2,5 млн убитих забуті — яким був Бабин Яр у радянські часи (ВІДЕО)

Меморіальний комплекс з чотирьох музеїв планують звести в Національному історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр". Їх експозиції будуть розповідати не тільки про розстріли, а й про Куренівську трагедію, і про те, що після війни радянська влада замовчувала про переслідування євреїв. Яким був Бабин Яр у радянські часи — цій темі присвячено сюжет циклу "Голокост. Пам'ять" телеканалу "Дом".

752 пацієнти Київської міської психіатричної лікарні — перші жертви німецько-фашистських окупантів в Бабиному Яру. Їх розстріляли 27 вересня. А вже з 29 вересня почалися переслідування євреїв. В оголошеннях, які були розклеєні містом, їх закликали взяти з собою документи, гроші, цінні речі та теплий одяг і зібратися недалеко від Яру. А тим, хто не послухається, погрожували розстрілом.

"У німецьких документах фігурує цифра — 33 тис. 771 особа. Вони були розстріляні 29-30 числа, і це все євреї. Там, звичайно ж, можуть бути й ті, хто прийшов зі змішаних родин, але ця цифра, вони всі в історіографії фігурують як євреї. Бо саме їх зібрали оголошеннями, попередньо розвішеними містом. І всіх євреїв зібрали в ці дні", — розповів телеканалу "Дом" очільник Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

У період окупації Києва — аж до листопада 1943 року — окупанти використовували Бабин Яр як місце масових вбивств. Розстріляли в Яру і замучили в Сирецькому концтаборі понад 100 тис. осіб — євреїв, ромів, українців, підпільників, священників і військовополонених.

"У масовій міжнародній культурі Голокост асоціюється з таборами смерті, концентраційними таборами на кшталт Освенцима. На жаль, майже невідомим залишається те, що половина жертв Голокосту загинули у Східній Європі не в таборах, а прямо біля своїх будинків. І були масово розстріляні, так само як в Бабиному Яру. І таких місць тисячі", — розповів член правління Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Руслан Кавацюк.

Радянська влада після війни ретельно приховувала інформацію про Голокост.

"Радянське керівництво зметикувало, що зайві підкреслення деталей трагедії Бабиного Яру, вони призводять до консолідації єврейського населення. Тобто євреї почали замислюватися про те, чому саме євреї були метою расової політики нацистів", — зазначив Антон Дробович.

Щоб і сліду не залишити про масові страти в Бабиному Яру, вирішено було зрівняти його з землею. Там планували прокласти дорогу. У 50-х роках в Яр зливали заводські відходи. У 1961 році, коли після прориву дамби тисячі тонн пульпи з Бабиного Яру затопили цілий район столиці, яр зміцнили бетонною дамбою й посадили там парк. Поруч побудували кілька житлових масивів, телецентр і спорткомплекс. І тільки після проголошення Незалежності історію Бабиного Яру почали активно вивчати та оприлюднювати.

"Зараз це все відроджується. Тисячі досліджень Патріка Дебуа показали, що 2,5 млн убитих повністю забуті. Відповідно, для нас важливо відродити цю пам'ять", — повідомив Руслан Кавацюк.

Тепер в планах — зведення в Бабиному Яру музейного комплексу, присвяченого Голокосту. Можливо, він стане найбільшим у Східній Європі. А вже у жовтні цього року планується відкрити Кришталеву стіну плачу, яка буде складатися з антрациту і кристалів бразильського кварцу.

Читайте також: Бізнес на смерті: у Бабиному Яру діє приватний тир (ВІДЕО)