Фрагменти посуду, вироби з кістки та кременю: нові артефакти виявили на території Старого замку в Кам’янці (ФОТО)

На території Старого замку в Кам’янці-Подільському археологи виявили нові знахідки — фрагменти посуду, вироби з кістки та кременю, які датуються раннім залізним віком, енеолітом і трипільською культурою. Про це повідомляє "Укрінформ", інформує "Дім".

Так, керівник Кам’янець-Подільської експедиції “Охоронної археологічної служби” Інституту археології НАН України Павло Нечитайло розповів інформагенції, що матеріали раннього залізного віку та енеолітичної доби було виявлено під час нагляду за прокладанням траншеї для блискавкозахисту біля пристінного корпусу Старого замку.

"Це фрагменти посуду, глинобитних жител, виробів з кістки та кременю. Ранній залізний вік — представлений старожитностями Чорноліської культури IX-VIII століття до нової ери. Є також кубки, черпаки, миски та горщики з багатим заглибленим та наліпним орнаментом та лискованою чорною поверхнею", — перелічив керівник експедиції.

За його словами, матеріали цієї культури виявляли на території Старого замку і раніше. Зокрема, було знайдено фрагмент оборонного валу того часу та господарські ями.

На думку старшого наукового співробітника відділу раннього залізного віку Інституту археології НАН України Олександра Могилова, знахідки свідчать про контакти місцевого населення з синхронними культурами середньоєвропейської зони.

Перше укріплення на місці Старого замку, ймовірно, звели саме вони.

"Матеріали мідно-кам'яного віку представлені двома етапами трипільської культури, які попередньо оглянув фахівець цієї епохи... Знахідки цього часу вже неодноразово фіксувались під час попередніх досліджень Старого замку. Проте, зважаючи на унікальність цієї історико-археологічної пам'ятки, кожен керамічний фрагмент — надважливе свідчення минулих тисячоліть", — додав археолог.

Своєю чергою Нечитайло зауважив, що за аналізом орнаментики виявленого матеріалу можна підтвердити наявність на території замку поселення етапу Трипілля В1 (етап трипільської культури), що датується кінцем V тис. до н. е.

"Це був кризовий період в преісторії неолітичних землеробів Європи, що пов'язують з різким похолоданням", — йдеться у повідомленні.

За висновками вчених, у цей час трипільці активно переселялися на важкодоступні миси й підвищення, чому є підтвердження і в топографії цієї пам'ятки.

Читайте також: Археологічні об’єкти Більського городища офіційно стали частиною культурної спадщини

Як повідомлялося, на початку літа в Одеській області на некрополі "Кам'яної гори" поблизу селища Орлівка розпочала роботу археологічна експедиція Південноукраїнського національного педагогічного університету Ушинського.