День пам’яті жертв політичних репресій: як сталінський терор забрав життя десятків тисяч українців

17 травня в Україні — День пам’яті жертв політичних репресій. Масштабна кампанія сталінського терору у 1937-1938 роках забрала життя десятків тисяч українців. За одну ніч, 19 травня 1938 року, в Києві в тюрмах НКВС розстріляли 563 людини. Биківнянське поховання в столиці — найбільше на території України. Історики встановили імена понад 19 тисяч похованих там жертв сталінського режиму. Тим часом у Росії замість меморіалів загиблим встановлюють пам’ятники їхнім катам. Про це повідомляють журналісти FREEДOM, інформує "Дім".

У 1930-1940-х роках на місці Биківнянського поховання в Києві розташовувався спецоб’єкт НКВС, де проводилися масові таємні поховання розстріляних і замучених людей. Сьогодні це місце пам’яті, де встановлено меморіальний комплекс “Биківнянські могили”. Він є найбільшим в Україні місцем поховання жертв масових сталінських репресій.

Протягом багатьох років радянський режим приховував сліди своїх злочинів. Історики стверджують, що тільки з 1937 до 1941 року в Україні заарештували 1,5 млн осіб. Частину з них відправили в табори. Частину — розстріляли. “Чистки” були тотальними, ворогів шукали всюди.

“В історичних колах часто і одночасно про цей же період говорять як про “криваве століття”. З 1914 до 1999 року — це час, коли тоталітарні режими вчинили жахливі злочини… Десятки мільйонів представників різних народів, українців і не тільки українців, стали жертвами комуністично-тоталітарного режиму”, — наголосив заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.

В архівах “Биківні”, наприклад, фігурує справа звичайної домогосподарки. Вона не займала жодних посад і не мала широкого кола спілкування з гіпотетичними так званими ворогами режиму. В архівних документах йдеться про те, що до арешту у 1937 році вона спілкувалася з матір’ю, яка жила в Латвії. Внаслідок жінку звинуватили в шпигунстві.

“Це постійне нагадування про те, що методи російської влади, чи йде вона під комуністичними прапорами чи під якимись іншими, не змінюються. І якщо ми згадаємо місця злочинів уже нинішнього путінського режиму, то ми з вами побачимо деякі аналогії”, — зазначив провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України Юрій Шаповал.

У путінській Росії про злочини радянського режиму згадувати забороняють. 19 квітня в Томську влада демонтувала пам’ятник жертвам політичних репресій — Камінь Скорботи. Його встановили у Сквері Пам’яті ще у 1992 році в пам’ять про жертв сталінського терору — репресованих литовців, латишів, поляків, естонців і калмиків. Зараз територію огородили парканом. Після чого почали фактично демонтувати весь сквер.

“Огороджений парканом Сквер Пам’яті охороняє поліція і не дає робити фото. При спробі сфотографувати паркан до того, хто знімає, підходять поліцейські”, — пише Telegram-канал “Говорит НеМосква”.

9 квітня Верховний суд Росії оголосив екстремістським рухом “Меморіал” — найстарішу правозахисну організацію в країні. Генеральна прокуратура домоглася формальної ліквідації “Меморіалу” нібито за багаторазові порушення “іноагентського” законодавства.

“У 2007 році біля Соловецького каменя відбулася акція “Повернення імен”, під час якої всі охочі зачитували вголос імена жертв політичного терору. Акцію придумали в “Меморіалі” на противагу офіціозним мітингам за участю чиновників. Відтоді вона проводиться щорічно. До 2026 року зібрання біля Соловецького каменя продовжують залишатися під фактичною забороною. “Повернення імен” проводиться як розподілена акція в багатьох містах по всьому світу з онлайн-трансляцією”, — пише видання Meduza.

Демонтують меморіали в Якутську, Пермському краї, Архангельській, Тверській, Томській та Іркутській областях. А ще в Санкт-Петербурзі на Левашовському кладовищі. У Смоленській області на території меморіального комплексу “Катинь”, на місці масового розстрілу польських офіцерів співробітниками НКВС, відкрилася пересувна виставка під назвою “Десять століть польської русофобії”. У 2025 році в Москві з парку “Музеон” прибрали пам’ятник жертвам політичних репресій “Вожді і жертви”. Закрито і музей ГУЛАГу.

“Музей ГУЛАГу фактично ліквідовано, і там створюється зовсім інша експозиція. І, власне, ось це ставлення до пам’яті про жертв минулих подій і показує, наскільки ми різні. В Росії сьогодні ставлять пам’ятники і Сталіну, і Дзержинському. І це просто лякає тим, яке майбутнє цей режим готує і для власного народу, і для тих народів, тих людей, яких він має намір окупувати”, — розповів Володимир Тиліщак.

Дослідники і правозахисники звертають увагу на цілеспрямовану політику перегляду історії та реабілітації сталінізму в Росії.

“Будь-які серйозні зміни в Росії можливі тільки в разі фундаментального колапсу державної системи і взагалі державної організації, держави як такої. І це можливо. Це зараз уже визнають багато росіян. І це пов’язано з війною, з досягненнями на полі бою українських Збройних сил”, — зазначив політолог, історик Олександр Палій.

У 2025 році російський диктатор Володимир Путін підписав три закони, що посилюють кримінальне покарання за роботу або надання сприяння “міжнародним організаціям, у яких Росія не бере участі”. Порушникам загрожує позбавлення волі. Як і тим, хто наважиться закликати до введення санкцій щодо Росії. В обох випадках передбачена конфіскація майна.

До слова, “іноземними агентами” тепер визнаватимуть осіб, які сприяють виконанню рішень “міжнародних організацій, у яких не бере участі Росія”. Йдеться насамперед про Міжнародний кримінальний суд, який видав ордер на арешт Путіна та його уповноваженої з прав дитини Львової-Бєлової — за незаконну депортацію українських дітей з окупованих Росією територій України.

Читайте також: Биківня, ГУЛАГ і масові розстріли: сьогодні Україна вшановує жертв політичних репресій