Інтерактивні карти та забиті підвали: стан бомбосховищ в Україні

В Україні налічуються понад 20 тис. сховищ для населення на випадок екстреної ситуації чи бойових дій, але повністю придатні з них лише 11%. Про це повідомили в Державній службі з надзвичайних ситуацій.

Стан підземних сховищ у Києві, Одесі, Харкові та Вінниці перевірили журналісти телеканалу "Дом".

Дежавю: переселенці та кияни — про початок російської агресії

У Києві оновили інтерактивну карту, на яку нанесені адреси та короткий опис підземних сховищ для укриття громадян на випадок війни, а також будь-яких інших надзвичайних ситуацій, зокрема техногенного та природного характеру. Карту опублікувала пресслужба Київської міської державної адміністрації.

До фонду захисних споруд входять сховища цивільного захисту, метро,​​ підвали житлових будинків, підземні паркінги та інші підземні споруди, де можна тимчасово сховатися.

Анастасія з початком бойових дій на Донбасі поїхала з Луганська. Зараз через наростання російської агресії спогади про години бомбардувань у рідному місті повертаються.

"Рятувалися від обстрілів, хоча через дорогу стояла установка "Град" незаконних збройних формувань. Певно, що туди прилітала "відповідь". Мій чоловік міг загинути в один із таких моментів. Спасибі чоловікові, який штовхнув його на асфальт, і вони були просто контужені. Мій чоловік оглух після цього на одне вухо", — згадує переселенка.

А киянка Валерія вирішила сама обійти околиці у своєму районі та перевірити, чи зможе оперативно сховатися разом із сином у разі небезпеки.

"У 2014 році всі очікували нападу Путіна. Насправді повторюється, таке дежавю. У мене тоді стояла каністра з бензином запасна, була зібрана "тривожна валізка", стояла аптечка, документи були упаковані. Кожен день ми жили як останній раз. І ось зараз це все повторюється. Вирішила хоча б дізнатися, де найближче бомбосховище", — розповіла жінка.

Будинок Валерії побудований після Другої світової війни, у ньому передбачено просторе сховище для мешканців. Однак входи з двору перекриті всі до одного. Потрапити до сховища можна і через підвал, однак там двері теж зачинені. Ключ від укриття зберігається у комунальників.

Потрапити до бункера в сусідній будівлі теж виявилося складно.

Одеса: житло для двірників у бомбосховищі

Лише кожне четверте укриття в Одесі придатне для того, щоб там могли в разі надзвичайної ситуації сховатися люди. Ще сім років тому всі укриття в місті були в занедбаному стані, але з початком бойових дій на Донбасі одеські бункери стали приводити до ладу.

Одне з укриттів розташоване в житловому будинку в центрі Одеси. Його привели до ладу п’ять років тому: вивезли сміття, всередині встановили табурети й навіть організували санвузол. Кажуть, тут є все необхідне.

"Протягом 20 років ніхто не приділяв цим захисним спорудам уваги. Вони були сильно захаращені, вивезено 5 куб. м сміття", — розповів заступник голови Одеського департаменту муніципальної безпеки Олександр Доля.

В іншому укритті, розташованому в спальному районі Одеси, місцевий ЖЕК поселив двірників. Таким сусідством незадоволені мешканці будинку.

Нещодавно в Одесі з'явилася інтерактивна карта: з її допомогою можна знайти в місті 357 бункерів. Але чиновники не приховують, що більшість споруд непридатні до експлуатації або продані приватним особам під склади.

"На обліку міської ради — 85 споруд. А решта в приватному володінні, ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирних будинків — ред.) та інших формах. Є такі споруди, які не вважаються захисними. Чому? Тому що є причини вважати, що вони не відповідають вимогам захисних споруд", — коментує Олександр Доля.

Але навіть попри вказівники, основна частина перехожих не може точно пригадати, де ж ховатися в разі надзвичайної ситуації.

Вінниця: де сховатися від ядерного вибуху

Сім років тому у Вінниці було всього 76 об'єктів цивільного захисту. Однак точну кількість бомбосховищ, їхнє місцеперебування та готовність до приймання громадян — невідомі. У міському відділі з питань надзвичайних ситуацій кажуть, що ця інформація секретна.

При цьому будь-який вінничанин може побачити список і адреси сховищ на інтерактивній карті в мобільному додатку. Втім, воно показує лише укриття, організовані в підвальних приміщеннях житлових будинків.

Вінничанин Валерій Скрипченко вже 12-й рік працює управбудом в одній із дев'ятиповерхівок на 72 квартири. За цей час домігся від ЖЕКу ремонту всіх господарських приміщень в будівлі. А пізніше зміг організувати сусідів, щоб допомогли обладнати в підвалі укриття.

"По цивільній обороні — ми завжди можемо людей захистити. Ми це робимо для себе. Чисто, порядок. І, мало там що, можна будь-якої миті сховатися", — говорить управбуд Валерій Скрипченко.

Щоби було комфортніше, з дощок сколотили меблі, стіни прикрасили картинами та столітньою іконою. На столі — аптечка, а на щитовій — докладна інструкція з надання першої медичної допомоги. У приміщенні відрегулювали й вентиляцію.

Випробували цю захисну споруду чотири роки тому. Восени 2017 року в Калинівці, що у 30 км від Вінниці, сталася пожежа на складі боєприпасів.

"Вночі всі вийшли та спустилися до підвального приміщення. Ми чергували до ранку. Без жодної паніки: все було організовано та під контролем", — розповів Валерій Скрипченко.

Однак таких доглянутих підвалів у Вінниці — одиниці. У керуючих компаніях нарікають на недбалість самих мешканців.

"На жаль, не завжди вдається підтримувати наведений порядок. Тому що деякі жителі виносять своє ж сміття до свого підвалу. Але сьогодні ми за цим стежимо та забираємо все це сміття, щоб там були проходи, освітлення", — говорить начальник комунального підприємства "Керуюча компанія "Київська" Сергій Брацлавський.

Про те, де в Вінниці розташовані споруди захисту населення, розповіли місцеві жителі.

"Я живу на вулиці Оводова, коло площі Європейської, і в цьому районі я не знаю такого місця, де можна сховатися. Воно має бути обладнане, повітря якимось чином повинно туди потрапляти. Повинні бути забезпечені якісь санітарні умови, продукти", — говорить вінничанин Олександр Никитюк.

Інший житель — Володимир Ходацький — називає відразу кілька сховищ: у будівлі міського "Укртелекому" та на Центральному автовокзалі, а ще говорить про підземелля під головним міським костелом.

"Глибина там 8-12 м, цього достатньо. Варто було б привести до нормального стану, щоб вони могли використовуватися, бомбосховища", — коментує Володимир.

Краєзнавці кажуть, що підвальні приміщення монастиря при костелі після Другої світової війни переобладнали в укриття.

"Бомбосховище було забудовано в 1950-х роках, після закінчення Другої світової війни, на території фундаменту Капустинського монастиря. Було розраховано на захист від звичайного ядерного вибуху", — розповідає екскурсовод Олег Пенішкевич.

Харків: відсутність вказівників і заварений вхід в укриття

У Харкові оновлюють і деталізують уже наявну інтерактивну карту укриттів. А ось вказівники в місті за останні сім років практично зникли.

"У нашому дворі чотири входи в бомбосховища, три з них розташовані на території двору. І один окремо — в першому під'їзді. Ось один із входів, бачите його стан — він просто заварений", — розповідає житель Харкова Олексій Крютченко.

Укриття, про яке йдеться, розташоване в історичній частині міста. Недалеко — площа Свободи, "Держпром" та адміністративні будівлі. У цьому будинку 17 під'їздів, тільки в одній частині — до 400 квартир.

У підвалі іншого житлового будинку в спальному районі міста можуть сховатися близько сотні людей. Ключ перебуває в місцевому ЖЕКу за кілометр звідси. Його начальник каже: в підвалі — сухо, але системи вентиляції, подачі води та аварійного виходу — немає.

"Це не бомбосховище, а підвальне приміщення для тимчасового укриття", — говорить начальник дільниці №20 КП "Жилкомсервіс" Анатолій Сергієнко.

Всього в Харкові для укриття непрацевлаштованих жителів передбачено понад 4,2 тис. підвалів, всі — в будинках старого зразка. Вони розраховані на 1,2 млн осіб.

"Також 30 станцій метрополітену, які призначені для укриття населення на випадок НС і військового характеру. Жителі, які проживають в зоні 500 м від станції метро, ​​ховаються там", — коментує начальник відділу захисту населення міських районів управління цивільної оборони Харківської міської ради Орест Толоченко.

Для співробітників підприємств, які обслуговують місто, укриття обладнані на місці роботи. Є й зразкові, одне з них показав начальник управління цивільного захисту Олександр Пушкарьов.

"Максимальна місткість цього укриття — 300 осіб. Тут є всі умови для перебування: вода, санвузол, система очищення повітря. Ось тут можна перебувати значний час", — наголосив Пушкарьов.

Бути напоготові: бої на вулицях і "тривожна валізка"

Але при надзвичайній ситуації не завжди є можливість добігти до укриття. Особливо якщо йдеться про бойові дії. Інструктор із виживання Сергій Вишневський, який працює з підрозділами територіальної оборони, пояснює — якщо немає можливості сховатися в приміщенні, тоді потрібно рятуватися прямо на місці.

"Вам потрібно впасти та стати максимально низькопрофільним. Максимально влитися в ґрунт, рельєф місцевості. Ви повинні прикрити руками шию, обличчя вниз, відкрити рот, тому що вас може контузити, якщо поруч буде розрив", — пояснює він.

Інструктор додав, що бігти під час обстрілу не має сенсу — осколки швидші, ніж людина. Також під час вибухів він радить залишити транспорт, тому що та ж машина — це не укриття, осколки можуть пройти наскрізь.

При обстрілі на вулиці єдиний варіант врятуватися — залягти й по можливості використовувати як засіб захисту все, що вас оточує.

Якщо бойові дії наближаються до вашого будинку, то необхідно мати під рукою зібрану так звану "тривожну валізку", яку можна схопити та швидко покинути своє житло з усім необхідним.

"У ній мають бути: комплект одягу, взуття, труси, шкарпетки, утеплювачі, термобілизна, куртка й так далі. Це такий комплект, який у вас завжди має бути напоготові. Також має бути те, чим можна відкрити двері, люки, викопати щось, перепиляти й тому подібне", — розповів Сергій Вишневський.

В екстреній ситуації часу на пошук документів, готівки, їжі, одягу та багато чого іншого не буде, це все необхідно зібрати заздалегідь.

"Є аптечка бойова — від кульових поранень, осколкових поранень. Є друга — лікувальна. Тут таблетки від голови, шлунка та ін. Запас провіанту, хімічні розігрівачі, сублімати, готова тушкованка у м'яких упаковках", — додає інструктор із виживання.

Сподіваємося, всі представлені способи захисту вам ніколи не знадобляться. Проте знати про варіанти самопорятунку з урахуванням воєнної ситуації на Донбасі — сьогодні просто необхідно.