Топ-5 "найхолодніших" професій України представили у Службі зайнятості

Коли позначка термометра опускається нижче 15-20 градусів морозу, чимало працівників в Україні отримують можливість трудитися з дому. Ті ж люди, які вимушені виходити на роботу, запам’ятовують цей холодний період чи не на весь майбутній рік. Проте, є чимало родів занять, де холод є невіддільним складником робочого процесу. У Державній службі зайнятості розповіли саме про таких працівників, інформує "Дім".

1. Полярник. Українська дослідницька станція "Академік Вернадський" знаходиться на острові Галіндез в Антарктиді. Науковці працюють за середньої температури влітку близько 0°C, а взимку від −18°C. Кількість людей, які перебувають на станції, варіюється від 12 до 30 осіб. Проте взимку там залишається невеликий штат, суто для підтримки роботи "Академіка Вернадського".

Якщо говорити про професії, які представлені на станції, то це найчастіше наукові співробітники, механіки, лікарі, зв’язківці, водії чи інженери. Набір в такі експедиції відбувається публічно, Національний антарктичний науковий центр оголошує конкурс і кожен охочий може спробувати пройти суворий відбір.

2. Рятувальник. Не всі працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій так часто працюють за умов низьких температур, як рятувальники областей, на території яких знаходяться гори Карпати. Такі співробітники із Закарпатської та Івано-Франківської областей з жовтня до травня кожного року рятують туристів, які вирішили випробувати силу сніжної стихії на високогір’ї.

3. Спортсмени. Фігурне катання, фрістайл, хокей чи шорт-трек: якщо людина пов’язала свою кар’єру з цими видами спорту, то вона значну частину свого життя проведе у холоді. Професійний спорт вимагає постійних тренувань. Ці люди, навіть якщо на вулиці +35°C, шукають мороз у спеціально облаштованих павільйонах чи холодних країнах, щоб тримати м’язеву масу у тонусі.

Зимові види спорту — це вибір зимового стилю життя. І навіть після завершення кар’єри вони рідко переходять на "теплу" сторону, адже найчастіше стають тренерами у своїх видах спорту.

4. Фахівець з виготовлення штучного льоду. Ще професія, яка передбачає перетворення тепла на холод. Такі працівники — це інженери-технологи, які працюють зі спеціальним устаткуванням, щоб забезпечувати безперебійну роботу льодових арен, ковзанок та хокейних майданчиків. Саме завдяки таким працівникам зимові види спорту розвиваються в нашій країні й у спекотну пору року. Проте фахівці з виготовлення штучного льоду, через свою специфічну роботу, не знають тепла круглий рік.

5. Працівники науково-дослідного судна "Ноосфера". У 2021 році Україна купила у Великої Британії криголам RRS James Clark Ross і перейменувала його в "Ноосферу". Судно належить Національному антарктичному науковому центру, а значить, його екіпаж складається з професійних моряків та науковців. В кінці минулого року криголам вперше перетнув Південне полярне коло та почав проводити міжнародні океанографічні та геологічні дослідження. Навіть коли в Україні −20°C, екіпажу криголама "Ноосфера" однозначно холодніше.

"Серед "холодних" професій Служба зайнятості не назвала три надзвичайно важливі для кожного з нас, адже вони не на сто відсотків зимові. Проте розповідаючи про людей, які працюють у сніг, ожеледицю та мороз, коли позначки термометрів опускають до самого низу, не можна не згадати українських військових. Попри погодні умови, наші захисники і захисниці стримують ворожу піхоту, артилерію та рятують нас від обстрілів. Також це наші енергетики, які не лише відновлюють мережі після замерзання та обривів, але й після жорстоких обстрілів російської армії, що прагне знищити українську енергетику. І ще одними з переліку цих надлюдей є комунальники, завдяки яким населені пункти країни функціонують навіть у негоду", — додали у ДСЗ.

Читайте також: Від батанника до цілителя: про незвичні професії розповіли в Службі зайнятості

Нагадаємо, канали українського іномовлення показали документальний фільм "Воїни науки" журналіста та волонтера Геннадія Куркіна. Стрічка присвячена 29-й українській антарктичній експедиції на станції "Академік Вернадський", експедиції на науково-дослідному судні "Ноосфера", а також історії науковців, які після початку повномасштабного вторгнення стали на захист України.

Читайте також: Де в Україні найчастіше пропонували роботу з житлом — дані Служби зайнятості