Заручилися перед великою війною, а нині разом боронять небо: історія подружжя "Гайки" та "Грека"

Вони знають одне одного з дитинства, заручилися за кілька днів до повномасштабного вторгнення, а сьогодні пліч-о-пліч боронять Україну. 25-річна "Гайка" і 28-річний "Грек" — оператори дронів-перехоплювачів підрозділу "Булава" 1-го механізованого батальйону Окремої президентської бригади, які щодня знищують ворожі безпілотники. Поруч із ними — вірний чотирилапий друг Тор. Детальніше — у сюжеті "Ранку Вдома".

25-річна "Гайка" та 28-річний "Грек" знають одне одного майже все життя. Вони народилися в одному місті, виросли в одному районі й закохалися задовго до того, як стали бойовим розрахунком.

"Я все життя була найвища в класі. І ось, побачила такого гарного та високого хлопчика і подумала: підходить", — згадує операторка дронів "Гайка".

У 16 років мови про серйозні плани на спільне майбутнє, звісно, не було. Закохані спочатку гуляли великою компанією, потім почали спілкуватися ближче. Потім "Грек" проходив строкову службу, та розлука тільки зміцнила стосунки. Коли він повернувся, усе сталося само собою.

"Пропозиції зустрічатися як такої не було. Ми гуляли, дружили, а потім я зрозуміла, що на роботу вже їжджу від нього. Подумала: “Мабуть, ми вже зустрічаємося”. А потім він зробив пропозицію. Я подумала: “Ну, значить, будемо починати наші стосунки з весілля", — розповідає дівчина.

До великої війни в обох було звичайне життя. "Грек" навчався в Транспортному університеті й працював у Метрополітені, а "Гайка" із дитинства мріяла про дизайн. Вона втілила цю мрію, хоча й не одразу.

"Це була моя дитяча мрія. Спочатку я пішла вчитися на юридичний, але на останньому курсі полишила право й перейшла на дизайн", — ділиться вона.

Проте 24 лютого 2022 року перекреслило всі плани.

"Прокинулися як і всі від вибухів. Спочатку не зовсім зрозуміли, що взагалі коїться. Уже потім із новин почала надходити інформація. Зранку я ще пішов на роботу, а в обід повернувся додому, і ми вирішили виїжджати з нашого міста", — згадує оператор дронів "Грек".

"Гайка" так і не стала дизайнеркою, а "Грек" залишив колишню роботу, щоб стати на захист країни. Все, що закохані встигли — це заручитися.

"Пропозиція була 13 лютого, 22-го я купила сукню, а 24-го почалася повномасштабна війна. До РАЦСу ми подали документи у квітні. Чоловік тоді вже пішов у військкомат, його забрали на службу. Ми не розуміли, чи буде взагалі якесь весілля… Ми бронювали місце, де будемо святкувати. Я розуміла, що ні про яке весілля мова вже йти не може, і лише казала: “Якщо його не відпустять, я в сукні приїду до нього", — сміється дівчина.

"Грека" відпустили додому на кілька днів. Розписалися тихо, без гостей — були тільки батьки і комендантська година, яка обірвала навіть це маленьке свято рівно об 23:00.

"У нашому будинку тоді якраз працювали бійці ТРО. Вони дозволили нам посидіти до 23:00, а далі потрібно було розходитися", — каже дівчина.

За кілька днів "Грек" поїхав. За розподілом він потрапив до Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького і розпочав службу водієм у протитанковому дивізіоні.

"На Донецькому напрямку я був й у піхоті — в “посадках”, як і всі на початку просто з автоматами. Трохи згодом ми з побратимами вирішили спробувати себе в аеророзвідці. Політали трошки на "мавіках", а наприкінці літа 2023 року почали освоювати FPV-дрони. Так я став оператором. Можна сказати, цим я займаюся й сьогодні", — розповідає військовий.

До армії "Гайка" не пішла одразу, лишилась чекати. Цілих три роки бачила чоловіка лише раз на пів року. Розлука давалась важко, і щоб не залишатись наодинці з тишею, вона разом з подругою відкрила власну кав'ярню.

"Чому кав'ярня? Тому що це спілкування з людьми. Я три роки прожила без чоловіка, і мені не вистачало спілкування. Тому, для того щоб я більше не вантажила себе, ми відкрили кав'ярню з подружкою і почали спілкуватись і знайомитись з нашими людьми, які живуть поряд", — каже вона.

Однак кав'ярня не заповнила цю порожнечу. Коли з'явилась можливість приїжджати до чоловіка на позиції хоч на кілька днів, "Гайка" не вагалась. А там просто сидіти без діла не змогла.

"Сиділа трошки на ППД, поки мій чоловік працює, мені робити там нічого було і займатися. Я кажу: "Я хочу бути чимсь корисною, давай мені якусь роботу". Каже: "Хочеш, готуй їсти". Кажу: "Ну, я наготую їсти, але давай щось робити". Він мене забрав на майстерню. Я сіла, каже: "Давай пробувати з тобою паять", — пригадує дівчина.

"Гайка" допомагала воїнам ремонтувати та паяти дрони. Згодом командир побачив, що вона працює на рівні з усіма. Питання вирішилось саме собою: вона підписала контракт.

"Ми бачились з чоловіком раз на пів року. Ми не жили разом, мені хотілось бачити його частіше. Це перша причина, чому я там опинилась. Це було найкраще рішення за всі ці роки життя окремо. Я за цей рік скільки з усіма познайомилась, стільки всього побачила і стільки досвіду здобула. Я в захваті від того, що можу подорожувати по країні, як би це не звучало, але ми подорожуємо іноді. Також люди. Мене б ніколи життя не звело з ними", — акцентує військова.

У березні 2026 року командир сам запропонував їй служити в одному екіпажі з коханим, і, звісно, пара погодилася.

"Більше переживаєш, коли не бачиш один одного. Коли в нас час відпочинку, ми один для одного — чоловік з дружиною. Коли ми на роботі, то ми на роботі, ми працівники. У нас немає статі, ми працюємо однаково. Він працює першим номером, я споряджаюча — другий номер екіпажу", — пояснює "Гайка".

А ще на кожне чергування з ними виходить третій член екіпажу — чотирилапий улюбленець Тор, якого "Грек" вивіз у 2023-му із зони бойових дій.

"Коли я приїхала до чоловіка вже туди, я забрала його з собою. Я постійно з ним — 24/7. Я не могла його лишити. Це в нас такий "бойовий" пес. Він з нами всюди. Ми можемо цілий день в машині бути, у справах їздити, він завжди буде з нами. Ми ніколи його не лишаємо", — каже вона.

Бути подружжям на війні означає жити без планів на майбутнє. Один дзвінок — і вже треба їхати на позиції.

"Як би тяжко не було, але вже легше від того, що ми хоча б поряд. Ми не чекаємо дзвінка в зручний час, тому що ж є такі моменти, коли взагалі не можна і зателефонувати, і навіть написати. Складно, тому що не вистачає часу окрім роботи. Робота на першому місці в будь-якому випадку. Але ми намагаємось працювати над нашими стосунками в кожну вільну хвилинку", — ділиться дівчина.

Про великі плани подружжя не говорить, бо нині є ціль — боронити життя українців. А коли випадає вільна хвилина, мріють про життя у власному будинку без тривог, без чергувань та в обіймах одне одного.

Читайте також: Після ампутації рук займається спортом, водить авто і надихає підписників: історія ветерана Євгена Холодницького