17 міст за 19 днів на кріслі колісному: Дмитро Щебетюк випустить книгу про унікальну мандрівку

Зробити світ доступним і зруйнувати стереотипи про життя з інвалідністю — це справа, якій понад десять років присвячує себе Дмитро Щебетюк. Мандрівник, музикант, спортсмен і один із найвідоміших українських адвокатів безбар’єрності. Він просуває ідею інклюзії в Україні та нині готує до виходу автобіографічну книгу "Автостопом на кріслі колісному" про подорож 17 містами за 19 днів із 10 доларами в кишені. Про зустрічі на дорозі, бар'єри та внутрішні виклики він розповів в ефірі “Ранку Вдома”.

Дмитро згадує, що на початку мандрівки очікував упереджень, проте перший водій із BlaBlaCar одразу погодився його підвезти.

"Перше, що сказав: "Сідай, звісно, тільки поясни, як скласти візок". І для мене це було чудо, бо я очікував якихось стереотипів... А тут так просто — сідай і все. Початок був гарний”, — зазначає чоловік.

Питання про те, як скласти візок, виникало часто. Під Житомиром водій "Газелі" підібрав мандрівника саме через хвилювання, що в маленьку машину крісло не поміститься.

"Він мене запитує: "Чого ти нариваєшся?" А якраз перед цим мене мама залякувала, мовляв : "Тебе там зловлять, заберуть і будеш десь просити милостиню". А потім він пояснює: "Ти ж сам їдеш". Він просто хвилювався за мене", — ділиться Дмитро.

Маючи досвід подорожей у 30 містах Європи, Дмитро наголошує, що інклюзивність має стати абсолютною нормою, а не предметом постійної боротьби. На його думку, в Україні ситуація вже змінюється на краще, але зміни досі є точковими.

"Якби люди з інвалідністю могли безперешкодно виходити з дому, це б уже багато змінило. Також я б звернув увагу на ті міста, які не в центрі уваги, на відміну від Львова, Києва тощо", — поділився мандрівник.

Серед найбільш доступних міст Дмитро виділяє Львів та Вінницю, які працюють у цьому напрямку ще з 2015 року. Натомість Івано-Франківськ, який подавав надії, зупинився у розвитку. Чоловік наголосив, що будівельні норми існують з 2006 року, але системі бракує контролю та штрафів.

Свою книгу про подорож Дмитро написав ще у 2020 році. Процес створення приніс йому глибоку саморефлексію, хоча передати всі емоції було непросто через сильні емоційні перепади та фізичне виснаження.

"Найскладніше було передати відчуття присутності, фізичного і морального стану. Були дуже емоційні перепади, які відбувалися просто за секунди. Один раз я настільки виснажився фізично, що в мене вже паморочилося в голові, було складно дихати... Головне для мене в цій книзі те, що треба робити крок назустріч чомусь, чого ти хочеш, і світ зробить крок, а то й два назустріч тобі”, — розповів автор.

На завершення Дмитро, який пересувається на кріслі колісному вже 15 років, дав пораду ветеранам, які отримали поранення і мають страх виходити з дому. Він закликає сприймати перешкоди як тимчасові та рухатися вперед маленькими щоденними діями.

"Що я можу зараз зробити, щоб моє життя стало кращим? Іноді це поїсти через трубочку, іноді щось трошки більше... І маленькими поступовими кроками життя змінюється на краще. В якийсь момент ти бачиш прогрес і зміни, а все починалося з малесеньких рухів і дій”, — підсумував чоловік.

Читайте також: 42 км на протезі: ветеран Владислав Шатіло розповів про підкорення марафону в Торонто