Чим відрізняється пожертва від дарування — роз'яснення Мін'юсту

Пожертва є одним з найпоширеніших способів підтримати людей чи організації. Водночас вона має особливий правовий статус і відрізняється від звичайного дарування. Про головні відмінності між пожертвою та даруванням розповіли у Міністерстві юстиції, інформує "Дім".
У відомсті наголошують, що відповідно до Цивільного кодексу України, пожертва — це безоплатна передача рухомого чи нерухомого майна, зокрема грошей і цінних паперів, для досягнення заздалегідь визначеної мети.
Сторонами договору пожертви можуть бути:
- фізичні та юридичні особи;
- держава Україна;
- Автономна Республіка Крим;
- територіальні громади.
Договір пожертви, як і договір дарування, може укласти представник пожертвувача за нотаріально посвідченим дорученням. Водночас батьки, усиновлювачі та опікуни не мають права жертвувати майно дітей або підопічних.
Основні відмінності між пожертвою та даруванням
Головна відмінність полягає у меті передачі майна.
"На відміну від дарування пожертва має конкретне призначення. Разом із прийняттям пожертви на особу покладається обов’язок використовувати її виключно для досягнення певної, наперед обумовленої мети. Своэю чергою пожертвувач може контролювати, чи використовується пожертва за цільовим призначенням", — зазначають юристи.
Ще одна відмінність стосується моменту укладення договору. Договір пожертви набирає чинності з моменту прийняття пожертви. Натомість договір дарування може вважатися укладеним як після передачі майна, так і після досягнення сторонами згоди, навіть якщо передача відбудеться пізніше.
Цивільний кодекс надає пожертвувачу право контролювати використання пожертви відповідно до визначеної мети.
"Якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи — за рішенням суду", — йдеться у повідомленні.
Крім того, пожертвувач або його правонаступники можуть вимагати розірвання договору, якщо пожертву використовують не за цільовим призначенням.
Вимоги до форми договору пожертви
Форма договору пожертви залежить від виду майна.
Усно можна укласти договір щодо предметів особистого користування та побутового призначення.
Договір про пожертву нерухомості обов'язково оформлюють письмово та посвідчують у нотаріуса.
Письмова форма також є обов'язковою, якщо:
- пожертву передають у майбутньому;
- предметом договору є рухомі речі, що мають особливу цінність;
- фізичні особи передають одна одній валютні цінності на суму, що перевищує встановлений законом поріг. У такому разі договір також підлягає нотаріальному посвідченню.
Договір пожертви належить до реальних договорів. Він набирає чинності з моменту, коли особа, яка отримує пожертву, погоджується її прийняти.
Особливості благодійної пожертви
Благодійною пожертвою вважається безоплатна передача коштів, майна або майнових прав бенефіціару для досягнення визначених цілей благодійної діяльності.
Експерти звертають увагу, що благодійником може бути дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права, яка добровільно здійснює благодійну діяльність.
"Бенефіціарами можуть бути фізичні особи, неприбуткові організації або територіальні громади", — уточнюють фахівці.
Закон дозволяє надавати благодійну пожертву благодійній організації або іншій юридичній особі з однією чи кількома умовами. Водночас такі умови не повинні суперечити законодавству України або порушувати права третіх осіб.
Благодійна пожертва також може надаватися бенефіціарам, яких благодійник або уповноважені ним особи визначають на конкурсних засадах. Умовами конкурсу можуть передбачатися дії, які отримувач допомоги має виконати на користь третіх осіб, але не благодійника.
"Зміна цілей та порядку використання благодійної пожертви можлива за згодою благодійника або його правонаступників, а також на підставі рішення суду чи в інших випадках, визначених законом або правочином благодійника", — пояснюють юридичні фахівці.
Благодійник або уповноважені ним особи мають право контролювати, чи використовується пожертва за цільовим призначенням.
Якщо бенефіціар порушує визначені цілі, строки чи порядок використання благодійної пожертви або її частини, благодійник чи його правонаступники можуть змінити отримувача допомоги у порядку, передбаченому законом.
Читайте також: Що потрібно знати спадкоємцям, аби не втратити право на спадщину — роз’яснення Мінʼюсту














