Реформа НУШ, безпека дітей та дефіцит вчителів: головні виклики для української школи пояснила освітня омбудсменка

Через війну та демографічну кризу українські школи змінюються — частину закладів доводиться закривати або об’єднувати. Понад мільйон українських дітей нині перебувають за кордоном, і значна частина з них уже припинила навчання в українській системі освіти. Щоб не втратити учнів, пропонують створювати спеціальні класи за межами України. Про виклики для освіти, реформу Нової української школи (НУШ), відвідуваність та безпеку дітей у ефірі "Ранку Вдома" розповіла освітня омбудсменка Надія Лещик.

Ведучі — Кароліна Король та ХАС.

— Через війну та демографічну кризу ми стикаємося з оптимізацією і навіть ліквідацією шкіл. Як у таких умовах дотриматися прав усіх учасників освітнього процесу?

Надія Лещик: Тут громадам необхідно пам'ятати статтю 25 Закону України "Про освіту", де зазначено: якщо заклади освіти ліквідуються або реорганізуються, громади мають забезпечити здобуття освіти на певному рівні. І тут виникає питання: якщо, наприклад, у селищі чи селі ліквідується заклад освіти, то має бути організоване підвезення дітей до іншого населеного пункту.

Інше питання — якщо в громаді взагалі не буде ліцею, де здобувають освіту 10-11, а потім і 12 класи. У такому випадку необхідно домовлятися між громадами: довозити цих дітей до іншої громади та фінансувати здобуття їхньої освіти там. Багато є аспектів, але громада не повинна кидати цих дітей, а забезпечити їм доступ до освіти.

— Зараз реформа НУШ проходить через складний етап впровадження саме у старшій школі. Все нове часто буває не дуже зручним або автоматизованим. Які зараз найголовніші складнощі з цим питанням?

Надія Лещик: Ми отримуємо звернення від учасників освітнього процесу, також я зустрічаюсь із педагогами та директорами. Ми побачили, що батьки, які до нас звертаються, не в повній мірі володіють інформацією про реформу. 

Разом із компанією Active Group за підтримки комітету Верховної Ради з питань освіти ми провели дослідження. І побачили, що 29% батьків обізнані з реформою, 24% узагалі не обізнані, а 46% — частково. Водночас основне джерело інформації про реформу батьки отримують саме від школи.

Тут ми бачимо пробіл комунікації. Важливо правильно комунікувати, провести якусь інформаційну кампанію і пояснити, які вигоди дає ця реформа НУШ саме для дітей. Адже дитина зможе обирати профіль, займатися тим, що їй цікаво, і розвивати свої здібності, щоб потім спрямувати їх у професію. Це один із головних недоліків і проблем, які ми вбачаємо.

Інший аспект: реформа йде по всій країні, але в нас є прикордонні регіони, які межують із країною-агресором, або прифронтові території. Там свої проблеми: досить важко гарантувати безпеку дітей та їхнє довезення. Тут необхідно шукати якісь особливі рішення, щоб освіта була безпечною.

Такі ж проблеми є в гірських регіонах, адже ми розуміємо, що по зимових гірських дорогах шкільний автобус не зможе проїхати. Це теж проблема. Крім того, ми побачили, що немає також комунікації між громадами. Якщо в одній громаді немає ліцею, має бути взаємодомовленість та підвезення до іншої. 

Проте ми вирахували ці проблеми, з'ясовували і пропонуємо рішення, що можна зробити для того, щоб реформа продовжувалась, бо вона дуже важлива для інтеграції України в європейський простір.

— Крім того, маємо ще одну проблему: понад мільйон дітей шкільного віку перебувають за кордоном, і лише близько 340 тисяч доєднуються до освітнього процесу в українських школах. Що держава може зробити сьогодні, щоб не втратити цих дітей остаточно?

Надія Лещик: Так, на жаль, статистика така. Ми навіть достеменно не знаємо, скільки точно дітей шкільного віку перебуває за кордоном. Але держава робить усе можливе, щоб зберегти з ними зв'язок. 

У країнах Європи є обов'язок навчатися в школі країни перебування. І зрозуміло, щоб не було подвійного навантаження, держава розробила програму для дітей, які перебувають за кордоном. Оцінки, які вони отримують у тій школі, перезараховуються за спеціальною шкалою, а предмети українознавчого компоненту (українську мову, літературу, історію України) вони вивчають в українських школах за полегшеною програмою. Це перший крок.

Далі зараз налаштовується робота щодо тих суб'єктів освітньої діяльності, які перебувають за кордоном і навчають наших дітей. Це суботні й недільні школи, це школи, які зареєстровані за законодавством країни перебування, але навчають там за українською програмою, громадські організації. Іде їхня верифікація, тобто визнання, і відповідно, якщо дитина там навчається, її оцінки також будуть визнані.

Нам головне забезпечити, щоб дитина, повертаючись в Україну, отримала якнайменше проблем і швидко увійшла в наш освітній процес. Тут також дуже важливий психологічний компонент, оскільки діти побоюються повертатися в Україну. 

І ще один аспект, який хотілося б виділити, це безпека. Зараз держава робить все необхідне, виділяються кошти на укриття, на підземні школи, посилюються заходи безпеки в школах. 

— Чинне законодавство дозволяє дитині пропускати до 10 днів навчання без медичної довідки — за запискою від батьків. Але на практиці діти інколи випадають із процесу без медичних причин, наприклад, після важких нічних обстрілів, коли зранку навіть дорослому важко зібратися. Як тут контролювати ситуацію, щоб не перетиснути, але й не допустити зловживань?

Надія Лещик: Саме так, у нас дозволяється пропускати до 10 днів за запискою батьків без медичної довідки. Але ми досліджували це питання, і проводили таке дослідження в одній громаді і побачили цих дітей, які не відвідують школу по 8-10 днів, приносять записку, а потім знову випадають з освітнього процесу. Дитина фактично не долучена до освіти, тобто навчання фактично не відбувається.

Якщо ми говоримо про обстріли, то пропустити один день — це можливо. Але якщо це система, це вже насторожує: що відбувається з дитиною і в сім'ї?

Якщо порівняти із законодавством за кордоном, то там два дні чи день — і потрібно пояснювати, чому дитина відсутня, вказувати причину. Вже були намагання зменшити цей термін і в нас. Я входила до робочої групи і пропонувала зменшити до п’яти днів цей проміжок, в який дитина може не відвідувати школу, але, на жаль, пропозицію не підтримали. Але мені здається, варто все таки посилювати законодавство.

Я скажу і про сімейну форму здобуття освіти, яка у нас дозволена. За неї відповідають батьки, але вчора побачила допис прокуратури, яка розслідує загибель дитини вдома, і звернула увагу, що мати забрала її саме на сімейну форму здобуття освіти. Чи можуть всі батьки забезпечити взагалі рівень освіти вдома? Це теж є проблемою. 

Тут, напевно, треба посилення відповідальності батьків за здобуття дитиною освіти, тому що у нас і так шалені освітні втрати, які почалися ще під час ковіду, а під час війни лише посилилися. І дистанційна форма не сприяє якісному навчанню, тому це є проблемою.

— Давайте поговоримо про смартфони. На законодавчому рівні офіційної заборони на їхнє використання в школах немає, хоча гаджети тотально відволікають від навчання. Спроби окремих шкіл запровадити локальні обмеження часто викликають супротив у батьків, адже для них це питання зв'язку та безпеки. Яким має бути рішення на державному рівні?

Надія Лещик: Ми багато про це дискутували, але поки що не знайшли рішення, яке задовольнило б усі сторони. Ми підняли закордонні дослідження про те, як гаджет впливає на освітній процес. І цікаво, що вони дуже впливають на оцінки та якість освітнього процесу. Про це говорять і самі учні закордонних шкіл, яких опитували. Думаю, у нас та сама ситуація.

Водночас ми розуміємо, що ми живемо в умовах воєнного часу, і дитині необхідно зв'язатися із батьками. Збір гаджетів в оці коробочки — тут теж певна проблема, тому що відповідальність за цю коробочку з телефонами лягає на вчителя. Під час повітряної тривоги він має або швидко роздати гаджети, або нести цю коробочку в укриття. Тобто багато незрозумілих питань. 

Мені розповідали випадок, коли дитина здала телефон у коробку, назад отримала його розбитим, і вчитель змушена була компенсувати цей телефон. Я проти того, щоб вчителі ще й відповідали за мобільні телефони дітей.

Водночас телефон часто є засобом зняти порушення прав. Всі ті поодинокі відео, де педагоги, на жаль, застосовують насильство щодо дитини, стали відомими саме завдяки смартфонам. Завдяки ним ми почали реагувати. Тому що коли ми розслідуємо випадки булінгу чи насильства щодо дитини, то слово учня на слово вчителя — і ми розуміємо, чиє слово перемагає. Тому відеодоказ є гарною фіксацією.

Моя позиція: телефон має лежати в рюкзаку чи в портфелі учня з вимкненим звуком. Тоді під час повітряної тривоги дитина сама бере, відповідає за свій телефон і йде в укриття. Але як домогтися цих правил? Поданий законопроєкт, я спілкувалася з його авторами і казала: "Добре, ми заборонимо, а яка відповідальність за невиконання цієї заборони?". Відповідальності немає. Тобто це така певна декларативна норма, а як її виконати — питання поки що відкрите.

— Ще одне важливе питання — залучення молодих фахівців, яке завжди упирається в рівень заробітних плат. Чи вдається залучати в систему енергійних людей із класними ідеями за нинішніх економічних умов?

Надія Лещик: Хочу сказати, що це проблема, і вона вже стає критичною. Тому що у нас є старіння педагогів: за 5-10 років вони вийдуть на пенсію, і в нас фактично не буде кому викладати в закладах освіти. Вже зараз є багато вакансій. Попри те, що школи закриваються і ці місця наче мали б заповнюватися, але вони не заповнюються.

Заробітна плата педагога складається з маленької ставки, яка нижча навіть за мінімальну заробітну плату, та величезної кількості надбавок. Коли приходить молодий фахівець або ветеран, який хоче викладати, наприклад, в осередку "Захист України", він отримує мінімальну заробітну плату — суму, ну дуже невелику. 

Якщо є надбавки, то не набирається достатня заробітна плата. Я, наприклад, спілкувалася з ветераном, який отримує 10 тис. гривень за 26 годин, а це півтори ставки. Він каже, що не знає, скільки ще витримає на цій посаді. Так само отримує і молодий вчитель.

Вже йшла розмова про те, щоб змінити підходи до формування заробітної плати, тобто збільшити оцю мінімальну ставку і зменшити кількість надбавок. Ця робота розпочалася, але, на жаль, потім зупинилася. 

Читайте також: Ліцеї самостійно обиратимуть систему оцінювання: підходи до навчання оновило МОН