Мобільні реабілітаційні модулі працюють при лікарнях в Україні — як виглядають (ФОТО, ВІДЕО)

У різних містах України працює 10 мобільних реабілітаційних модулів від фонду MINDY, в яких безкоштовно надається допомога ветеранам, військовослужбовцям та цивільним особам із важкими травмами, отриманими внаслідок бойових дій. У чому особливість таких центрів, у проєкті "Міста" розповів співзасновник фонду MINDY, військовий психолог Тарас Єрмаков.

Тарас Єрмаков створив фонд MINDY разом зі своїм товаришем по студентських роках Богданом Міненком. Обидва закінчили Київський національний лінгвістичний університет за спеціальністю "практичний психолог".

Під час повномасштабної війни Тарас і Богдан створили онлайн-платформу для надання безкоштовної психологічної допомоги. Але надходило багато запитів від громад щодо організації саме офлайн-допомоги. І тоді вони вирішили створити мережу мобільних реабілітаційних модулів, щоб наблизити послуги до місць проживання ветеранів та людей, які постраждали від бойових дій.

Мобільні реабілітаційні модулі фонд MINDY створює у форматі "соціальної франшизи", співпрацюючи з державними органами (Координаційний центр з питань психічного здоров’я при Кабінеті міністрів України) та великим бізнесом (наприклад, Visa, "Ощадбанк").

Зараз в Україні працює 10 таких модулів. Усі послуги в них безкоштовні. Їхня особливість — реабілітаційні модулі розташовуються на території лікарень, де проводиться стаціонарне лікування. А поруч у модулі можна пройти курс реабілітації.

У Кропивницькому такий модуль відкрили минулого року. Він стандартний — площею 72 кв. м, збирається трохи більш ніж за 4 місяці.

"Кожен модуль розташований на території лікарняного комплексу. Фактично це такий центр, куди людина може прийти, як до себе додому. Тут ветерани, крім роботи з фахівцями з реабілітації, можуть поспілкуватися один з одним, пограти в настільні ігри, подивитися футбол. І все це відбувається в такій невеликій обстановці", — пояснив Тарас Єрмаков.

У кожному модулі є інклюзивна душова, зал для фізичної реабілітації, зал для масажу.

Поліна — парамедикиня, служила в зоні бойових дій. 5 лютого село, де стояла їхня медрота, окупанти атакували КАБами (коригованими авіабомбами).

"КАБи сипалися, як горіхи. Я в цей час виходила в магазин. Повертаюся, і недалеко від мене приземлився КАБ. Кричу, що я "300-та". Усі дивувалися, як я залишилася жива", — згадує вона.

Внаслідок важкого поранення Поліні ампутували ногу.

Жінка родом із Кропивницького. Тут їй допомагають мама, медики та фахівці мобільного реабілітаційного модуля.

"Коли я йшла в армію, я думала, що все життя буду опорою синові та мамі. Але я одужаю, і все одно буду опорою. Найголовніше — я хочу повернутися до ЗСУ. Дякую персоналу реабілітаційного модуля. Бо спочатку я кожного шуму боялася. Зараз я свої проблеми вже перетравила. Потрібно, щоб таких модульних будиночків було більше. Це дуже потрібно нам, військовим. Адже на пораненні життя не закінчується, треба йти вперед, у кожної людини має бути майбутнє", — зазначила Поліна.

Ще з випуску проєкту "Міста", присвяченого Кіровоградщині:

• "Тут у 12 років я навчилася пити самогонку": alyona alyona показала місто свого дитинства
• alyona alyona оцінила переможні шанси LELÉKA на Євробаченні-2026
• У мене не кіровоградський суржик, а степовий діалект: alyona alyona розповіла про важливість українізації
• 4 передислокації та 6 переїздів: як Донецький держуніверситет внутрішніх справ працює у Кропивницькому (ФОТО, ВІДЕО)
• Акбар з 13 років навчає керувати дронами: як працює дронарня в Кропивницькому (ФОТО, ВІДЕО)