Головна
Публікації
Україна
Культура
Поетична підтримка українців: про суть аудіоантології "Додому" розповідає контент-директорка Litcom Ірина Плехова

Поетична підтримка українців: про суть аудіоантології "Додому" розповідає контент-директорка Litcom Ірина Плехова

15 Квітня / 2024

Джерело: Телеканал “Дім”

21 березня 2024 року в Україні вперше на загальнонаціональному рівні відзначили Всесвітній день поезії. Український інститут книги сформував події на тиждень та звернувся за підтримкою до соцмережі про книги Litcom. Темою тижня читання став дім. Про сенси ініціативи та інші проєкти соцмережі Litcom у "Ранку Вдома" говоримо зі співкураторкою аудіоантології "Додому" Іриною Плеховою.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Як виникла ідея аудіоантології? Чи передував цьому етапу текстовий варіант збірки?

— Річ у тому, що у 2024 році ми вперше на загальнонаціональному рівні відзначали Всесвітній день поезії. Це сталося 21 березня.

Український інститут книги — організація, яка в Україні займається промоцією, видимістю українського книжкового продукту, розвитком видавничого ринку, сформував цілий тиждень читання. представники інститут звернулися за підтримкою до соцмережі про книгу Litcom — це український стартап. Цього року тема стосувалася дому. Ми її підтримали.

Передувало бажання підтримати українських поетів, аудиторію, яка сьогодні потребує поетичного слова.

— Тексти яких авторів увійшли до антології? Як ви їх обирали, за яким принципом?

— По-перше, це тематика, тематика дому, але в такому дуже широкому контексті. Це і батьківський дім, а це і дім, за яким ми сумуємо, і дім, до якого ми повертаємося. Дім, якого вже немає, але дім, який завжди з нами, попри все.

Добирали ми різних авторів. Це наші сучасники. Деякі тексти написані давно. "Задзеркалля. Пані Мержинська" — текст Оксани Забужко, який вона не лише нам надала для аудіо антології, а й сама прочитала. Це така родзинка цієї збірки. Це і тексти Юрія Андруховича, Надії Гуменюк. Ці тексти, які формувалися в 1990-х роках, але переважно це сучасні тексти. Тексти написані під час великої війни. Для нашої команди було дуже важливо обрати тексти українських військових.

Це не лише через те, що ми їм сьогодні завдячуємо нашим життям і навіть захистом того дому, який не завжди ми можемо захистити, але й через те, що за останні роки імена українських військових в поезії викристалізувалися, як певне явище. Це явище надалі буде надзвичайно актуальним для розвитку українського літературного процесу.

— Тема дому зараз дуже складна. Чи не страшно було братися за неї?

— Це тригерна тема, напевне, для кожного українця. В нашій команді є люди, які втратили дім у бучі, є люди, які змушені були під ракетними обстрілами вивозити дітей за кордон. Я, наприклад, на певний період втратила бабусин дім. Моя бабуся змушена була так само виїхати до Києва. Ми її вивозили з-під обстрілів. На превелике щастя, наше село деокуповане.

Тобто для нас тема дому — це тригерна історія. Втім, важливість поетичного слова полягає в тому, що воно має терапевтичний ефект, дає можливість пережити це. Та й в мирний час тема дому є тригерною. Адже не всі покоління живуть в одному домі, часто нам доводиться прощатися та відпускати, а з іншого боку знаходити там свою силу.

— Хто озвучив тексти?

— Оксана Забужко — це родзинка цієї історії. Всі інші тексти озвучували українські актори. Жіночий голос — це українська акторка Римма Зюбіна. Можливо, через те, що її ім'я римується зі словом "рима" в поезії. Насправді вона одна з найкращих українських акторок, які дуже тонко відчувають поетичний текст.

Я нагадаю, що з початку великої війни Римма щодня уночі записувала українську поезію, яка стосувалася переважно теми любові. Це була така надзвичайно цікава річ, це були нічні стрими, записані між тривогами. До речі, вона зізналася, що зараз їй прямо на вулицях дякують за ці стрими. Тобто Римму Зюбіну часто згадують через ці стріми.

Другий голос — це зірка українського кіно і театру Олексій Гнатковський. Олексія я знаю, звісно, не лише за фільмом "Довбуш", а й за його прекрасними роботами у Франківському театрі. Це справді надзвичайно харизматична людина. Я раджу, зокрема, почути, як він озвучує Юрія Андруховича. У мене, якщо чесно, було враження, що я знову попала на виставу самого Юрія Андруховича.

— Де можна це почути?

— У застосунку Litcom — це український стартап. Це наша соцмережа про книги, платформа книжкового подкастингу. Це мобільний застосунок, його можна вільно звантажити та слухати. У ньому знайдете аудіоантологію "Додому".

— Розкажіть про інші цікаві проєкти Litcom.

— Litcom — це соцмережах про книгу. Ми цю ідею виношували з 2021 року. Її засновниця Ольга Ольхова-Сухомлин — українська поетка. Ми дуже велику ставку робимо власне, на те, щоб люди між собою могли обмінюватися інформацією про книжки, давати свої рекомендації.

Один із проєктів — це "Книжковий сомельє". Коли відомі українські актори, письменники, бізнесмени радять прочитати саме в цей момент ту книжку, яка, можливо, допоможе нам, українцям, сьогодні не лише вижити, а знайти в собі сили працювати та донатити, підтримувати військо та одне одного.

Інший важливий проєкт, який ми реалізуємо з 2022 року, це подкасти про українську літературу "КрутеЗНО". Це всеукраїнський проєкт літкастів, який записують підлітки та дорослі. Торік ми одержували подкасти з усієї України. Йдеться про понад 190 літературних подкастів про біографії українських письменників. Це і класики й менш знані. Наприклад, Агатангел Кримський, Віра Вовк і багато інших. Такі прослуховування від людини до людини дає можливість посилити наше зацікавлення українським літературним спадком українським. Всіх запрошую. Ви можете просто читати, розказувати те, що вам цікаво і це будуть слухати інші люди по всій Україні.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":