Українці оцінили рівень безбар’єрності в країні — результати дослідження

Міністерство розвитку громад та територій України презентувало результати всеукраїнського соціологічного дослідження щодо реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору. Про це повідомляє "Дім" із посиланням на пресслужбу міністерства.

Дослідження охопило всі шість напрямів Національної стратегії безбар’єрності. 

Зокрема, йшлося про доступність:

• державних послуг; 
• цифрових сервісів; 
• освіти; 
• працевлаштування; 
• медичної допомоги та реабілітації; 
• також рівень захищеності громадян від дискримінації.

У Мінрозвитку зазначають, що метою дослідження було не лише оцінити виконання державної політики, а й зрозуміти, наскільки зміни відчувають самі люди.

Дослідження показало позитивну динаміку у розвитку безбар’єрності в Україні. Водночас одним із головних викликів залишається створення комплексного та зручного середовища, а не впровадження окремих елементів доступності.

"Результати дослідження підтверджують правильність підходу, який ми заклали в основу державної політики безбар’єрності. Йдеться не про адаптацію окремих об’єктів чи встановлення окремих елементів доступності, а про створення цілісного безбар’єрного маршруту та середовища, яким людина може користуватися без перешкод. Саме тому сьогодні ми дедалі більше оцінюємо не кількість встановлених рішень, а те, наскільки вони реально змінюють повсякденний досвід людей та забезпечують доступ до послуг, роботи, освіти й громадського життя", — зазначила заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська.

Особливу увагу під час дослідження приділили фізичній доступності послуг, громадських просторів та інфраструктури.

Найвищий рівень задоволеності фізичною доступністю зафіксували щодо:

• торговельних послуг — 81%;
• поштових послуг — 77%;
• банків та фінансових установ — 70%;
• адміністративних послуг соціального характеру — 67%;
• закладів охорони здоров’я — 67%;
• релігійних закладів — 64%;
• громадського транспорту в межах населеного пункту — 62%.

Найнижчі показники доступності отримали спортивні та культурні об’єкти. Рівень задоволеності ними становить лише 42% та 46% відповідно.

Саме ці напрями залишаються серед пріоритетних для подальшої роботи над створенням безбар’єрного середовища.

Водночас дослідження показало, що доступність послуг та інфраструктури залишається нерівномірною. 

"Попри загальне зростання рівня задоволеності, окремі групи населення — зокрема люди старшого віку, люди з інвалідністю, мешканці сільської місцевості та особи, які здійснюють догляд за людьми з інвалідністю, — частіше стикаються з бар’єрами у доступі до окремих послуг та об’єктів", — йдеться в повідомленні.

Окремо експерти проаналізували доступність житла, громадських установ та транспортної інфраструктури. Саме транспортна сфера залишається одним із найбільших викликів у питаннях фізичної безбар’єрності.

У міністерстві пояснюють, що ситуацію ускладнює значна частка приватних перевізників, для яких модернізація транспорту та підвищення його доступності часто потребують додаткової підтримки та стимулювання.

Дослідження проведено протягом 2025 року Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, уряду Японії та Міністерства закордонних справ Данії на запит Міністерства розвитку громад та територій України та Офісу Радниці — уповноваженої президента України з питань безбар’єрності, у партнерстві з проєктом "Відновлення для всіх" (Recovery for All, RFA), що фінансується урядом Канади та впроваджується Alinea International.

У ньому взяли участь 2500 респондентів із 22 областей України та Києва. Також були проведені фокус-групові дискусії та спеціалізовані опитування серед людей з інвалідністю, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, батьків дітей з інвалідністю, представників національних меншин та інших цільових груп населення.

Детальні результати дослідження доступні за посиланням.

Читайте також: Про особисте життя, акторські амбіції та безбар'єрну Україну: відверта розмова з Олександром Тереном