Головна
Публікації
Україна
Суспільство
Безбар'єрність, психологічна реабілітація та стоматологія для військових: інтерв'ю із заступницею очільника Міністерства у справах ветеранів Оксаною Сивак

Безбар'єрність, психологічна реабілітація та стоматологія для військових: інтерв'ю із заступницею очільника Міністерства у справах ветеранів Оксаною Сивак

17 Квітня / 2024

Джерело: Телеканал “Дім”

З якими проблемами найчастіше стикаються ветерани та члени їхніх сімей, який супровід воїнів зі спінальними травмами надає держава, які пілотні проєкти щодо спеціалізованої допомоги ветеранам запроваджено в Україні. Про це у "Ранку Вдома" розповіла заступниця міністра у справах ветеранів України з питань європейської інтеграції Оксана Сивак.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— З якими проблемами зараз стикаються ветерани, які потребують реабілітації?

— Зараз ветерани — це більшість наших військовослужбовців, які звільнені з лав ЗСУ у зв'язку зі станом здоров'я. Тобто це люди, які були важко поранені. Отримали або фізичну, або психологічну травму, через яку вони не можуть продовжувати свою службу.

На першому місці — це питання фізичного і психологічного здоров'я. Лікування після поранення. Звичайно, ми всі розуміємо, що повномасштабна війна триває довго. Ветерани багато часу проводили на передовій. Дехто з них служив з 2014 року, хтось з лютого 2022 року. Ротації були дуже рідко, тож крім фізичної травми, вони мали психічні травми. З такими проблемами вони й звертаються.

— Яким чином відбувається супровід ветеранів зі спінальною травмою?

— Це люди, які отримали важку травму з пошкодженням спинного мозку. Ми, як Міністерство ветеранів, спільно з Міністерством охорони здоров'я, з Міністерством оборони й Міністерством соціальної політики відпрацьовуємо алгоритм супроводу цих пацієнтів. Я, як лікар, можу сказати, що після отримання травми уже в першому медичному закладі лікар приблизно знає рівень травми й розуміє, що ця людина уже не буде ходити.

Ветерани проходять лікування в різних госпіталях та лікарнях України. Після лікування та гострої реабілітації в лікарнях вони потрапляють в Клевань — це ветеранський госпіталь. Там зараз відкрили чудове відділення саме по роботі зі спінальною травмою. Відділення на 100 осіб. Там високий рівень реабілітації. Родичі поранених звертаються за допомогою до нас. Ми відгукуємося, супроводжуємо до Клевані. Найближчим часом у госпіталі з'явиться фахівець з супроводу демобілізованих осіб.

Щодо тих, хто проходить реабілітацію, ми ведемо іншу роботу. Зокрема, проводимо оцінку їхнього житла. Безбар'єрний простір у громаді забезпечують коштом місцевого бюджету, тож громади знають скільки ветеранів до них повертається та чого вони потребують.

До речі, в Міністерстві ветеранів є житлова програма. Якщо ветеран потребує нового житла, то він може податися на програму. Держава покриває купівлю житла. Родина чи сам ветеран може претендувати на субвенцію. Це тривалий процес, схему ще відпрацьовують. На жаль, гострий період війни продовжується. Кількість наших поранених зростає. Ми прагнемо налагодити стосунки саме з громадами, аби вони змогли піклуватися про ветеранів.

— Ми вже не раз показували сюжети про волонтерські ініціативи з лікування зубів військовим. Чи є державні програми, які забезпечують стоматологічними послугами ветеранів та військових?

— Ми, як Міністерство ветеранів, не маємо своїх медичних закладів. Втім, ми є центральним органом, який координує та реалізує ветеранську політику. З цим питанням ми звернулися до Міністерства охорони здоров'я, адже провели опитування потреб наших ветеранів.

Коли постало питання вибору між санаторно-курортним лікуванням та лікуванням зубів, то 49,9% опитаних звернули увагу саме на стоматологічну допомогу. Також у нас була співпраця зі стоматологічними асоціаціями. Вони провели дослідження, яке свідчить, що 98% військових потребує стоматологічної допомоги. Тож станом на сьогодні у Міністерства охорони здоров'я є окрема програма по протезування на 700 мільйонів. Її вже запустили. Додатково ми зараз плануємо ще 1 мільярд передати якраз на планову стоматологічну допомогу. На жаль, це мало, але це гарний початок.

Треба розуміти, що НСЗУ не покриває пакет стоматологічної допомоги. Втім, нам вдалося знайти ці кошти та запустити цього року експериментальний проєкт.

— Розкажіть, будь ласка, як працюють центри психосоціальної підтримки для ветеранів.

— У нас, на жаль, їх лише п'ять. Всі вони розташовані в Київській області. Міністерство ветеранів працює з іншими надавачами психологічної допомоги, незалежно від форми власності. Тобто ми активно працюємо з громадами, з регіонами.

На цей рік ми маємо 160 мільйонів гривень на покриття послуг надавачів психологічної допомоги ветеранам. Маємо реєстр, куди подаються юридичні особи. Це можуть бути комунальні, або приватні заклади, це можуть бути ФОПи. Вони укладають договори з Міністерством ветеранів. Відомство покриває вартість наданих послуг. Цей реєстр тільки наповнюється. Ми вже підписали кілька договорів. Наша мета — покрити максимальну кількість громад. Бо не всі приїдуть до Києва чи до Хмельницького. Ця допомога має надаватися на місцях.

Ми переживаємо за якість цієї допомоги, тож співпрацюємо з громадськими професійними організаціями, які займаються підвищенням кваліфікації психологів, психотерапевтів, які працюють у громадах.

— Яка зараз ситуація з залежностями у ветеранському середовищі?

— У нас, на жаль, немає статистики, тому я не можу оперувати цифрами, але проблема ця є. Треба готуватися до роботи з залежними серед ветеранів. Це й зловживання алкоголем, наркотиками, різними хімічними речовинами, а також ігроманія.

— Це стосується саме ветеранів чи тих, хто зараз перебуває на передовій?

— Напевне це стосується тих, хто перебуває на передовій. Вони звідти повертаються з цими залежностями.

Хочу зауважити, що більшість людей, з якими ми спілкувалися, не вживали нічого і не мали залежностей до того, як піти на війну. Втім, рівень стресу, та рівень відповідальності, настільки високий, що вони впадають у таку залежність.

Наше завдання не засуджувати їх, а допомогти. Тут, до речі, виникає нова проблема — брак фахівців, яких треба навчити працювати з такими залежностями. Нам треба готуватися до того, що після масової демобілізації треба буде провести тестування, виявити залежних та допомогти їм подолати проблему.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":