Інсулінорезистентність: причини та симптоми обговорюємо з нутриціологинею

На зв'язку зі студією "Ранку Вдома" — нутриціологиня Наталія Гончарик. Говоритимемо з нашою постійною експерткою про інсулінорезистентність або нечутливість до інсуліну. Вона детально розповість, що провокує цей стан в організмі, які симптоми можуть на нього вказувати та які аналізи варто здати, щоб перевірити свій стан.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костянтин Октябрський.

— Що таке інсулінорезистентність і чому вона виникає? 

— Коли ми їмо, з їжею до нас потрапляють білки, жири та вуглеводи. Я зупинюся на вуглеводах, бо саме вони пов'язані з цим станом організму.

Зазначимо, що вуглеводи розкладаються на глюкозу — це основне джерело енергії.

У клітинах глюкоза перетворюється на енергію, але, щоб потрапити в клітину, їй потрібен інсулін.

Наприклад, ми поснідали, і в кров виділяється глюкоза. Своєю чергою підшлункова залоза виділяє інсулін, і він, образно кажучи, бере молекули глюкози за руку і веде в клітину.

Інсулін має рецептори, ніби ключики, якими відкриває клітину. Глюкоза заходить, мітохондрії перетворюють її на енергію, і ми відчуваємо, що маємо сили продовжувати жити своє життя.

Однак, коли людина їсть багато солодкої їжі чи часто пережовує їжу протягом дня, настає такий стан, коли глюкози багато в крові, а рецептори інсуліну перестають працювати.

Таким чином клітини стають нечутливими до інсуліну.

Глюкоза не може потрапити всередину клітин і просто знаходиться в крові: ми не маємо енергії, клітини посилають сигнал мозку, що потрібно їсти, людина продовжує їсти, але ніякої користі від цього немає.

Цей стан називається інсулінорезистентністю — нечутливістю до інсуліну.

— Які симптоми можуть вказувати на інсулінорезистентність?

— Перший симптом, що повинен насторожити людину — це збільшення об'єму талії, коли глюкоза перетворюється в жир. Також, коли ми їмо, не можемо наїстися і постійно відчуваємо голод, хоча і бачимо, що їжі достатньо.

Це повинно насторожити потрібно або змінити спосіб життя, або звернутися до лікаря. 

— Які аналізи потрібно здати, щоб виявити інсулінорезистентність?

— Здати аналіз крові на цукор — виміряти рівень глюкози зранку, і якщо вона вища за норму, треба йти до ендокринолога. Лікар проведе більш детальні аналізи, якщо це потрібно.

Також, якщо ви бачите, що людина поправляється, не наїдається, має постійне відчуття спраги — це можуть бути додаткові ознаки. Крім того, на це може вказувати потемніння шкіри на ліктях, коли вона темнішає, ніби забруднилася.

Загалом, це не захворювання, а стан організму, який може призвести до ще гірших наслідків.

— Чи може харчування вплинути на цей стан: покращити або погіршити його? 

— Як я вже сказала, до інсулінорезистентності може призвести те, коли людина їсть багато солодкого або постійно їсть.

Якщо ж ми налаштуємо режим харчування і будемо їсти три рази на день, можливо, з одним перекусом, тоді глюкоза встигатиме засвоюватися в організмі.

На попередніх зустрічах ми говорили, що важливо їсти овочі. Чому? Овочі мають клітковину, яка виступає як своєрідне сито для глюкози. Вона не виливається в кров одночасно, а надходить поступово, як крапельний полив рослин.

А поступове надходження глюкози дозволяє клітинам її споживати постійно і перетворювати на енергію, і тоді ми відчуваємо запас енергії протягом усього дня.

Таким чином, без медикаментозних засобів можна повернутися до нормального стану.

— До яких захворювань може призвести інсулінорезистентність?

— Якщо з цим нічого не робити, це може призвести до цукрового діабету другого типу з усіма наслідками.

Також, глюкоза, що потрапляє в клітину, перетворюється в жири та поганий холестерин, який відкладається на стінках судин, утворюючи бляшки. Це, своєю чергою, може призвести до різних серцево-судинних захворювань: закупорки судин, інфарктів, інсультів та інших негативних наслідків.

Тому важливо не чекати, поки знайдуть таку хворобу, а взяти до уваги, що ми маємо харчуватися три рази на день, і на кожній нашій тарілці має бути пів тарілки овочів.

Тоді проблем не буде, адже після такої їжі можна з'їсти і круасан, і цукерки, і шоколад, звісно, в поміркованих кількостях і це не призводитиме до таких негативних наслідків.

— Чи може цьому стану зарадити фізкультура? 

— Фізкультура — це ще один важіль, який може допомогти не допустити або вийти з цього стану, тому що на обслуговування м'язів йде велика кількість енергії.

Ми можемо забезпечити це навіть побутовою фізкультурою — ранковою зарядкою, ходінням сходами, швидкими прогулянками, вправами з гантелями, коли качаємо руки, чи присіданнями.

Це елементарні речі, які людина може робити вдома, адже м'язи потребують великої кількості глюкози, яку вони забиратимуть, що не призводитиме до відкладання жиру чи утворення бляшок, або до того, що клітини не відкриватимуться для глюкози.

Таким чином, харчування і фізична активність гарантують, що людина не зустрінеться з таким станом у своєму житті.

— Які кроки слід зробити, якщо людина вже дізналася, що у неї інсулінорезистентність?

— Звісно, потрібно звернутися до лікаря і слухати його рекомендації, а далі — відрегулювати своє харчування.

Якщо людина не знає, як це зробити, варто звернутися до спеціалістів, наприклад, до свого лікаря, дієтолога чи нутриціолога, і обов'язково потрібно почати займатися фізичною активністю.

Можна почати з маленької прогулянки або елементарної зарядки на п'ять хвилин.

Є також правило: “Поїв — походив”. Тобто не треба одразу після прийому їжі сідати — варто пройтися, поприбирати чи, ідеально, вийти на вулицю або навіть зробити 10-15 віджимань від стінки.

Це все запустить роботу м'язів, які почнуть розбирати глюкозу, і вона не створюватиме проблем.

Читайте також: За якими жестами розпізнати обман, показав фізіогноміст Олександр Іванов (ФОТО, ВІДЕО)