Понад мільйон звернень за п'ять років: які масштаби домашнього насильства в Україні

За останні п'ять років в Україні зареєстровано понад 1,1 мільйона повідомлень про домашнє насильство. Лише від початку 2026 року щомісяця надходить у середньому понад 6,5 тис. заяв. Водночас частка постраждалих дітей стрімко зросла — з 2 до 6%. Про реальну ситуацію в родинах, алгоритми дій для свідків та приховане економічне насильство в ефірі програми "Ранок Вдома" розповіла консультантка Національних гарячих ліній ГО "Ла Страда-Україна" Валерія Бондар.

Чому офіційні звіти не показують реальної картини

Зменшення кількості заяв у звітах поліції не означає зникнення проблеми. Постраждалі часто залякані, бояться повернення кривдника або не готові руйнувати спільний побут. Натомість кількість дзвінків на гарячі лінії стрімко зростає.

"Минулого року наша гаряча лінія отримала понад 48 тис. звернень, з яких 91% стосується домашнього насильства. А лінія захисту прав дітей говорить про те, що звернень стає все більше: за минулий рік  ми отримали понад 197 тис. дзвінків, де більше 20% стосувалися насильства над неповнолітніми", — пояснює Валерія Бондар.

Лінії підтримки для чоловіків

Традиційно 80% заяв про насильство надходить від жінок, а від чоловіків — близько 15%. Проте під час повномасштабної війни ситуація почала змінюватися, і чоловіки стали частіше звертатися по психологічну допомогу.

"ГО "Ла Страда-Україна" наразі підтримує окрему лінію психологічної підтримки для чоловіків, і ми бачимо збільшення дзвінків. Чоловіки телефонують і кажуть: "Мені незручно про це говорити, але я опинився в ситуації домашнього насильства і не знаю, як діяти". Так починається робота з їхнім захистом", — розповідає експертка.

Що робити свідкам і що таке "економічне насильство"

Якщо ви стали свідком знущань із дитини за стіною, виклику поліції недостатньо. Фахівчиня радить паралельно звертатися до Служби у справах дітей або на гарячу лінію для дітей та молоді за номером 116-111 — консультанти самі направлять офіційне звернення до всіх відомств.

Валерія Бондар також пояснила, що економічне домашнє насильство — це завжди умисна дія, і його не варто плутати з бідністю.

"Якщо батько під час конфлікту виганяє матір із дитиною з дому, дитина визнається постраждалою від економічного насильства. Також це проявляється у свідомій відмові забезпечити дитину медикаментозним лікуванням, належним одягом чи речами для навчання за наявності ресурсів у батьків", — резюмує фахівчиня.

Читайте також: Як розпізнати ознаки торгівлі людьми та куди звертатися за допомогою — роз’яснення юристів