Підкладають гарбуза, спалюють прапори та "знайомлять" з українськими класиками: про опір в окупації розповіла партизанка руху "Зла мавка"

Партизанський рух "Зла мавка" починався з об'єднання трьох жінок, а зараз перетворився на потужну анонімну силу опору. Вона діє на всіх тимчасово окупованих територіях України. Учасниці руху — українки-"мавки", які не хочуть миритись з "русским миром", а прагнуть допомагати Силам оборони України якомога швидше звільнити окуповані території. Які методи використовують українські партизанки у боротьбі з росіянами, і з якими проблемами стикаються в окупації, "Ранку Вдома" на умові анонімності розповіла одна з учасниць руху "Зла мавка".

Росіяни бояться їх як вогню, адже вони — голос України на окупованих територіях. Жіночий рух опору "Зла мавка" — це сотні дівчат з різних регіонів України, котрі продовжують спротив навіть під страхом тортур.

"Люди просто трошки не розуміють реалії окупації. Наприклад, за листівку ти можеш реально присісти. Що таке в Росії "присісти", ми з вами розуміємо. Вони поставили нереальну кількість камер спостереження, камери повсюди, — саме для того, щоб відслідковувати тут спротив", — розповіла представниця руху "Зла мавка" з окупованого Мелітополя.

Жіночий рух опору розпочали три подруги з Мелітополя Запорізької області. Задля безпеки "мавки" не показують своїх облич і не називають імен. Перші згадки про їхню діяльність з'явились 2023 року напередодні 8 березня, коли мережею стали ширитися фото плакатів, на яких зображена Мавка, що б'є букетом російського окупанта, і підпис: "Не хочу квітів, хочу мою Україну".

За кілька місяців рух "Зла мавка" поширився на всі тимчасово окуповані регіони України.

Партизанки почали шукати різні способи, як нашкодити російській пропаганді і дати зрозуміти, що "Україна — понад усе".

"Робили графіті в різних містах з цитатами українських письменників — Лесі Українки, Шевченка та інших. Наприклад, в Луганську "мавки" дуже полюбляють Василя Стуса, і Стус там був усюди", — зазначила мелітопольська "мавка".

"Мавки" роблять копії російських рублів, які прикрашають українськими патріотичними написами.

Одна з найулюбленіших акцій протесту — підпал російського прапора.

"Ми це називаємо між собою "Операція "Катарсис" — хоч трохи задоволення. Але це дуже складна штука, тому що складно знайти прапор, щоб його можна було безпечно зірвати", — уточнила "мавка".

На сторінці "Зла мавка" в Instagram дівчата почали вести щоденник із замальовками історій жінок в окупації. У такий спосіб рух опору розповсюджує світом інформацію про реалії російського гніту.

"21 листопада 2024 рік. Старобільськ, Україна. Лояльність до влади — обов'язкова умова виживання в окупації. Всіх, хто офіційно працює, примусово зганяють на різні "патріотичні" заходи, видають руські прапорці, плакати і всі мають ними махати. Це вже навіть не добровільно-примусово, як у радянські часи, це просто примусово", — йдеться в одному з постів.

Співрозмовниця з Мелітополя каже, що життя у місті просто зупинилось. Ціни непідйомні, великі проблеми з медичною допомогою. Люди намагаються вирватись із окупації, та після цього їхній бізнес і майно забирають росіяни.

"Нещодавно був випадок. У чоловіка жінка виїхала на початку війни, і до нього прийшли і сказали, що по квадратурі у вас дуже велика квартира, щоб жити одному, тому декілька "гостей" будуть жити з вами", — навела приклад вона.

На окупованих територіях росіяни передусім намагаються знищити українську ідентичність. Тож "мавки" активно розповсюджують українські традиції. Наприклад, підкладали росіянам гарбуза, як символ того, що не бажають їх бачити на своїй землі.

А до Дня святого Миколая партизанки підготували дітям подарунки з українськими листівками, а окупантам — сміттєві мішки.

"Росіяни дуже намагаються тут заборонити Миколая. Його не можна ні святкувати, ні говорити, ні показувати, ні малювати — нічого. Як і все українське. Тому ми вирішили, що "мавки" можуть трошки повернути Миколая на окуповані території, в окуповані міста", — пояснила мелітопольська "мавка".

На вільних українських територіях і навіть за кордоном українки влаштовують акції на підтримку "Злих мавок". Та найбільша допомога, кажуть партизанки, — це донати на українську армію, адже тільки вона може очистити їхній дім від окупантів.