Про лекції з окопів, алогічність війни та пошуки ворогів серед своїх: сержант ЗСУ і професор Федір Шандор — гість "Тихого вечора з Оленою Кравець"

Незалежність має три виміри — минуле, теперішнє і майбутнє. У гості до "Тихого вечора з Оленою Кравець" завітала людина, котра єднає їх усі. Він знається на історії, бо колись викладав її у школі. Як військовий він впливає на теперішній час та формує майбутнє, бо навіть з окопів веде лекції для своїх студентів. Це доктор філософських наук та сержант Збройних сил України Федір Шандор. Він пояснив, чому вважає війну алогічним явищем, чому українці часто шукають ворогів і зраду там, де її нема, спробував улюблений торт "Ужгород" і зіграв у гру "Експрес філософія".

Ведуча — Олена Кравець, співведучий — Юрій Карагодін.

Лекції з окопів

— Чому доктор філософських наук, професор університету і психолог має позивний "Турист"? Чому професор не "Професор"? Вже був зайнятий?

— Професора зайнятий точно. Не буду показувати пальцем. Крім того, я, президент Закарпатської туристичної організації, яка дуже довгий час займається розробкою туристичних проєктів. Тому запрошую вас на Закарпаття. 

— В одному з інтерв'ю ви казали, що на фронті просили, аби вам ставили нічні чергування, щоб ви потім у ці чотири години для відпочинку могли читати лекції. Якщо у вас нічне чергування, потім чотири години лекцій, то коли ж ви відпочивали?

— Адреналін — таке погане явище, яке дуже важко виходить, потім починається ПТСР. Його треба чимось вбивати, протилежною дією. Лекції й були протилежною дією, щоб не втомлюватися і не думати про дурне. 

Війна — алогічне явище

— Якось український історик та публіцист Ярослав Грицак сказав, що війна, на жаль, є нормою людської історії. Саме тому, він так пояснює, війни були завжди. А ви в одному подкасті сказали, що з точки зору науки війна в Україні — це абсолютно алогічне явище. Можете докладніше пояснити вашу точку зору? 

— Тому що кожна війна передбачає [боротьбу] або за ресурси, або за територію. Тут не було ані ресурсів, ані якоїсь надзвичайної території. Це була війна алогічна, нелюдяна, тому що людей не брали в рабство, щоб використовувати, а просто на знищення. Ми бачимо Ірпінь і Бучу, де знищували жінок і дітей. Навіщо їх захоплювати, якщо ви їх вбиваєте? Алогічність полягає у тому, що незрозуміло, заради чого. Кінцевого результату не бачимо.

— Мені здається, що з нами відбулося все навпаки — ми зараз розуміємо, заради чого ми боремося. Не було сенсу в цій війні, але з'явилися якісь нові сенси в нас. 

— Немає тепер півночі, півдня, заходу, сходу. Є просто Україна. 

— Війна — це хаос, а ви — філософ. Чи було у вас під час військової служби місце рефлексії, якісь нові думки, сенси? 

— У грецькій філософії йдеться, що хаос — це найкращий порядок. В цьому хаосі треба всі речі вийняти зі скриньки і розкласти, як вони мають бути. У цьому хаосі сформувалися ті форми, де ми тепер знаємо, яка шухляда за що відповідає. Ми формуємося як нація з різними релігіями, національностями, соціально-рольовими групами, статусними групами, фінансовими статками. Це нормальне формування організму. Ми стали трендом, потім — брендом, і тепер нас усі знають. Коли б про нас усі дізнались? Це, звичайно, погано, але тепер нас знають усі 218 країн ООН.

— Як це не втратити? Як не скотитися назад?

— Як казав відомий українець Енді Воргол, чи то пак Андрій Варгола (американський митець лемківського походження, — ред.), у кожного буде п'ятнадцять хвилин світової слави. Власне, у нас зараз є наші п'ятнадцять хвилин у глобальному часу. Ми маємо їх правильно використати.

Шукати ворогів і зраду там, де її нема

— У вирішальні кризові моменти ми вже показали себе як нація, яка здатна транслювати якості вищої цивілізації, ми єднаємося, є взаємопідтримка… А потім з нами щось стається, і ми починаємо жити у форматі "всі проти всіх", шукаємо ворогів і зраду там, де її нема, ставимо якісь екзамени один одному на "справжнього українця". Що це з нами?

— Це норма, це перехід від стресу до комфорту. Конформізм передбачає, що спочатку я маю дискомфорт — війну, хаос, купу цегли і бетону — а потім для балансу я роблю комфорт, будую будиночок. А потім розслабився і все. Може квіти посадиш? — Та потім. Згодом приходиш — все заросло. Починаєш розчищати.

— То нам потрібні крайнощі?

— Не тільки нам. Це закладено в самосвідомості. Ми без того не можемо. Ми робимо те, що наш організм хоче. 

— У вас більш оптимістичний прогноз щодо нашого майбутнього чи…? 

— В мене реалістичний. Ми не граємося в емоції. Треба розслабитися і любити один одного.

— Ваше ставлення до Угорщини відрізняється від ставлення багатьох людей. Звідки і навіщо з'явився наратив, що Угорщина — не друзі? 

— З'явився він не в нас, а у наших ворогів, які це роблять професійно. Вороги є як в угорському середовищі, так і в українському. Їхній головний принцип — посварити нас і створити для нас ще одного ворога. Якщо ми ловимося на це, якщо нас це чіпляє, значить їм це вдалося.

Угорщина — перша країна, яка в 1991 році офіційно визнала нас як державу. 20 серпня у них — День створення держави, а 24 серпня в Україні День Незалежності, тож ми навіть у глобально календарі поряд. Ми все життя обмінювалися жінками і чоловіками — Ярославни жили в Угорщині, їхні князі правили Галиччю. Все перемішано на рівні ДНК та культури. 

Торт "Ужгород"

— Федір, ми знаємо про певні речі, які роблять вас щасливим. Тому зустрічайте — у студії торт "Ужгород"!

— В одному з інтерв'ю, для нігерійського телебачення, до речі, я відповідав на питання "Що ви хочете в кінці війни зробити?". Я хочу сісти на березі річки Уж, випити закарпатську каву зі своїм улюбленим тортом "Ужгород". 

— У Кривому Розі, звідки я родом, якщо не помиляюсь, немає свого такого десерту. Чому "Київський торт" знають всі, а торт "Ужгород" знають лише в Ужгороді?

— До 2022 року Україну не всі знали, а тепер знають всі. Я так по-філософськи відповів? Коли скуштуєш Україну на смак, то починаєш ще більше її любити. Абсолютна більшість українців, як і більшість громадян інших держав, ще не розпробували свою країну на смак. 

"Тихий вечір з Оленою Кравець" підготував для Федіра Шандора спеціальну гру-вікторину "Експрес філософія". У ній співведучий Юрій Карагодін по черзі ставив Олені Кравець та гостю програми філософські запитання, а вони за три секунди мають дати відповідь.

---

Гостями нового випуску програми "Тихий вечір з Оленою Кравець" стали:  бійці 3-ої окремої штурмової бригади — "Малий", "Гал", "Лукас" і "Ющенко". Також до студії завітав сержант ЗСУ, професор Федір Шандор. Гостею рубрики Дані Білого "Що там по тактильності?" стала фехтувальниця Ольга Харлан. Музичні гості — Тата Кеплер і Pianoбой Дмитро Шуров, гурт NAZVA.

Проєкт "Тихий вечір з Оленою Кравець" — це легка, спокійна розмова про важливі та актуальні для українців речі і події, яка дозволяє трішки відпочити й відволіктися від напруження, в якому ми всі живемо. Проект завоював серця українців. "Тихий вечір з Оленою Кравець" (повні епізоди та окремі сюжети) разом вже отримав понад 38 млн переглядів* на діджитал-майданчиках каналу "Дім" (YouTube, Instagram, Facebook, TikTok).

*Дані станом на 26.08.2023

Ще цікаве з "Тихого вечора з Оленою Кравець":

• "Мріяти зараз — це велика розкіш": бійці Третьої штурмової бригади ЗСУ в гостях у "Тихого вечора з Оленою Кравець"
• Про "Історію України за 5 хвилин", мінну безпеку та сольний альбом: Олег Фагот Михайлюта у програмі "Тихий вечір з Оленою Кравець"
• Тварини на службі та пошуки дворічної дівчинки: рятувальниця ДСНС Марина Сердюк та вівчарка Зара в гостях у "Тихого вечора з Оленою Кравець"
• Про повернення до коріння, джингл для "Тихого вечора" та ремонт пісень: MONATIK у програмі "Тихий вечір з Оленою Кравець"