Як працює безоплатне державне протезування в Україні: велике інтерв’ю із Віталієм Музиченком

Повномасштабна війна збільшила потребу в протезуванні та реабілітації українців. Проте навколо безоплатної допомоги від держави досі існує чимало міфів. Багато хто думає, що це довго, складно, а по якість технологій треба їхати за кордон. Насправді в Україні діє державна програма “Шлях до відновлення”, яка дозволяє військовим і цивільним безоплатно отримати сучасні високотехнологічні протези. Як саме працює цей механізм та на яку допомогу можна розраховувати, в ефірі "Ранку Вдома" розповів генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Віталій Музиченко.

Ведучі — Дарія Кудімова та Денис Мінін.

— Пане Віталію, доброго ранку! Хто саме і які засоби реабілітації може отримати безоплатно за кошти держави?

— Вітаю. Допоміжні засоби реабілітації — це технічні вироби, які дозволяють людині відновити або компенсувати втрачену функцію. Сюди належать протезно-ортопедичні вироби (протези, ортези, ортопедичне взуття), а також засоби для рухомості, особистої гігієни та комунікації. 

Держава повністю забезпечує за рахунок держбюджету весь необхідний спектр цих засобів.

Якщо ми говоримо про людину з ампутацією нижньої кінцівки, то основна втрачена функція — це рух. Тут ідеться про забезпечення протезами та кріслами колісними для вищої соціальної активності і включеності в суспільні відносини. 

В середньому одна людина, яка перебуває в реабілітаційному процесі, отримує понад 4,5 вироби в комплекті: протез, крісло колісне, палиці, милиці, ходунки тощо. Загалом у нашому асортименті понад сотня найменувань.

Претендувати на це може будь-який громадянин України, який має відповідний висновок медичної комісії. Фахівці проводять оцінку потреб людини і формують перелік виробів для максимального відновлення її функціоналу.

— Давайте покроково розберемо “Шлях до відновлення”. Змоделюємо ситуацію: людина з ампутацією перебуває в лікарні. Які її перші дії та подальші кроки?

— Навколо людини після ампутації ще в закладі охорони здоров’я формується мультидисциплінарна реабілітаційна команда (МДРК). Це відбувається на “післягострому етапі”, коли хірургічна операція завершилась і починає формуватися кукса — частина тіла, що залишилася після ампутації.

Залежно від складності ампутації (на рівні гомілки, стегна, вичленення тощо) пацієнт має пройти різні етапи, а час готовності до протезування відрізняється. 

Наприклад, у відносно простому кейсі, коли ампутація виконана на рівні гомілки, у людини нормальний стан здоров'я і немає хронічних хвороб чи побічних ускладнень, вона може бути готовою до протезування за три-чотири тижні з урахуванням загоєння та реабілітації.

Проте бувають випадки, коли після первинної операції пацієнт готовий до протезування лише через шість, вісім або десять місяців. Це трапляється, якщо загоєння має негативну тенденцію або виникають побічні проблеми. Усе дуже індивідуально і залежить від стану, віку, активності людини та її супроводу МДРК. 

Тому перший етап — це взаємодія з командою МДРК, яка й визначає, коли людина вже готова до протезування або потребує інших засобів реабілітації.

— Тобто цю команду формують безпосередньо в медичному закладі?

— Так, у закладі охорони здоров'я. До неї входять реабілітологи, фахівці реабілітаційної медицини, за потреби — протезисти і навіть соціальний працівник, який допомагає підготувати документи та зорієнтуватися, куди звернутися.

— Тобто йдеться не обов'язково про ампутацію? Якщо людина травмувалася у цивільному житті, скажімо, потрапила в ДТП чи зазнала спортивної травми, і потребує тих самих милиць, держава теж покриває ці витрати? 

— Так, якщо людині вони потрібні для повсякденного користування. Є вироби, які необхідні тимчасово: наприклад, коли людина зламала ногу і для відновлення їй потрібно три-п'ять тижнів користуватися милицями. Такими засобами пацієнта на час лікування забезпечує заклад охорони здоров'я. 

Якщо ж людина не може обходитися без цього щодня на постійній основі, забезпечення відбувається через наш Фонд, і такі вироби видаються для щоденного користування в побуті.

— У соцмережах часто трапляється думка, що безоплатне державне протезування — це щось застаріле та незручне, а за якісними біопротезами треба їхати за кордон, відкривати збори чи звертатися до благодійних фондів. Поясніть, які технології та комплектуючі доступні сьогодні в Україні за державною програмою?

— Це дуже слушне запитання. На жаль, нашій державі за останні кілька років довелося пройти величезний шлях для формування компетентностей, появи кваліфікованих протезистів та впровадження цих технологій всередині країни. 

До 2022 року портрет пацієнта, який потребував протезування, був кардинально іншим. Переважно це були люди поважного віку із хронічними захворюваннями. Найтиповіша ситуація — пацієнт із цукровим діабетом, у якого відбулася ампутація кінцівки. 

Рівень активності такої людини відрізняється від потреб наших сьогоднішніх поранених військових віком 25, 30 чи 40 років, яким необхідні максимально високофункціональні вироби.

З 2022 року програма кардинально розширилася. Зараз держава покриває для військових найкращі біонічні вироби, вартість яких вимірюється мільйонами. 

У нас встановлена гранична вартість, яку держава компенсує протезному підприємству. Для нижніх кінцівок сума компенсації становить майже чотири мільйони гривень за одну одиницю. Для верхніх кінцівок — майже чотири з половиною мільйони гривень, оскільки руки є функціонально складнішими та технічно витонченішими виробами. 

На сьогодні біонічне протезування в Україні розвинене набагато краще, ніж у багатьох країнах Європи. До нас уже приїжджають іноземні колеги вивчати наше регулювання та досвід протезування.

Кількість високоспеціалізованих, висококласних протезистів із досвідом за останні чотири роки подвоїлася або навіть потроїлася. Це диктують умови, в яких ми живемо. 

Якщо до 2022 року ми вимірювали потребу в сотнях, то сьогодні, якщо говорити про військових, ідеться про тисячі. Загалом за минулий рік за державною програмою протезуванням було забезпечено майже 20 000 людей в Україні. Ось це — реальні масштаби нашої потреби.

— Коли ви говорите про високотехнологічність, одразу згадується маленька Олександра Паскаль з Одеси, яка з протезом ноги завойовує золото на європейських чемпіонатах. Утім, хочу уточнити критичний момент: якщо в лікарні родичам пацієнта натякають, що безоплатний державний протез буде низької якості, і пропонують доплатити за “кращий варіант” — така ситуація є неправомірною? 

— Це абсолютно неправомірно. Ба більше, людина самостійно обирає протезиста та протезне підприємство. 

Ніхто не може змусити її протезуватися у конкретного фахівця, в певній лікарні чи на конкретному підприємстві. Державна програма повністю працює за принципом “гроші ходять за людиною”. 

Найголовніше — пройти перший етап реабілітаційного відновлення з мультидисциплінарною командою та отримати оцінку щодо того, який тип і клас протеза пацієнт здатний опанувати, адже це дуже індивідуальні вироби. 

Далі людина сама обирає компанію. Сьогодні в Україні діє понад 70 протезних підприємств у різних куточках країни.

— Наскільки я знаю з досвіду знайомих військових, спочатку шукають фахівця, а вже потім за його порадами обирають підприємство.

— Буває по-різному. Коли людина вже пройшла перший етап та отримала виріб, скажімо, у 2021, 2022 чи 2023 роках, до наступної заміни вона підходить із більшим досвідом. Пацієнт чітко розуміє власні потреби, знає свої права та на що саме може розраховувати від держави. 

Найбільш вразливими є ті, хто опинився на лікарняному ліжку вперше, кому щойно провели операцію. Це важкий психологічний стан, складне сприйняття себе й оточення, нерозуміння, як жити далі. 

Будемо відвертими, трапляються випадки, коли цим користуються недобросовісні лікарі, медичний персонал або представники підприємств. Тому важливо, щоб пацієнт знав: він перебуває в центрі уваги, і держава оплачує виключно його вибір. 

Доки людина не задоволена якістю чи результатом, доки їй незручно, вона не підписує акт виконаних робіт, і підприємство не отримає жодної копійки. 

Для нас головне — задоволений пацієнт.

— Ви вже згадали про довготривалу експлуатацію. Проте людський організм змінюється, а самі конструкції з часом зношуються. Як влаштований механізм технічного обслуговування і чи покриває ці витрати держава? 

— Держава покриває не лише саме протезування, а й увесь комплекс витрат на експлуатацію виробу. Протез видається на термін від трьох до шести років залежно від складності ампутації та типу виробу. Це чітко унормовано. 

Для комфортного та правильного використання необхідні вкладиші (лайнери), якими держава також забезпечує у кількості від двох до чотирьох штук на рік. Проте будь-який технічний виріб має межу експлуатації. Коли цей строк вичерпується, людина має право отримати новий протез, знову звернувшись до нашого Фонду. 

Крім того, ми передбачаємо до 70% від вартості первинного протезування на витрати для ремонту або заміни елементів конструкції в період експлуатації.

Пацієнт захищений цілою системою запобіжників. По-перше, доки людина не підпише акт належно виконаних послуг, робота не буде оплачена, тож протезист зобов'язаний задовольнити всі вимоги клієнта. 

По-друге, на протези та їхні компоненти діє гарантія виробника — як правило, два-три роки (на окремі деталі — рік). У цей період усі гарантійні випадки повністю покриваються. Після завершення гарантії, але в межах строку експлуатації (наприклад, коли гарантія два роки, а строк служби — чотири), держава фінансує ремонт у разі потреби в обсязі до 70% вартості первинного виробу. 

Тобто, якщо військовий чи цивільний отримав протез за мільйон гривень, то вартість ремонту може покриватися в межах 700 000 гривень.

Повертаючись до первинного протезування: це період, коли у пацієнта масово змінюється антропометрія кукси. Людина, яка щойно піднялася з ліжка, змінює рівень активності, починає займатися спортом, змінює дієту та спосіб життя, через що худне або набирає вагу. Відповідно, змінюються і розміри кукси. 

Запорука якісного користування протезом — його правильне припасування та комфортне розміщення на тілі. Це питання не лише зручності, а й безпеки. Якщо кукса зменшилася, під час активної ходьби протез може просто спасти, що призведе до падіння та травм.

Тому після первинного забезпечення передбачено комплекс заходів, що дозволяє замінити куксоприймач — частину, яка з'єднує компоненти протеза (колінний модуль, стопу) з куксою. Якщо людині стає некомфортно, вона звертається до підприємства для виготовлення нового куксоприймача. 

Це важливо знати, адже дехто вважає, що дискомфорт чи натирання треба просто перетерпіти.Тут важливо розуміти, що будь-який дискомфорт — це перший дзвіночок для звернення за консультацією. 

Людина після кількох років експлуатації вже сама стає найкращим експертом. Але зараз більшість протезувань серед військових відбуваються вперше. 

Це молоді люди, які ще вчора вели активний спосіб життя, а сьогодні потребують допомоги. Ми маємо супроводити їх та належним чином інформаційно озброїти. 

— Які труднощі або проблеми є в системі, адже ніщо в світі не є ідеальним?

— Супровід людини, особливо під час первинного забезпечення, багато в чому залежить від людського фактора: до якої лікарні пацієнт потрапив, яка МДРК-команда з ним працює і якого протезиста він обрав. Будь-яка система базується на людях. 

Проте на сьогодні у нас діють чіткі алгоритми та якісне протезування. Проблем із фінансуванням немає — ми повністю покриваємо потребу за державний кошт. 

На цей рік для забезпечення допоміжними засобами реабілітації передбачено майже 9 мільярдів гривень. Для порівняння, у 2022 році ця сума становила 1,7 мільярда. 

Ресурс, який держава спрямовує на цю сферу, за кілька років збільшився майже в п'ять разів.

Читайте також: Повернулися з медалями і великими планами: про успіх України на Invictus Germany та розвиток ветеранського спорту говоримо з Русланом Приходьком