Автобіографія, що стала документом епохи: чому варто прочитати "Моє життя" Голди Меїр

Сьогодні у книжковому огляді від Дмитра Слівного — не просто автобіографія, а щира сповідь прем'єр-міністрки Ізраїлю Голди Меїр під назвою "Моє життя". Книга вийшла у 1975 році й складається не лише зі спогадів про життя, але і є цінним документом епохи — розповіддю про створення Ізраїлю, політичні виклики, війни та конфлікти. Також авторка ділиться спогадами про своє дитинство у Києві та еміграцію до США.

Детальніше — у сюжеті "Ранку Вдома".

“Моє життя” вийшло 1975 року, невдовзі після відставки Голди Меїр.

Це не просто мемуари, а цінне свідчення епохи — розповідь про створення Ізраїлю, політичні виклики, війни й мирні процеси. У книзі вона згадує дитинство в Києві та еміграцію до США, юність у Мілвокі, перші захоплення сіонізмом, переїзд до Палестини й участь у розбудові єврейської громади. Меїр також детально описує свою політичну кар’єру: від роботи в міністерствах праці та закордонних справ до прем’єрства.

Окрему увагу приділено її переживанням під час війни Судного дня 1973 року — емоційному тиску, внутрішній боротьбі між обов’язком і особистим життям, відчуттю відповідальності та втомі.

“Моє перебування у прем'єрському кріслі почалося з однієї війни і закінчилося іншою. Тепер мені видається глибоко символічним, що перший же наказ на посаді я віддала своєму військовому раднику Ісраелю Ліору. Я попросила сповіщати мене, щойно надійдуть повідомлення про будь-які військові дії, навіть якщо це трапиться серед ночі. Слова "втрати" я не говорила, але Ліор усе зрозумів — і цей наказ його вжахнув. Але думка про те, що я солодко спатиму, доки наших солдатів обстрілюють чи навіть убивають, була мені нестерпною. Тож я змусила бідолаху Ліора пообіцяти мені. Звичайно, коли надходили погані новини, я більше не могла заснути. І вже навіть не злічу всіх ночей, коли металася порожнім будинком, чекаючи ранку і деталей усієї інформації. Коли охорона навколо дому помічала, що на кухні о четвертій ранку горить світло, то зазирала перевірити, чи в мене все добре. Я заварювала чай, і ми говорили про те, що відбудеться над каналом чи на півночі, доки я не відчувала, що можу повернутися в ліжко”, — цитує Дмитро уривок із книги. 

Голда Меїр не ідеалізує ні себе, ні Ізраїль — відверто розповідає про складні рішення і болісні наслідки, особливо в контексті арабо-ізраїльських відносин.

Але під час читання здається, ніби ти сам опиняєшся в центрі подій — від перших кібуців до політичних залів ООН.

“Книга “Моє життя” буде корисна не лише тим, хто цікавиться історією Ізраїлю, а й усім, хто шукає натхнення та розуміння, як виживати і боротися у складні часи. Дякуємо національній книжковій платформі Yakaboo за надані книги. Борімося — поборемо!” — підсумував книжковий оглядач.

Читайте також:

• "РДУГ: перезавантаження": огляд книги про один із найпоширеніших розладів розвитку
• Жива, емоційна і філософська: огляд книги Андрія Любки "Війна з тильного боку"
• "Кози з носа та інші копалини в мені": чому ця книжка варта уваги батьків і малечі
• "Шалено, глибоко. Щоденники": про що писав у своїх мемуарах Алан Рікман
• Жорстокі вбивства, засніжені Альпи й таємничий готель: чому варто прочитати "Санаторій" Сари Пірс
• "Клімат та погода": огляд дитячої книги, яка простими словами пояснює природні явища