До рівня Європи не дотягуємо 10%: про касові збори українських фільмів розповіли експерти кіноіндустрії

У 2023 році в кінопрокаті України частка касових зборів саме українських фільмів уперше сягнула 15%. При цьому середній показник зборів національного кінопродукту в країнах Євросоюзу становить 25%. Про це в проекті "Трансформація" на телеканалі "Дім" розповіли експерти кіноіндустрії.

У 2014 році частка зборів українських фільмів у кінотеатрах країни становила взагалі 1%.

"Цей 1% — і то завдяки “Поводирю” [Олеся Саніна]. Без "Поводиря" показник би був "нуль", — зазначив продюсер і голова Державного агентства України з питань кіно (2014-2019 рр.) Пилип Іллєнко.

Експерти наголосили, що увага українського глядача до національного кіно почала поступово зростати після початку вторгнення РФ в Україну 2014 року. Зростанню також сприяла і запроваджена на державному рівні заборона російського контенту в Україні, зокрема в кінотеатрах, на телеекрані. Потім була пандемія коронавірусу, коли кінотеатри взагалі були закриті. А з 2022 року, з початком повномасштабної війни РФ проти України, помітна нова хвиля уваги до українського кіно. І вже у 2023-му частка зборів саме українських фільмів в українському прокаті становила 15%.

"15% — це частка від усіх фільмів, які були в прокаті в Україні, включно з голлівудськими. Але ми ще не досягаємо середнього рівня європейських країн, який становить приблизно 25% на кожному ринку. Наприклад, найближчий до нас — польський ринок, там локальне кіно дуже популярне. Коли виходить локальний фільм у Польщі, він завжди очолює касові збори, топи зборів за відповідний вікенд. У нас так не було років 10-15 тому. Не було довіри, було дискредитоване українське кіно. Але ситуація протягом 10 останніх років кардинально змінюється", — сказала продюсерка компанії Film.ua Ірина Костюк.

Костюк звернула увагу, що з 15% української каси 2023 року — половина припадає на мультфільм "Мавка. Лісова пісня".

"У 2023 році вийшла “Мавка”, яка стала взагалі найкасовішим національним фільмом. 150 млн гривень зборів в Україні. А якщо говорити про глобальні збори, то це 22 млн доларів. Ніколи українське кіно стільки не збирало за кордоном. І такий широкий прокат за кордоном українського кіно — це вперше", — акцентувала Костюк, яка є продюсеркою “Мавки”.

При цьому 2023-й — це воєнний рік. У кіноіндустрії, як і в усієї країни, багато викликів: зниження фінансування, мобілізація акторів і технічного персоналу, зменшення кількості кінотеатрів, які працюють, зниження платоспроможності населення — а кіно належить до сфери дозвілля, тож походи до кінотеатрів, витрачання грошей на платні онлайн-перегляди точно не перебувають у списку першочергових потреб українців.

"Наприклад, “Мавку” ми створювали 8 років, для повнометражного 3D-мультфільму це нормальний термін. Мультфільм був уже майже готовий (залишалося близько 30%), і ми спочатку поставили дату релізу на 2022 рік. Але починається повномасштабне вторгнення. Звісно, ніякого кінопрокату немає. "Мавка" доробляється вже під час повномасштабного вторгнення і релізиться на початку 2023 року. Було дуже важке рішення: чи давати її у кінотеатри в прокат чи ні. Тому що працювала тільки половина кінотеатрів, які були до повномасштабної війни, — решта або закриті, або на окупованих територіях. 8 млн цільової аудиторії взагалі виїхало з країни. Постійні повітряні тривоги, що також дуже шкодить кінопрокату, плюс відключення світла", — пояснила Ірина Костюк.

Потенціал українського кінематографа величезний, тому що Україна й українці все ще проживають турбулентні періоди своєї історії. І кожен етап породжує нових героїв, нові наративи, нові цінності.

"Потенціал української кіноіндустрії, особливо з погляду сторітелінгу (донесення цінностей через історії, — ред.), — шалено великий, і він реально нерозкритий. Тому що ми постійно живемо в турбулентні часи, і наш сторітелінг змінюється. Я по собі дивлюся: я як режисер змінююся, кожні 10 років я стаю зовсім іншим, і я б сьогодні не зміг знімати те кіно, яке знімав 15 років тому. У нас створюються нові архетипи, нові актуальні герої, про яких ми розповідаємо. І це нерозкритий потенціал. І дуже багато жанрів ще не розкрито", — акцентував кінорежисер, продюсер Любомир Левицький.

Але окрім народження нових героїв сьогодні кінематографісти також звертаються до минулого, до глибинної історії та цінностей.

"Ми ще дістаємо зі своєї спадщини забутих героїв, забуті теми, якісь тенденції, тому нам ще знімати та знімати", — додала Ірина Костюк.

З часом і український прокат досягне показників країн Євросоюзу щодо каси локальних фільмів.

"Під словом “потенціал” можна розуміти абсолютно різне. З погляду не розкритих образів, не знятих історій — можливо, це дійсно так і є. Але з погляду співвідношення касового результату, індустріальної спроможності та творчої спроможності українських кінематографістів, мені здається, що вони рухаються в балансі. Ми за ці 10-15 років пережили і продовжуємо переживати величезну кількість хвороб зростання. Тому, можливо, у наших фільмів немає тієї частки в бокс-офісі (касових зборів), яка є в середньому в Європі", — резюмував Пилип Іллєнко.

Читайте також: "Мільйон доводиться прибріхувати, бо нам не вірять": вартість виробництва українських фільмів назвали у Film.ua

Як повідомлялося раніше, бюджет виробництва касового українського художнього фільму становить 500-600 тис. доларів.

Читайте також: Від "Землі" Довженка до "Мавки" Рубана: огляд трансформації українського кінематографа