Як допомогти людині, яка уникає соціуму: інтерв'ю з психотерапевтом Антоном Семеновим

Що таке відмова від повноцінного життя в соціумі? Чи можна вважати втрату соціалізації головною причиною розлучень? Як адаптуватися та відновити здорові стосунки з оточенням та скільки часу на це знадобиться? Про втрату соціалізації говоримо у "Ранку Вдома" з психотерапевтом, соціальним психологом, засновником проєкту "Як ти, брате?" Антоном Семеновим.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Що означає термін "втрата соціалізації"? Це серйозна проблема?

— Наявність активних соціальних зв'язків, стосунків — це єдиний інструмент для покращення психологічного стану. Таким чином ми можемо надати та приймати підтримку, попросити про допомогу, або отримати її. Тобто все це впливає на те, як ми адаптуємося до змін. Війна дуже міцно вплинула на українців.

По-перше, у когось виявилися розбіжності в позиціях і стосунки припинилися. По-друге, багато понять змішалися. Багато розлучень, конфліктів на роботі, навіть сусіди вже не ті. Тобто втрата соціалізації — це руйнація звичних зв'язків.

— Як втрата соціалізації впливає на якість життя? 

— Здатність справлятися з проблемами знижується, якщо людина не соціалізована. Якщо людина не може адаптуватися, у неї накопичуються всередині напруга. Будь-які стосунки спочатку потребують зусиль. Треба зняти слухавку та підібрати правильні слова, щоб до людини звернутися. Якщо людина виснажена, навіть просто втомлена, вона починає уникати спілкування. Через це її можливості отримати допомогу і підтримку теж знижуються.

— Як зарадити цій проблемі? Як можна допомогти людині, яка розірвала будь-які соціальні зв'язки?

— По-перше, дуже важливо розуміти, що все зводиться до наявності стосунків. Тобто, якщо у людини є стосунки, якщо вона очікує, що їй допоможуть, вона з більшою ймовірністю звернеться за допомогою. Тобто нам потрібні стосунки та довіра. Тут важливо розуміти, що це потребує зусиль.

Найкращий спосіб допомогти собі — це допомогти комусь. Коли ти комусь допоміг, твій психологічний стан покращується. Якщо ви втомилися, треба відпочити. Якщо ви почуваєтеся погано, треба комусь допомогти. Це працює як з військовими, так із цивільними.

— Як можна допомогти тим людям, які втратили близьку людину?

— Це нормально, що люди, які зазнали втрат, уникають спілкування. Це складна комунікативна ситуація, ми до неї в принципі не готові. У нас немає стандартів та протоколів. Ми пропонуємо дієві практики у книжці "Як ти?". Вона про те, як поговорити з людиною, яка втратила близьких. Там ми пояснюємо, що така людина почувається самотньою.

Бо вона втратила зв'язок не лише з тою людиною, яка пішла, а й з іншими. Тобто у неї купа сумнівів. В цей момент дуже важливо допомогти цій людині відчути, що вона не одна, поруч є свої. Фраза: "Я тобі співчуваю! Ти в будь-який момент можеш звертатися до мене за допомогою!" працює як пароль і значить, що поряд — свої. Не треба залишати людину на одинці й чекати слушного моменту, він не настане ніколи.

— Що б ви порадили парам, які зараз живуть на відстані?

— Все індивідуально. Треба проговорити ситуацію з людиною, якому ви можете довіряти. Вголос сказати про складнощі у спілкуванні, сумніви та озвучити своє рішення. Коли ми говоримо це в голові, ми не контактуємо з реальністю. Коли говориш про це з іншою людиною, то мусиш договорити речення. Від тої людини, яка слухає, треба просте співчуття, не поради.

Цей контакт зі своїми сенсами, бажаннями, потребами та складнощами дозволяє людині адаптуватися, зорієнтуватися в ситуації та ухвалити рішення. Наприклад, "Я буду боротися за ці зв'язки! Докладу зусиль, щоб їх зберегти, а там подивимося", або навпаки: "Я не буду витрачати на це час, бо це не має сенсу". Людині треба визначитися, але усвідомлене, проговорене рішення, робить її сильнішою.

Читайте також:

• Як українцям уникнути суперечок та возз'єднатися після стосунків на відстані: інтерв'ю з психотерапевтом Антоном Семеновим
• Як впоратися із системною втомою: інтерв'ю з соціальним психологом Антоном Семеновим
• Як надавати базову психологічну допомогу через розмову — інтерв'ю з психотерапевтом проєкту "Як ти, брате?" Антоном Семеновим