На початку війни повернулася з-за кордону й стала бойовою медикинею — історія Карини Ярош

Карина Ярош — бойова медикиня 125-ї бригади Львівської територіальної оборони (ТрО). Коли почалася повномасштабна війна, дівчина перебувала у Польщі та працювала барменкою. Але вирішила повернутися в Україну й допомагати військовим. Під час бойового завдання Карина отримала поранення та серйозно травмувала коліно. Зараз вона проходить реабілітацію у центрі Unbroken.

Більше про її досвід на передовій і плани після одужання — у сюжеті "Ранку Вдома".

Карині Ярош був 21 рік, коли розпочалося повномасштабне вторгнення. Вона працювала барменкою в Польщі, але одразу вирішила повернутися додому й вступила до 125-ї бригади Львівської територіальної оборони.

“Я поверталася і дуже хотіла доєднатися до Сумських бригад. Мені хотілося бути ближче до дому, але, на жаль, росіяни тоді вже зайшли в місто, оточили околиці, і я не змогла проїхати в Суми. Близькі і знайомі відмовляли мене від цього, тому я прийняла рішення вступити саме у Львівську ТрО”, — розповідає дівчина.

Спочатку Карині не хотіли давати бойові посади, та дівчина була рішуче налаштована. Вона стала саперкою, а згодом за рішенням командування бойовою медикинею.

“З медичного я знала, що анальгін від голови — це були всі мої знання в медицині. Всього, що я знаю, навчилася вже доєднавши до бригади”, — зізнається Каріна.

Свою першу евакуацію військовослужбовиця вважає однією з найважчих. 

“Це був перший день, як ми заїхали в Костянтинівку, і перші втрати. У момент, коли я зайшла на стабпункт і побачила свого побратима, він мене питався, що зі мною, а я відкриваю ковдру і там все в крові”, — пригадує вона.

2 вересня 2024 року на Запорізькому напрямку під час одного з виходів, Карина отримала поранення і сильно травмувала ліве коліно. 

“Було сухо і росіяни почали закидувати нас “запальничками” — запальними снарядами, які дуже файно розгораються. Ми з побратимами пішли гасити пожежу, яка вже заходила до нас на позицію, і я побачила, що над нами висить дрон — робить скид. Я крикнула, що скид летить. Хлопці полягали, а я застрибнула в окоп, і в той момент відчула сильний, різкий біль в коліні. До цього я вже мала надірвані зв'язки, тому зрозуміла, що, скоріш за все, моя зв'язка пішла спати”, — розповідає дівчина.

Першу допомогу Карина отримувала у Запорізькій міській лікарні, а вже у листопаді потрапила до реабілітаційного центру Unbroken.

Завдяки наполегливості дівчини, її нога швидко відновлюється. 

“Ми починали приблизно з 20 градусів розгину, а зараз уже більше ніж 100 градусів. Як кажуть реабілітологи, десь через місяць я зможу повноцінно ходити. Зараз, коли я ходжу, дуже сильно думаю і контролюю коліно, щоб воно не змістилося неправильно. А от так, щоб уже повноцінно, не думаючи про це, — десь через місяць-півтора”, — ділиться Карина.

Після повного відновлення дівчина планує повернутися до своїх побратимів і продовжити службу. 

“Я відчуваю, що мушу бути там, допоки потрібна. Допоки маю сили та можливості”, — наголошує бойова медикиня 125-ї бригади ТрО.

Читайте також: 11 років Крим протистоїть російській окупації — хроніки боротьби