Підтримка підлітків, хворих на рак: про безплатні психологічні консультації говоримо з психологинею благодійного фонду "Запорука" Лілія Сіроха

Благодійний фонд "Запорука" надає безплатні психологічні консультації підліткам, хворим на рак. Аби детально розповісти про цю ініціативу, до нас завітала психологиня фонду Лілія Сіроха. Чому фонд обрав таку категорію для проєкту, в якому форматі надаються консультації, скільки їх можна отримати та іншу корисну інформацію дізнавайтеся у "Ранку Вдома".

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Розкажіть, будь ласка, чому фонд обрав саме цю категорію пацієнтів? 

— По-перше, хочу сказати, що фонд працює з 2008 року. Основним напрямком роботи — це психосоціальна допомога онкохворим дітям та їх родинам. Коли почалося повномасштабне вторгнення, стало очевидно, що така категорія теж буде потребувати особливої підтримки.

Підлітковий вік досить складний, навіть в мирний час. Тому що це ці вікові кризи, пошук себе, самоідентифікація. Коли ще накладається фон війни, то це все ускладнюється. Підлітки шукають підтримки, переважно, поза родиною. Тож ми запропонували цій категорії кваліфіковану допомогу.

Не в інтернеті прочитати інформацію, яка може не завжди відповідати дійсності, а отримати фахову консультацію. 

— В якому форматі ви надаєте ці консультації? 

— Ми маємо можливість надати безплатних п'ять консультацій одній дитині. Ми обираємо той формат, який буде зручний підлітку.

Це онлайн формат, але ми обираємо зручні додатки. Хтось обирає додаток з відео, хтось — аудіо. Зазвичай одна консультація триває до 50 хвилин. Якщо, звичайно, підліток перебуває в кризовому стані, наприклад, там суїцидальні нахили, то тоді, звичайно, психолог продовжить консультацію. Фахівець працюватиме з дитиною допоки її стан не стабілізується. 

— Якщо дитина захоче продовжити спілкування? 

— Психолог тоді може дати контакти колег, які можуть прийняти дитину в живому форматі. Звичайно, наш психолог надає свої рекомендації, навчить виконувати вправи для самозаспокоєння.

До слова, з онкохворими підлітками працювати не так вже й складно, як думають. Адже нинішня молодь набагато більше психоедукована. Зазвичай вони раніше за батьків розуміють, що потребують допомоги. Іноді навіть батькам рекомендують звернутися до психолога.

Нині у підлітків з'явився тренд — ходити до психолога. З одного боку, це, звичайно, великий плюс в тому плані, що вони не бояться психологів. Вони знають, що це фахівці, які можуть їм допомогти. 

— Втім, онкохворі підлітки це інша категорія. Чи не складно їм розмовляти з психологами? 

— Насправді, коли дитина перебуває в ситуації хвороби, вона залишається в стані певної ізоляції.

По-перше, це пролонговане лікування в медзакладі. По-друге, це ізоляція від соціуму, мінімізація контактів. Виходить, що підліток, провідною діяльністю яких є спілкування, комунікація, яким дуже важливо бути серед своїх, вони опиняються у вакуумі.

Поруч є батьки, але з ними складно поділитися переживаннями та страхами. Тим паче у батьків вмикається режим гіперопіки, коли їхня дитина хворіє. Водночас підліткам хочеться свого простору.

Хвороба, звісно, впливає на фізичний стан, але у дитини є свої мрії та бажання, є якісь цілі. Фахівці нашого фонду працюють в лікарнях і часто до них приходять підлітки, які просто хочуть поділитися цими мріями. Ми з ними працюємо, аби вони краще справлялися з усім.

Гаряча лінія за номером 0 800 4 000 23 — це можливість поділитися страхами з людьми, які тебе не засуджують. Адже часто онкохворі підлітки не можуть поговорити навіть з однолітками. Дзвінки безплатні.

В лікарнях, де працює наш фонд, є стенди, де розміщена інформація. Кожна дитина, яка потребує розмови, може цей номер набрати та отримати консультацію. 

— Багато дітей звертається? 

— Зважаючи на те, скільки підлітків хворіє на онкологію, то дійсно запитів багато. 

— Скажіть, чи відрізняються запити дітей до війни та під час війни? 

— Відрізняються запити, бо війна змусила їх подорослішати. Як би ми не намагалися дітям створити безпечне середовище, ми не можемо вимкунти фон війни. Вони все одно чують новини.

Діти подорослішали, стали патріотично налаштованими, та почали ставити собі реальні цілі. Звісно, страхи ще залишаються. Цікаво, що підлітки не за себе бояться, а за батьків. Ми часто говоримо про те, що підлітковий вік егоцентричний, що діти сконцентровані на власних бажаннях, але це не так. Після початку повномасштабного вторгнення діти почали боятися за батьків.

Ще один важливий аспект — матеріальний стан родини. Зараз дуже часто навіть під час лікування підлітків починають з психологом проговорювати про страх безгрошів'я у родини. Що ми будемо робити, як будемо лікуватися, якщо не буде грошей? Діти нині переймаються дорослими питаннями. 

Також цікаві гості "Ранку Вдома": 

• Світ побачила книга "Мені подзвонив Вейн": журналіст та режисер Володимир Мула розповів про зустріч з Грецкі та майбутній художній фільм про хокеїстів
• Чи можливо полюбити чужу дитину, як кровну? Про досвід усиновлення говоримо з авторкою книги "Все одно буде п'ятниця. А потім неділя" Ольгою Бартиш
• Чи буде покарано винних у загибелі Небесної Сотні: про справи Майдану та приводи Росії вдертися в Україну говоримо з адвокатом Віталієм Титичем 
• Про творчість, материнство та пісню присвячену українським жінкам: інтерв'ю зі співачкою Kekelia
• "У мене ще є час на нові рекорди": плавчиня-рекордсменка з Харкова Катерина Садурська розкрила плани на 2024 рік 
• "Подумайте про стратегію піклування про себе": психотерапевт В'ячеслав Халанський пояснив, як уникнути вигорання, працювати до сподоби й жити щасливо
• Чому сфера обслуговування повинна інакше ставитися до клієнтів-військових — роз’яснення та поради психотерапевта Антона Семенова
• Як створювалась збірка віршів "КнигаLOVE 3.0. Любов, що перемагає": про мистецтво в складні часи говоримо із поетесою Оленою Павловою та співзасновницею видавництва "Книголав" Світланою Павелецькою