Вторгнення Росії в Україну: чому Казахстан обрав нейтральну позицію (ВІДЕО)

Казахстан обрав нейтралітет у російсько-українській війні. Влада країни поважає територіальну цілісність, але забороняє антивоєнні мітинги; підтримує незалежність, але продовжує торгувати із загарбниками. Таку неоднозначну політику Казахстан веде з початку повномасштабної війни в Україні, розв'язаної Кремлем, маневруючи між власним зиском і тим, що хотів би чути від Нур-Султана Захід, інформує "Дом".

6 березня 2022 року в Алмати близько 4 тис. осіб з жовто-блакитними прапорами вийшли на антиросійську акцію. Люди скандували гасла: "Путін, Гаага, в'язниця!", "Токаєв, не мовчи!", "Слава Україні!".

Це був єдиний масштабний мітинг, який відбувся у Казахстані. Після нього активісти ще кілька разів намагалися організувати акції на підтримку України, але досягти погодження з владою їм так і не вдалося.

"У розмові з нами вони сказали: ми ж вам дали один провести, тепер вистачить. Прямо це не звучало, але говорили саме в контексті України. Дали зрозуміти, що більше не даватимуть погодження, хоча ми 6 березня сказали, що подаватимемо, поки війна не закінчиться. Якимось тлом згадувалися складний стан у світі та геополітичне протистояння між Заходом та Росією", — розповів у коментарі "Радіо Азаттик" громадський діяч Альнур Ілляшев.

9 квітня кілька активістів спробували провести акцію у генерального консульства Росії в Алмати. Учасники зі зв'язаними руками лягли на асфальт, відсилаючи таким чином до подій у Бучі. Казахстанська поліція практично одразу затримала всіх активістів.

"Подібні мітинги забороняються, хоч і не в жорсткій формі, як це відбувається в тій же Росії чи в Білорусі. У правоохоронцях — значна частина представників старшого покоління, старої школи КДБ. Вони закінчували всі ці установи в Москві, і значна частина, не можу сказати скільки у відсотковому співвідношенні, але тяжіють до проросійської позиції", — прокоментував телеканалу "Дом" професор кафедри міжнародних відносин Національного авіаційного університету Максим Ялі.

Президент Казахстану Касим-Жомар Токаєв заявляє, що територіальну цілісність України поважає. У цьому принаймні зі сторінок американського National Interest він намагається запевнити Захід. От і виходить, що українську незалежність влада Казахстану нібито підтримує, а антивоєнні акції — ні.

"Влада Казахстану намагається обрати нейтральну позицію через дві причини: враховуючи залежність казахстанської економіки від російської — раз; посилення впливу Росії після січневих подій, коли Кремль надав допомогу владі Казахстану в придушенні заколоту, — два", — пояснив Максим Ялі.

Таким чином, хоча Казахстан і не можна назвати союзником Росії, ця держава не планує припиняти чи скорочувати економічну співпрацю із країною-окупантом. Влада майже 2 місяці мовчить про військові злочини російської армії проти українців.

Читайте також: Кого підтримують країни Каспійського регіону в російсько-українській війні (ВІДЕО)

Нагадаємо, 2 січня 2022 року у Казахстані розпочалися масові заворушення на тлі підвищення цін на зріджений газ.  Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв із 5 січня запровадив у країні режим надзвичайного стану.

Також 5 січня Токаєв звернувся по допомогу до партнерів Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) — військово-політичного союзу, до складу якого входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан. Відповідно до рішення Ради колективної безпеки ОДКБ, в Казахстан направлені військові сили, основу яких становлять підрозділи Російської Федерації.

Операцію ОДКБ очолив командувач Повітряно-десантних військ РФ генерал-полковник Андрій Сердюков. Він брав активну участь в окупації українського Криму Росією у 2014 році. Також до Казахстану перекинуто військові підрозділи РФ, які брали участь в агресії проти України.

19 січня з Казахстану були виведені останні війська ОДКБ.