"Мріяти зараз — це велика розкіш": бійці Третьої штурмової бригади ЗСУ в гостях у "Тихого вечора з Оленою Кравець"

Юрій Карагодін, 3-тя штурмова бригада ЗСУ, Олена Кравець. Фото: kanaldim.tv

Нещодавно в українському YouTube з'явився проєкт "Двіж", у якому військові з Третьої штурмової бригади ЗСУ відповідають на питання, що цікавлять цивільних. Учасники цього шоу завітали в гості до "Тихого вечора з Оленою Кравець" — бійці "Малий", "Гал", "Лукас" і "Ющенко". Вони відповіли на питання про військову справу від цивільної Олени Кравець, розкрили секрет популярності своєї бригади, а також поділилися особистими мріями.

Ведуча — Олена Кравець, співведучий — Юрій Карагодін.

Про "Двіж"

— Я дивилася ваш "Двіж", а потім перейшла на сам канал і стала дивитися розбори ваших штурмів. Іноді я забувала, що дивлюся не кіно, тому що ви там, немов зірки. Ви на своєму місці. Повернув у реальність мене один момент — коли хто із вас хотів пити, знайшов якусь пластикову пляшку з рідиною, випив, а потім його запитали: "Нормальна вода?" — "Життя покаже". Як ви взагалі?

"Гал": Та взагалі супер. Те відео з Дациком, напевно, було з нашого першого штурму на Бахмутському напрямку шостого травня. В принципі, тоді наша бригада і почала контрнаступ.

— Якщо б ви самі собі відповідали, для чого ви робите "Двіж"? Це ваша власна ініціатива чи це все ж таки наказ? 

"Ющенко": Я там був, але мене кличуть туди. Там постійно змінюються учасники — когось кличуть, когось міняють. Це частина рекрутингової кампанії. У нас добровольча бригада, тож потрібен зв'язок з цивільними людьми. Щоб показати, що попри погані моменти, на війні на тебе чекає і багато чого позитивного: дружба, братерство, гумор.

— Я так розумію, що тобі в кадрі нормально?

"Ющенко": А мене тому постійно і кличуть. Знають, що Вітя нормально наговорить. Хоча я постійно таку нісенітницю там несу.

— А що кажуть вам побратими? Не заздрять чи скаржаться, чого їх не беруть?

"Ющенко": До мене раз підходив один побратим і з претензією питав, чого його не кличуть. Але я відповів, що мене самого туди кличуть і це не я вирішую.

— Хто вирішує це?

"Ющенко": Є така людина, чиє ім'я не можна говорити.

Популярність 3-ї штурмової бригади

— Чому Третя штурмова бригада зараз найпопулярніша? Що робить її такою саме для вас? 

"Гал": Я думаю, що ми своєю роботою здобули право називатися однією з найпрофесійніших і наймедійніших бригад. Менше слів — більше роботи. 

— Як до вас у бригаду можуть потрапили ті, хто прийняв таке рішення?

"Ющенко": Є три рекрутингові цертри: у Києві, Львові та в Дніпрі. На сайті ab3.army можна дізнатися адреси і всю інформацію. Це не ТЦК, все на добровольчих засадах. Бригада завжди шукає добровольців. 

— Скільки часу люди проходять навчання? Одразу в штурм нікого не кидаєте?

"Ющенко": Навчання проходять постійно.

— Ну а перед першим боєм скільки треба вчитися?

"Лукас": Не обов'язково бути штурмовиком. Це, звісно, наша основа і наші герої, але багато роботи йде в тилу: можна бути водієм, техніком, кухарем, доставляти щось. Це великий механізм. Людина може прийти і сказати: "Я кваліфікований в отому напрямку і готовий вам допомагати".

"Малий": До кожного бійця — індивідуальний підхід. Немає такого, що три тижні чи місяці він готується, а потім все — автомат і в окоп. Все індивідуально. Ми дивимося на підготовку, на те, як вони справляються, на результати. Коли командир вирішує, що боєць вже готовий, починаються пробні виїзди на перестрілки. 

— Чи буває так, що людина прийшла добровільно, пройшла навчання, і ви розумієте, що вона не буде воювати? Кажете повертатися? Пропонуєте інший напрямок?

"Малий": Буває. Багато таких. Знаходимо для нього підходящі посади і завдання. До кухарів чи до БпЛА. Є багато посад на другій, третій лінії чи взагалі в тилу.

— На відео з ваших операцій я бачила жінку. Вона у вас єдина?

"Ющенко": Ні. Дівчат дуже багато, але не скажу, що їх більшість. Дівчата молодці. 

— Чи буває таке, що вам хтось із цивільних пише щось на кшталт: "Я сьогодні зробила розклад Таро. Будь ласка, будь обережним"?

"Ющенко": Минулого року підходила жінка до "Дарвіна" і казала: "Я молю, не ночуйте сьогодні у цьому будинку!". — "Чого?" — "Будь ласка, я вас дуже прошу!". Він ночував, але з внутрішньою тривогою.

— А що ви їсте?

"Гал": У на збалансований раціон, для нас вираховують кількість білків, жирів тощо. Особисто в мене у взвод є людина, котра відповідає за побут у сім'ї.

— Підрозділ — це сім'я. Клас!"Гал": Я навіть коли під час війни одружувався, питав: "Ти розумієш, що зараз підписуєшся не лише на мене, а ще на тридцять чоловік?".

Питання, що найбільше дратують, від цивільних

— Назвіть топ запитань від цивільних, що найбільше вас дратують.

"Малий": Коли закінчиться війна? 

"Гал": Ти вбивав? Скільки чоловік?

"Ющенко": У мене інше. Мене коли бачать, вигукують: "Це ж ти!".

"Лукас": Від рідних — "Коли відпустка?"

— А не питають рідні, як роутер перезавантажити, наприклад?

"Лукас": Було. Як почистити диск чи Windows перевстановити. Особливо літнім людям це пояснити важко.

Чи розповідати дітям про війну

— Якщо припустити, що все закінчилося і ми пішли далі — спокійно живемо, відновилося навчання в школах. Коли запрошуватимуть військових ходити і розповідати про війну,, ви б розповідали?

"Ющенко": Як ветерани? Це філософське питання. Мені подобається лозунг "Ніколи знову". От у цьому контексті я б розповідав. Щоб для наших дітей це не повторилося… А яке питання було?

— От своїм дітям ти будеш розповідати про війну?

"Ющенко": Та гадаю, знайдеться кілька хороших історій."Лукас": Думаю, дітям краще розповідати в цілому про історію, оскільки це ж не перша війна України проти Росії.

Запитання від глядачів

— Пропонуємо відтворити ваш "Двіж". Ми зібрали питання від наших глядачів і найцікавіші хочемо поставити вам. Перше — як ви рятуєтеся від спеки на фронті?

"Малий": Та ніяк.

"Гал": В побуті — вентилятор, а в окопі — ніяк. В окопі про це не думаєш. Терпиш і все. Хоча в окопах досить прохолодно. Якщо ще й присипати, то взагалі холодно.

— Які висловлювання у ваш бік вас ображають, не подобаються чи бісять?

"Ющенко": Я читав в інтернеті, що мене замахували (критикували, — ред.), бо я поїхав вести "Лігу сміху". Я півтора року на війні, а мене відпустили на тих два дні. А мені пишуть: "Та шо він там, "Лігу сміху" поїхав вести". Зараз мене ще сюди (у "Тихий вечір з Оленою Кравець", — ред.) запросили — все!

"Гал": Я багато читаю коментарів стосовно тощо, що військовим на 10 днів продовжили відпустки. Пишуть: "Ой, та коли ж ми тоді ту війну виграємо?" або "Стільки хлопцям відпусток! Давайте ви їх доб'єте, а потім відпочиватимемо". Не приємно таке читати, тому що я вважаю, що за 365 днів війни ті 30 днів відпустки потрібні. 

"Малий": А мене ніхто не ображає, бо ви на мене подивіться!

"Лукас": Коли люди в тилу пишуть, наприклад, що в них немає світла і води. Я пам'ятаю, коли ми десь у січні заїжджали під Бахмут, де не було ні світла, ні води. І зима.

— Чи можливо побудувати стосунки, знайти кохання в умовах військового часу?

"Гал": Я два місяці тому одружився. Гадаю, я відповів. Як казав мій командир, треба залишити нащадків. Цвіт нації у таких людях, які поряд зі мною сидять ось. Їхні нащадки мають формувати націю.

Чи забули українці про війну

— Дехто з військових каже, що якщо ми тут перестанемо жити мирним життям, то вони там тоді не розуміють, воюють. Інші кажуть, що ми забули, що йде війна. До чого ви більше схиляєтеся?

"Ющенко": Головне, коли країна воює — це зосередженість людей на основній проблемі. Всі решта проблем мають відійти на другий план. Наше суспільство забуває про неї. Обговорюють, як якихось два блогера записали якесь відео, де вони там щось про жінок сказали… Яка це має сьогодні взагалі значення? Ви розпорошуєтесь на це?

"Лукас": Це двояка ситуація. Коли ти тут, дивишся, як матері з дітьми гуляють, молодь ходить в інститути — люди живуть, навкруги зеленого, гарного, прибрано. А тоді приїжджаєш кудись, де скрізь одні руїни, все згоріле, зруйноване і немає нічого. На передку теж молодь. Дівчата і хлопці віддають життя або свої кращі роки. Чому молодь, котра тут, не кричить про це на весь світ? Не всі роблять збори. А ще я б "сухий закон" увів.

"Малий": Я з Києва, і люди котрі проживають у Києві взагалі забули про війну. Заходиш на пляж — людей безліч, особливо хлопців призовного віку. Цілі батальйони на пляжах.

— А поділіться, будь ласка, своїми мріями. Вони ж є?

"Ющенко": Мріяти зараз — це дуже велика розкіш. Я хочу, щоб Російська Федерація розпалася і зникла з мапи. Щоб почали народи від них від'єднуватися.

"Малий": У 2020 році я повертався з Грузії паромом і пропливав навпроти ЮБК в Криму — кілометрів п'ять до нього було. Але я бачив ті гори і все інше. Хочеться, щоб війна закінчилася у Криму, коли ми зайдемо на півострів. Хочу на березі моря скинути всю амуніцію, відкрити пляшку "Закарпатського" і так провести вечір. 

"Лукас": Мрію бути до кінця всього цього з Третьою штурмовою. Не померти, а прожити всі етапи перемоги. Бо перемога не буде одним днем — кожен день чи тиждень є якась маленька перемога. Тому хочеться бути до кінця з хлопцями, розраховувати на них і щоб вони розраховували на мене. 

— День Незалежності для вас сьогодні — який він? Про що він? Чи він відрізняється від попередніх?

"Гал": Це просто ще один День Незалежності. І завтра, і післязавтра буде, і до цього місяць був. У нас кожен день — День Незалежності.


Гостями нового випуску програми "Тихий вечір з Оленою Кравець" стали:  бійці 3-ої окремої штурмової бригади — "Малий", "Гал", "Лукас" і "Ющенко". Також до студії завітав сержант ЗСУ, професор Федір Шандор. Гостею рубрики Дані Білого "Що там по тактильності?" стала фехтувальниця Ольга Харлан. Музичні гості — Тата Кеплер і Pianoбой Дмитро Шуров, гурт NAZVA.

Проєкт "Тихий вечір з Оленою Кравець" — це легка, спокійна розмова про важливі та актуальні для українців речі і події, яка дозволяє трішки відпочити й відволіктися від напруження, в якому ми всі живемо. Проект завоював серця українців. "Тихий вечір з Оленою Кравець" (повні епізоди та окремі сюжети) разом вже отримав понад 38 млн переглядів* на діджитал-майданчиках каналу "Дім" (YouTube, Instagram, Facebook, TikTok).

*Дані станом на 26.08.2023

Ще цікаве з "Тихого вечора з Оленою Кравець":

Прямий ефір