Де межа між звичайним недосипом та серйозним розладом — роз’яснення сомнотерапевтки

Проблеми зі сном стають усе більш поширеними серед українців. Стрес, тривожні новини, перевантаження та гаджети перед сном поступово погіршують якість відпочинку і можуть призводити до хронічного недосипу. Він впливає не лише на самопочуття, а й на пам’ять, концентрацію та емоційний стан. Про те, де межа між тимчасовими труднощами та серйозними розладами сну, в ефірі “Ранку Вдома” розповіла сомнотерапевтка, засновниця напряму сомнотерапії Оксана Волошина.

Експертка зазначила, що у світовій практиці порушення сну тривалістю до одного або трьох місяців вважаються тимчасовими, після чого організм має відновитися. Проте в українських реаліях класичні підходи змінилися.

"Ми маємо справу з порушеннями сну, які асоційовані з гострим хронічним стресом через війну. За звичайних умов, коли людина переживає якусь поодиноку стресову подію (наприклад, переїзд, зміну житла, хворобу чи навіть спеку), сон порушується першим, і це природна реакція організму. Коли такі втручання минають, сон має відновитися. Проте порушення сну, асоційоване з гострим стресом, в якому ми живемо зараз, потребує зовсім іншого підходу — нам потрібно навчати суспільство спати, — пояснила Оксана Волошина.

За словами фахівчині, головною межею між звичайним недосипом та хронічним розладом є час. Якщо проблеми зі сном за будь-яких обставин тривають понад місяць, це вже свідчить про патологію, тому не варто зволікати з візитом до спеціаліста. 

"Норма — це коли із заходом сонця ви лягаєте в ліжко і засинаєте протягом 30 хвилин. Прокидатися двічі за ніч — це також нормально, але за умови, що ви одразу повертаєтеся до сну. Прокинутися вранці ми маємо без будильника, у свій час, почуваючись бадьорими”, — наголосила сомнотерапевтка.

Окремо фахівчиня звернула увагу на небезпеку самолікування та хибне сприйняття базової гігієни сну. Вона наголосила, що відмова від гаджетів чи затемнення кімнати діє лише як профілактика або допоміжний метод під час терапії, але не здатна самостійно подолати хронічний розлад.

"Гігієна сну, зокрема звичка не гортати телефон перед сном, важлива, але вона точно не допоможе вилікувати проблему, якщо у вас уже є порушення сну, асоційоване з гострим хронічним стресом чи розлади сну. Це лише допоміжний метод. Ба більше, якщо людина ніколи не дотримувалася гігієни сну, впроваджувати її під час лікування розладів потрібно поступово. Не можна просто сказати: "Відзавтра ти маєш лягати в такій-то годині, виконувати всі ритуали і не брати до рук телефон"", — підсумувала Оксана Волошина.

Експертка додала, що кошмари медикаментозно не лікуються, але вони часто призводять до розладів сну та викликають страх перед засинанням. Важливо, що будь-які медикаменти проти безсоння заборонено приймати без попереднього медичного скринінгу та призначення лікаря.

Читайте також: Чому звичка відкладати будильник робить нас ще більш втомленими — відповідь фахівців зі сну