У три кільця: як готують рубежі оборони Одеси, показали військові

Одеська область — це не лише море, курорти та туристи. Це ще й один із найнебезпечніших регіонів нашої країни, який щодня перебуває під російською загрозою з моря. Військові наголошують, що не слід забувати: загроза наступу на Одесу цілком реальна. Про те, як навколо міста формують оборонні рубежі, у проєкті "Міста" розповів командир оперативно-тактичного угруповання (ОТУ) "Одеса" Денис Носіков.

Ведучий — Анатолій Анатоліч.

Оборонні кільця

— Наскільки Одеса та область готові до оборони, якщо раптом ворог вирішить розпочати наступ з моря?

— У нас передбачено три рубежі оборони: зовнішній, внутрішній і проміжний. Простіше кажучи — три кільця. Це великий комплекс різних інженерних споруд. Так ми будуємо оборону міста Одеси. Крім того, будуємо рубежі оборони Одеської області.

Наприклад, на цій ділянці ми зараз встановлюємо протипіхотні та малопомітні перешкоди, простягаємо "Єгозу" (армована колюча стрічка з цинку, яка має профіль із двосічних і симетрично розташованих шипів із ріжучими кромками, — ред.), формуємо протитанкові рови.

Усе це будується у три рубежі оборони. І це лише місто. А додатково — ще й область.

— А ми можемо про це розповідати? Ну, москалі ж дивляться.

— А вони й так бачать, їхня повітряна розвідка працює.

— Бачу, що протитанкові рови досить глибокі.

— Так, 3 метри у висоту. Вони призначені проти військової техніки.

— Зараз ми бачимо формування оборонних споруд у полях. А дороги? Вони є окремою частиною оборони?

— Ні, оборонний комплекс єдиний. І всі дороги теж передбачені. Для них застосовується система шурфів (спеціально підготовлені колодязі під проїжджою частиною, у які за необхідності закладаються важкі фугаси та протитанкові міни, — ред.). Простіше кажучи, там усе підкопано, з урахуванням можливих загроз.

— А хто вам допомагає будувати ті самі фортифікаційні споруди? Чи це лише військові?

— У нас в Одесі та області дуже плідна співпраця як з органами місцевого самоврядування, з місцевою владою, з обласною військовою адміністрацією, з територіальними громадами. У тому числі й з бізнесом.

Наприклад, половину екскаваторів, які тут працюють, — нам надав бізнес. Безкоштовно.

Взаємодіємо й з інших питань. Одне з наших завдань — підготовка населення до національного опору. У нас створюються добровольчі формування територіальних громад (ДФТГ). Ми серйозно займаємося підготовкою населення. І люди масово приєднуються, готуються, займаються. Ми, військові, зі свого боку сприяємо, надаємо все необхідне.

І якщо ворог вирішить напасти, то, зокрема, й місцеве населення — а це чимала кількість людей — стане для окупантів великим сюрпризом.

— Я оптимістично дивлюся в майбутнє, думаю, ви теж. І коли ми переможемо, настане мир, все це залишиться?

— Все це просто засипається. І на цьому місці аграрії продовжать вирощувати пшеницю чи щось інше.

Загроза для Одеси

— Ми всі бачимо, як росіяни кошмарять Одесу ракетами, "Шахедами". Але багато хто вважає, що росіяни не підуть на Одесу.

— Ми маємо бути готові в будь-якому разі, у будь-якій ситуації. Якщо вони захочуть спробувати, ну, нехай спробують.

Ми постійно нарощуємо свої можливості. Окрім інженерних загороджень, які ви бачите, ми постійно вдосконалюємося в плані нових різноманітних технічних засобів.

Наприклад, засоби БпЛА. У нас уже багато екіпажів, і ми їх збільшуємо, вдосконалюємо. Також нарощуємо систему ППО, перехоплювачів та інших сучасних засобів. І якщо ворог вирішить захопити Одесу чи Одеську область з моря, то всі ці засоби ППО можуть діяти проти російських кораблів.

Усе це — дуже масштабна система та комплекс озброєння, військової техніки тощо, а також різних компонентів, які діятимуть проти ворога. Ворог приречений.

Ми робимо все для того, щоб ворог, бачачи все це, відмовився від намірів взагалі сюди йти.

Але якщо ворог наважиться йти на Одесу, на Одеську область, то це буде ще одна його ганебна поразка в Україні, яка увійде в загальну історію.

— Росіяни постійно у своїх пропагандистських телешоу заявляють, що Одесу треба брати, що Одеса — російське місто. Як ви це сприймаєте, як військовий?

— У нас дуже складна історія. Так склалося. Але все змінюється.

Якщо говорити про "вату", "ждунів", то вони є в Одесі. Але ми всім пояснюємо, що якщо, не дай боже, ворог сюди піде, то це не Путін сюди йтиме. Сюди полетять ракети, артилерія, поїдуть танки тощо. Подивіться, що сталося, наприклад, з Бахмутом. Жодної цілої будівлі не залишилося, все знищено.

— Чи бувають спроби диверсій? Адже росіяни намагаються підкуповувати своїх ідеологічних прихильників.

— За останні кілька років таких випадків у нас не було.

— Ми були в курортних селищах Одеської області, де вже п’ятий рік немає офіційного пляжного сезону — море заміноване, пляжі закриті. Деякі місцеві впевнені, що росіяни вже не наступатимуть з моря. Тому просять розмінувати море, відкрити пляжі… Бо без курортного сезону місцеві втрачають гроші. Що ви, як військовий, скажете?

— Війна — це, скажімо так, певний дискомфорт. Люди, звичайно, хочуть. Але всі ж дорослі, всі розуміють, що в країні триває війна.

В Одесі та області є достатня кількість відкритих пляжів, там дозволено купатися.

Але питання безпеки на першому місці — безпека міста, безпека мешканців.

— Як змінилася Одещина, як змінилися люди за роки повномасштабної війни?

— Дуже змінилися. Гадаю, за цей час дуже багато людей (і навіть ті, хто дотримувався проросійських поглядів) зрозуміли, що Росія — це війна, Росія — це смерть.

В Одесі немає місця жодному "руському світу". Єдина альтернатива для Одеси — це Україна.

Далі — Крим

— Ви ж родом із Криму…

— Так, я з Керчі. Коли мене сюди призначили і я приїхав, вперше вийшов до моря, ледь не розплакався.

Адже я не бачив моря з початку війни. Тут усе дуже нагадує [про Крим]. Ну, і саме море.

— Ви сумуєте за Кримом?

— Звісно. Тому потроху робимо все для того, щоб рухатися туди. Повертати нашу територію, нашу землю, наших людей. У Криму насправді дуже багато українців. У мене дуже багато знайомих.

— Ви думали про те, чи зможете опинитися в рідній Керчі?

— Постійно думаю. І впевнений, що так і буде з часом. Для цього робимо все можливе й неможливе. Прийде час — постукаємо.

Ще з проєкту "Міста", присвяченого Одещині:

• Тут пляжного сезону знову не буде: як виглядає центральна частина чорноморської Затоки
• Купання в морі заборонено, але є лиман: особливості літнього відпочинку у курортній частині Затоки