Як впоратися із системною втомою: інтерв'ю з соціальним психологом Антоном Семеновим

Системна втома — депресивний стан, який впливає на продуктивність та стосунки. Як спілкуватися з людьми, у яких проявляється системна втома та чому популярні поради не допомагають? Відповіді на ці питання у програмі "Ранок вдома" озвучив психотерапевт, соціальний психолог, засновник проєкту "Як ти, брате?" Антон Семенов.

Ведучі — Ірина Хоменко та Лілія Ребрик.

— Раніше всі говорили про емоційні гойдалки. Згодом українці визнали, що звикли жити в стресі. Якими є наслідки?

— Соціологи помічають є дві стадії. Перша стадія — це системна втома. Якщо суспільство не справляється на цій стадії, то потім починається розподіл суспільства, агресія, внутрішні розбіжності наростають. Це знесилює цілу націю.

Наприклад, країни Антанти в Першу світову виходили з війни, бо всередині суспільства відбулися незворотні процеси, які не дали змоги досягти політичних цілей. У нашому суспільстві є прояви системної втоми. Це виклик для кожної людини, яка зараз працює на перемогу.

— Що таке системна втома?

— Можна назвати дуже багато симптомів, ознак і так далі. В принципі, втома — це про виснаження. Якщо у нас проявляється ситуативна втома, то ми відмовляємося від дій. Ми ідемо на відпочинок.  Системна втома —  це хронічне виснаження. Тоді людина відмовляється не від дій, а від планів. Від амбіцій. Точніше сказати — це апатія.

В принципі, одна з важливих, для нас — психологів, системних ознак це те, що людина починає обмежувати свої соціальні контакти. Тото людина не бачить сенсу у живому спілкуванні. На жаль, це іноді просто непомітно та опиняється в бульбашці. Якщо нема соціалізації, то нема можливості отримати позитивну інформацію, підтримку, допомогу. По трохи вона стає самотньою.

— Як спонукати себе до дій?

— З точки зору психології, соціології, здорова людина — це людина, яка будує плани і їх реалізовує. Якщо зміни тривалі, а ми їх не осмислюємо, тоді й не бачимо сенсу щось робити. Насправді у здорової людини теж відбуваються зміни, є різні проблеми, але вона їх зазвичай осмислює, робить висновки, корегує плани й знову переходить до фази активних дій. Якщо вона не справляється, не може це осмислити й починає сподіватися, що воно саме мине, а воно залишається та навіть накопичується. Тобто треба діяти кожного дня і головне — осмислювати все.

— Як можна допомогти людині впоратися з цією системною втомою?

— По-перше, добре, якщо людина сама розуміє, що це недобре. Поради взагалі не працюють. Якщо їх не просять, то поради — це зовнішній тиск. Людина виснажена, а ви ще на неї тиснете. В принципі, якщо ми говоримо про системну роботу з системною втомою, то є три рівні. Рівень суспільства, рівень організації та особистий. Дуже важливо, щоб робота велася на всіх рівнях.

Суспільний рівень — це бути частиною загального руху. Потрібно, щоб на рівні суспільство постійно відбувалася робота про ідентичність, та те, що ми робимо.

На рівні організацій важливо, щоб теж була спільна робота. Взагалі все впирається в соціальні зв'язки й командну роботу. Якщо вони є, то людині легко. Вона бачить сенс, їй легко опановувати зміни, вписувати у своє життя і діяти. Головне, щоб люди діяли і взаємодіяли. Якщо організація говорить про свої плани й роздає задачі.

До речі, зараз є тренд, коли компанії починають допомагати людям підтримувати горизонтальні зв'язки. Це коли люди підтримують зв'язок навіть поза роботою. Наприклад, підтримка дружин, родин тих співробітників, які служать.

Особистий рівень — людина осмислює свої зміни та ухвалює рішення.

— Часто ми чуємо заклики до роботи, до дій. Мовляв, коли людина зайнята, їй немає коли сумувати. Цей принцип працює чи ні?

— На жаль, така порада не працює. Якщо ми говоримо про системну втому, тому що людина працює, працює, працює, вона втомлюється, і в певний момент вона говорить: "Навіщо я працюю?". Все одно це питання виникає. Це питання правильне. Потрібно давати собі відповідь.

З точки зору психології та соціології дуже важливо в цей момент зупинятися і рефлексувати. Інакше людина відчуває, що не має сил. Вона знає, що її робота потрібна, але вона не має сил. Добре, якщо людина розуміє, що з нею відбувається і просить про допомогу.

Якщо не розуміє, то вона відчуває провину. Тобто просто тиснути й змушувати працювати, чи роздавати таки поради, не можна. Це не працює, тому що людина виснажена. Це і є системна втома. Це не просто брак мотивації. Це брак розуміння того, що відбувається.

— Як діяти у таких випадках?

— Між роботою потрібно спілкуватися з друзями, з близькими, з партнерами. Як це робити правильно можна дізнатися у нашому посібнику "Поговори зі мною". Це не про розмову, це про вміння вислухати людину, яка прийде до вас за допомогою.

Людина починає проговорювати досвід, свої проблеми, нестачу орієнтирів, і починає думати. У посібнику є підказки, як правильно підтримати співрозмовника у цей момент. Ми півтора року збирали досвід людей, адже фахівців на всіх не вистачить. Підготувати психологів ми теж не можемо. Ми повинні стати психологами, друзями.

Є певні закономірності. Існує всього три правильні питання, які допоможуть людині розповідати свою історію та осмислити її. Ці питання ви знайдете у посібнику "Поговори зі мною".

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• 160 подій за 3 дні: про програму KyivBookFest розповідає організаторка заходу Анастасія Нікітіна
• Чи змінилася культура донорства крові в Україні під час війни: інтерв'ю з медичним директором Mirum Clinic Андрієм Масиком
• Стане в пригоді родинам зниклих безвісти та владі, — Кевін Салліван про свою книгу "Країна зниклих безвісти"
• Як інфлюенсерам заробляти за допомогою блогу та яким повинен бути контент: інтерв'ю з організаторкою Orange Forum Анітою Соловей
• Карпати, антураж XVIІІ століття та історія вільних українців: про зйомки "Довбуша" говоримо з художницею Олександрою Дробот та актором Дмитром Вівчарюком