Подання заяв до Реєстру збитків, завданих російською агресією: на топ-10 запитань відповіли юристи

Громадяни (й не тільки українці) можуть подавати заяви про компенсацію до Міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U). Заяви подаються в електронному вигляді через вебпортал "Дія". Проте юристи отримають багато запитань щодо порядку подання документів і роботи з Реєстром збитків. На найпоширеніші з них відповили правозахисники проєкту "Юридичний порадник для ВПО", інформує "Дім".

"Якщо я подам заяву до Реєстру, мені відразу мають виплатити компенсацію?"

Ні. Реєстр не є механізмом компенсації. Це міжнародна база, яка фіксує докази збитків, завданих РФ внаслідок агресії проти України. Виплата компенсацій — наступний етап, який реалізовуватиметься в межах окремого майбутнього механізму, що ще створюється.

"Який сенс подавати заяву, якщо Росія все одно не визнає цих рішень?"

Реєстр — це частина міжнародного правового механізму, підтриманого Радою Європи. Він створює офіційний та захищений архів доказів, який у майбутньому використовуватиметься для виплати компенсацій. Це — перший крок до справедливості, і він уже працює.

"Якщо я вже звернувся за компенсацією від держави або подавав заяву до суду в Україні або ЄСПЛ, то вже не можу подавати до Реєстру?"

Можна подавати заяву до Реєстру, навіть якщо вже були звернення до інших інстанцій. Проте всі відомості про попередні заяви слід обов’язково зазначити в електронній формі. Це потрібно для уникнення дублювання та правильного обліку.

"Якщо я подам заяву, то зобов’яжусь не вимагати компенсації в іншому порядку?"

Подання заяви до Реєстру не позбавляє вас права звертатися до інших національних чи міжнародних органів, зокрема судів. Але важливо повідомити про всі такі звернення в заяві до Реєстру.

"Подавати заяву можуть лише ті, хто має офіційні документи про руйнування?"

Документи важливі, але не обов’язково мати офіційний акт від ДСНС або місцевої ради. Приймаються фото, відео, свідчення очевидців, скріни з геолокацією — усе, що допомагає довести факт і обставини збитків.

"Заяву в Реєстр збитків може подати тільки досвідчений адвокат або юрист?"

Заявником може бути будь-яка фізична особа або її представник. Юридичні особи, держава Україна, її регіональні або місцеві органи та установи мають подавати свої заяви через представника (теж не обов’язково має бути юристом).

"Мені потрібно перекладати всі документи англійською, щоб подати заяву?"

Заяви можна подавати українською мовою. Згодом з’явиться можливість використання англійської. Переклад документів не є обов’язковим для подачі.

"Мені завдано лише моральні збитки — це не підходить для Реєстру?"

Моральна шкода, зокрема поранення, загибель родичів, незаконне позбавлення волі тощо, — також підлягають фіксації в Реєстрі. Ви маєте право подати заяву, навіть якщо не зазнали матеріальної шкоди.

"Я перевіряв, що у законі про державний бюджет України коштів на Реєстр не виділено. Тобто він не діє?"

Реєстр — це міжнародний механізм, створений під егідою Ради Європи. Він не є органом України і працює незалежно від державних структур, хоча й у співпраці з ними.

"Я не громадянин України, тож Реєстр не для мене?"

Реєстр приймає заяви від будь-яких фізичних і юридичних осіб, незалежно від громадянства. Головне — довести, що збитки були спричинені діями РФ на території України після 24 лютого 2022 року.

Нагадаємо, наразі для подання заяв до Реєстру відкриті наступні 10 категорій:

1. Вимушене внутрішнє переміщення
2. Смерть близького члена сім'ї
3. Зникнення безвісти близького члена сім'ї
4. Серйозні тілесні ушкодження
5. Сексуальне насильство
6. Катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження чи покарання
7. Позбавлення свободи
8. Примусова праця або служба
9. Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна 
10. Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях

Читайте також: Втрату доступу до нерухомості на ТОТ можна зафіксувати в міжнародному Реєстрі збитків — деталі від "Дії"