Перший "камінь спотикання" з 10-ти встановили у Києві — що означають ці меморіальні знаки (ВІДЕО)

Перший "камінь спотикання" — меморіальний знак присвячений жертвам нацистів — сьогодні, 30 вересня, заклали у Києві. П'ять таких меморіальних знаків вже можна знайти у Рівному і шість — у Переяславі. Камені закладають прямо у тротуар біля будинків, в яких проживали жертви нацизму, повідомляє "Дом".

Бетонний куб з латунною пластиною зверху. Так виглядають "камені спотикання". Таких знаків у країнах Європи встановлено понад 80 тис. Традицію започаткували у Німеччині у 1996 році. Пам'ятні знаки з'являються на тих місцях, де жили жертви нацизму. На каменях — короткі відомості про них.

Мета проєкту — підштовхнути людей до пошуку додаткової інформації.

Першу закладку у Києві справили на Подолі за адресою — вул. Фролівська, №3. У цьому будинку жила Людмила Ткач. Її у 5-річному віці разом з матір'ю нацисти хотіли розстріляти у Бабиному Яру. Мамі з донькою вдалося впасти у рів раніше, ніж пролунали постріли. Кілька годин вони лежали біля тіл убитих євреїв, а пізно вночі втекли.

"Їх історія — виняток. У дні масових розстрілів 29 та 30 вересня 1941 року понад 33 тис. осіб не вдалося врятуватися. Вони зустріли свою смерть у Бабиному Яру. Проєкт, який ми починаємо в Києві важливий, тому що Голокост — це не просто суха статистка. Ми говоримо про 6 млн єврейських життів, загублених в Європі, про які потрібно пам'ятати", — сказав спеціальний і уповноважений посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський.

Протягом тижня у Києві будуть закладені 10 таких каменів. А в найближчий рік — ще близько 70.

"Німеччина завжди буде нести за це відповідальність. Відповідальність за те, щоб згадувати жертв, щоб розповідати їх історію. Перш за все молодим людям. З чіткою метою, щоб подібне ніколи більше не повторювалося", — зазначила надзвичайна та уповноважена пані посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анка Фельдгузен.

"Коли ми говоримо про вбитих євреїв у Бабиному Яру, ми говоримо про наших людей, які були частиною культурного, громадського, економічного, соціального простору Києва і країни. Ми весь час у пошуку, як вшанувати пам'ять тих людей, яких ми ніколи не знали", — сказав директор Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський.

Отримати додаткову інформацію про "камені спотикання" можна на банерах тимчасової виставки на Контрактовій площі. Вона буде діяти у Києві ще тиждень.

Читайте також: У нас коротка пам'ять, але місто пам'ятає все: масові розстріли у Бабиному Яру — перші дні 80 років тому (ВІДЕО)

Раніше повідомлялося, історику Іллі Левітасу сьогодні, 30 вересня, було посмертно надане звання Героя України. Він видав 12 книг про трагедію Бабиного Яру, за якими планують створити сайт, на якому буде відображена інформація про всіх праведників народів світу.

Читайте також:Бабин Яр: як трагедія масових розстрілів вплинула на долі — спогади киян (ВІДЕО)