Захист у квартирі, транспорті та на вулиці: українцям нагадали правила безпеки під час повітряної тривоги

Росія продовжує здійснювати масовані комбіновані атаки по Україні, випускаючи одночасно десятки ракет та безпілотників. У таких умовах небезпека загрожує не лише критичній інфраструктурі, а й житловій забудові та безпосередньо життям громадян. Про те, як діяти, якщо немає можливості швидко дістатися до сховища, та як правильно подбати про безпеку вдома й на вулиці, в ефірі “Ранку Вдома” розповів менеджер із координації оперативних штабів Українського Червоного Хреста Андрій Познякевич.

Фахівець наголосив, що тривала адаптація до війни породила небезпечну тенденцію серед населення — нехтування сигналами небезпеки.

“Українці зараз дуже часто нехтують цим в тому плані, що ми вже втомилися від постійних тривог. Ми відслідковуємо, моніторимо все більше і більше інформаційних ресурсів і намагаємося віднайти рецепт: це дійсно зараз небезпека, чи це просто “класична” повітряна тривога, до якої ми нібито звикли і адаптувалися. Кожна повітряна тривога — це небезпечно, кожна повітряна тривога — це необхідність знайти укриття, намагатися якомога швидше до нього дістатися і перебувати в ньому”, — зазначив Познякевич.

Що робити, якщо повітряна тривога заскочила у квартирі

За словами представника Червоного Хреста, повністю безпечного місця у звичайній квартирі немає, проте мінімізувати ризики можливо. У приміщеннях продовжує діяти правило двох стін, а нижні поверхи будівлі є значно безпечнішими за верхні. 

Подекуди при непрямому влучанні захистити від уламків допомагали навіть такі побутові дії, як зачинені міжкімнатні двері чи затягнуті плівкою вікна. Водночас Андрій Познякевич застеріг від використання непідготовлених споруд.

“Звичайне підвальне приміщення не можна вважати укриттям. Воно може наробити лиха, і в деяких випадках краще просто вийти назовні, аніж намагатися в підвалі, у напівзігнутому положенні тіла, заспокоювати себе, що ти нібито в укритті”, — наголосив експерт.

Захист під час вибухів на вулиці чи в транспорті

Якщо сирена або звуки вибухів заскочили у громадському транспорті чи в автомобілі, першочергово необхідно залишити транспортний засіб. Головне завдання — знайти будь-яке заглиблення порівняно з іншим рельєфом, наприклад, лягти під дорожній бордюр, оскільки вибухова хвиля поширюється поверхнею землі.

Водночас важливо дотримуватися правильної пози: лягати обличчям донизу, прикриваючи голову руками. Також необхідно тримати рот дещо привідкритим — це дозволяє знизити тиск на барабанні перетинки та зменшити ризик акустичного ураження слуху від близького вибуху.

Вміст тривожної валізки та аптечки

Вміст екстрених сумок потребує регулярного перегляду. Розраховуючи запаси питної води, Червоний Хрест рекомендує орієнтуватися на індивідуальні потреби — в середньому від 2 до 3 літрів чистої води на одну особу на день. Запаси їжі також підбираються індивідуально.

Щодо медикаментів універсального переліку не існує, проте особливу увагу варто приділити людям із хронічними захворюваннями.

“Важлива історія стосується осіб, які страждають хронічними захворюваннями. І тут, мабуть, більша рекомендація не для цих осіб, а для людей, які знаходяться з ними поруч, які дбають про них. Саме для цих людей рекомендація — регулярно перевіряти наявність в домашній аптечці тих чи інших медичних засобів і препаратів”, — акцентував менеджер Червоного Хреста.

Читайте також: Атака РФ на Київ: пошкоджено сім провідних культурних інституцій столиці (ФОТО)

Як повідомлялося, у ніч проти 24 травня Росія завдала масованого удару по Україні, застосувавши 90 ракет різних типів та 600 дронів.