Документальний фільм про окупацію "Буча: Місто незламних" зібрав унікальні свідчення — інтерв'ю з творцями стрічки Олександром Борцовим та Богданом Макаренком 

Окупація Бучі — одна із найстрашніших сторінок повномасштабного вторгнення, про які вже відомо українцям. Нові свідчення очевидців цієї трагедії зібрала команда TheBuchacity та створила документальний фільм "Буча: Місто незламних". Деталі у програмі "Ранок Вдома" дізнаємося від режисера та ведучого Олександра Борцова та оператора-постановника Богдана Макаренка.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— Який найголовніший меседж проєкту? Чому взялися за таку важку тему? 

Борцов: Ми хотіли показати історію через наше медіа,. Знімали історії місцевих жителів, які були у Бучі, допомагали, координували. Тобто герої — реальні люди. 

Ми хотіли знімали 10 епізодів "Буча: місто незламних" і хотіли зробити з них фільм, втім нам забракло досвіду. 

— Розкажіть, будь ласка, про свій досвід. Де ви перебували під час окупації Буча? 

Макаренко: Наше медіа було релоковане. Буквально пару людей залишилася у Бучі. Більшість виїхала в перші дні. Я, наприклад, виїхав ще за два місяці до війни, коли про це ще ніхто не знав в гості до свого тата. Як тільки війна почалася, ми почали постити актуальну інформацію та модерувати чати з волонтерами. До цього я шість років жив в Бучі. Тож я повинен був зробити щось для свого міста. На той час моя рідня покинула місто, зараз усі повернулися. Місто відбудовується. Я повернувся в Бучу влітку 2022 року. Найперше, що я зробив — зустрівся з друзями, звісно. 

Борцов: Насправді можна сказати, що у Бучі був певною мірою такий апокаліпсис. Тобто це місто, в якому немає ніяких комунікацій. Ми стояли у Влада — це теж член нашої команди, на балконі, і ми дивилися на місто, як на прірву. Нічого нема. Якийсь один птах пролітає, немає звуків ніяких, нема голосів дітей. Це теж дуже страшно. Ти розумієш, що завтра буде те ж саме. Є тільки мить, яку ми сьогодні проживаємо, але ми не знаємо, що буде завтра. Ці відчуття насправді моторошні. В фільмі хотілося передати відчуття страху, депресії, щоб інші змогли усвідомити, наскільки це було складно. 

— Всі герої — це реальні люди. Як ви їх шукали та за якими критеріями обирали? 

Макаренко: Ще на початку року ми знімали наш перший проєкт за кошти гранту з Чехії. Там було вказано, що треба зробити саме документальний фільм. Ми знімали 10 серій про окупацію Бучі. Це були знайомі, знайомі знайомих. Також було дві людини, яких ми мало знали, але вони поділилися своїм досвідом. Потім ми ці відео використали в нашому повноцінному документальному фільмі. 

— Скільки часу ви працювали над фільмом? 

Макаренко: Матеріал розроблено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Ми знімали 10 серій про окупацію Бучі. Герої — знайомі, знайомі знайомих. Також було двоє людей, яких ми мало знали, але вони поділилися своїм досвідом. Потім ми ці відео використовували в нашому повноцінному документальному фільмі.

— Олександре, ви особисто спілкувалися з усіма цими людьми? Що найбільше вразило?

Борцов: Взагалі у фільм не увійшли кадри вбитих людей, бо їх не пропускає мережа. Втім, це реальність. Наша задача була показати не жах, а саме задокументувати як воно було. У кожної людини є своя історія, і вона по своєму жахлива. Бо кожна людина пережила її так, як змогла. Хтось був повністю в окупації, хтось виїхав, хтось бачив вбитих людей на вулицях. Це однозначно дуже сильний стрес. Не кожному під силу оговтатися після такого. Кожна історія складна. Намагався зрозуміти героїв, почути їх і показати емоції, які вони відчували.

— Де можна побачити стрічку? 

Борцов: Стрічку можна побачити на YouTube-каналі Thebuchacity. Це довготривалий проєкт. Є ще фільм про волонтерів. Там є п'ять епізодів, але ми плануємо продовжувати зйомки. 

Ще цікаві гості "Ранку Вдома":

• "Війську потрібні різні професії": про нову рекрутингову кампанію розповіла керівниця групи комплектування "Азову" Ярослава Кашка
• Реінтеграція ветеранів: про підготовку громад до повернення військових розповіла голова правління організації "Простір можливостей" Оксана Коляда
• Книга "Історія не без нас: становлення руху за права людей з інвалідністю в Україні": про унікальність проєкту розповів виконавчий директор Українського культурного фонду Владислав Берковський
• Принципи статевого виховання дітей різного віку та тривожність батьків: інтерв'ю з сексологинею Оленою Архипенко
• Сотня відомих амбасадорів, книги для зруйнованих бібліотек та дитячі читання: про Національний тиждень читання розповіла культурна менеджерка Тетяна Власова
• Ігор Семкович — про дебют на "Іграх героїв", мотивацію та військових-супергероїв
• Автор "Броньованого розуму" презентував нову книжку, щоб віддячити аудиторії та залучити допомогу для військових — інтерв'ю з Костянтином "Вальде" Ульяновим
• Як звучить рух опору в окупації: український саунд-продюсер Ігор Кириленко розповів про проєкт Yellow Ribbon