Що робити в перші хвилини після обстрілу — алгоритм дій

Перші хвилини після обстрілу є критичними для збереження життя та здоров’я. Від правильних і швидких дій залежить не лише безпека, а й можливість допомогти іншим. У Міністерстві внутрішніх справ України підготували пам’ятку з чітким алгоритмом дій у перші хвилини після обстрілу, інформує "Дім".

Якщо житло постраждало

1. Насамперед перевірте себе та близьких на наявність поранень — шок може маскувати біль. За можливості перекрийте газ і вимкніть електроенергію на щитку.
2. Оцініть пожежну ситуацію. Якщо загоряння незначне, спробуйте загасити його власними силами. У разі поширення вогню негайно залишайте приміщення.
3. Викличте екстрені служби за номерами 101, 102, 103 або 112.

Зверніть увагу: виходячи з дому, візьміть документи, гроші, воду, ліки та телефон. Якщо ситуація критична — не витрачайте час на замикання дверей, життя важливіше.

Коли можна залишати приміщення?

Перед евакуацією перевірте сходи та під’їзд: вони не мають бути зруйновані, задимлені чи з загрозою обвалу. Якщо шлях небезпечний — дочекайтеся рятувальників.

Якщо це безпечно, подавайте сигнали екстреним службам з балкона або через вікно.

Чи варто самостійно вибивати двері, якщо їх заклинило?

У разі, якщо після обстрілу двері заклинило, фахівці не радять намагатися вибивати їх самостійно. За наявності глибоких тріщин у стінах або якщо конструкції виглядають нестабільними, сильні удари можуть спричинити обвал.

Якщо відчувається вібрація стелі чи стін, необхідно припинити будь-які дії та чекати на прибуття спеціалістів, які мають відповідне обладнання для безпечного деблокування.

Зверніть увагу: під час самого обстрілу двері рекомендують зачиняти. У разі потужної ударної хвилі, яка може деформувати замок, відчинені двері не врятують, натомість вони можуть зірватися з петель і травмувати людей у приміщенні.

Крім того, зачинені двері слугують бар’єром для вогню та диму з під’їзду. У разі пожежі в коридорі вони можуть забезпечити додаткові 15-20 хвилин для очікування допомоги.

Дим і пожежа: як діяти?

У разі задимлення дихайте через вологу тканину, тримайтеся ближче до підлоги, де більше кисню. Щільно зачиніть двері, закрийте щілини мокрими ганчірками. Виходьте на балкон, лише якщо це безпечно та подавайте сигнали рятувальникам.

Що варто мати під рукою?

1. Тривожну валізу, заздалегідь укомплектовану речами першої потреби.
2. Документи та готівку (у герметичному пакеті).
3. Заряджений телефон та павербанк.
4. Запас води (мінімум 1,5-2 літри на людину).
5. Ліхтарик (з елементами запасного живлення).
6. Медичну аптечку (з наявністю засобів зупинки кровотечі: бинт, гемостатичний бинт, джгут або турнікет).
7. Свисток для подачі сигналів про допомогу в надзвичайних ситуаціях.
8. Одяг за сезоном та необхідну амуніцію/переноску для домашніх улюбленців.

У пам’ятці окремо роз’яснюється, які підрозділи системи Міністерства внутрішніх справ та інших служб працюють на місцях ворожих ударів.

Зокрема, до ліквідації наслідків російських атак можуть залучатися:

• медики, які надають допомогу постраждалим;
• представники правоохоронних органів і прокуратури, що фіксують та документують воєнні злочини;
• комунальні служби, відповідальні за відновлювальні роботи.

Крім того, на місцях обстрілів часто працюють волонтери — вони допомагають постраждалим і екстреним службам, забезпечують людей їжею та водою.

Читайте також: Як врятуватися від ворожих дронів: правила безпеки на вулиці, які потрібно знати кожному