство.

“Його застосовують, якщо дохід перевищує певний поріг. Наприклад, 2024 року — це 613 900 шведських крон. Тобто, що вищий дохід — то більше навантаження. Після того, як у вас дохід перевищить 613 900 шведських крон, додається податок 20%”, — пояснює вона.

Також усі працівники вказують пенсійні внески у розмірі 7% від заробітної плати, а от соціальні внески платять роботодавці. 

“Щоб роботодавець виплатив вам зарплату, він має зверху цієї суми, вашої зарплати та інших відрахувань, заплатити ще майже 31,5%. Це податок роботодавця. Загалом, податок роботодавця становить приблизно 56%”, — зазначає Ксенія.

У Швеції кожна компанія пропонує своїм працівникам різні вигоди, заохочуючи працювати саме у них. Наприклад, безкоштовне відвідування басейну чи спортзалу. 

“У Швеції, коли влаштовуєшся на роботу, у великих підприємств зазвичай діє колективний контракт на працевлаштування, де прописано, що всі працівники, незалежно від того, яку посаду вони обіймають, мають право на “формони” (förmåner) — це привілеї”, —  додала податкова консультантка.

Одразу після приїзду до Швеції, Ірина знайшла підробіток, влаштувалась прибирати, але хотіла відкрити власну студію краси, тож почала збирати необхідні документи. 

“В заяві на відкриття власної справи необхідно вказати, що це за вид діяльності. Також тобі видають опитувальник, який потрібно заповнити. Після цього вони присилають листа на домашню адресу з уточнюючими питаннями”, — пояснює переселенка.

Жінка спершу працювала у Швеції як приватна підприємниця, згодом подалась на програму підтримки малого бізнесу. 

"Акули" бізнесу підтримують регіон, надаючи можливість молодим компаніям розвиватися, а також тим, хто ще не має своєї компанії, але має ідею. Я, наприклад, мала компанію. Щороку вони проводять конкурс бізнес-ідей, у межах якого розігрують три гранти. Я подалася на цей конкурс і виграла. Це не лотерея: я подавала заявку, презентувала свою бізнес-ідею, відточувала презентацію і захищала її”, — акцентувала вона.

Організатори конкурсу допомогли Ірині відкрити акціонерне товариство і тепер вона разом зі шведкою керує салоном краси. 

“У правлінні має бути щонайменше два члени, і хоча б один із них повинен мати шведський координаційний номер. Тобто тобі потрібен партнер зі Швеції”, — каже підприємниця.

Ірина працює на двох роботах. Вдень — у власній студії краси, ввечері йде на підробіток, адже її бізнес лише набирає обертів. 

“Я займаюся виключно перманентним макіяжем, що дає мені змогу професійно зростати. У мене є час для навчання. Також я спеціалізуюся на медичних і косметологічних татуюваннях: камуфляжі шрамів та роботі з ними”, — уточнила Ірина Рассадіна.

Щодо основних податків, які сплачують підприємці у Швеції, то це податок на прибуток і податок на додану вартість (ПДВ). 

“Ставка податку на прибуток для компаній у Швеції становить 28%. Податок на додану вартість у Швеції називається MOMS. Стандартна ставка ПДВ становить 25%, проте для деяких категорій товарів і послуг діють знижені ставки. Наприклад, 12% застосовуються до продуктів харчування та різних послуг, а 6% — до продажу публікацій, квитків і культурних заходів”, — розповіла податкова консультантка Ксенія Виноградова.

Крім того, щороку всі ті, хто отримує будь-який дохід у Швеції, мають подавати декларації. Нерідко буває так, що частину сплачених податків повертають.

Тим часом Ірина продовжує займатися розвитком своєї студії краси. Жінка мріє найближчим часом підписати контракт із шведською лікарнею, аби мати можливість надавати послуги місцевим хворим, як вона робила це у Харкові.

Читайте також: Кожен 10-й новий бізнес — український: що потрібно знати про податкову систему Польщі