Не залишає синців, проте нищить самооцінку: прояви психологічного насильства перелічили правозахисники

Психологічне насильство — це не просто емоційна складність, а форма насильства, яка потребує визнання, підтримки та дій. Психологічне насильство не залишає синців, проте нищить самооцінку, здатність довіряти собі та іншим. На цьому наголошують правозахисники фонду "Право на захист", повідомляє "Дім".

Психологічне насильство не завжди проявляється криком. Часто це тиша, яка ранить, слова, які принижують, погляд, який змушує сумніватись у собі, контроль, який ховається за "турботою". Це постійне "ти нічого не вартий", "ніхто тебе не полюбить", "всі твої проблеми — через тебе".

З’являються думки: "це було випадково", "ніхто не хотів завдати болю", хоча ситуації повторюються. Часто виникає бажання прикрити агресивну поведінку, пояснюючи її стресом, втомою або власною "провиною", хоча внутрішньо це викликає сумніви. З’являється сором або страх розповісти іншим про те, що відбувається, адже "не повірять" або "засудять".

Основні прояви психологічного насильства:

• регулярно звучать образи, приниження, знецінення;
• ізоляція від друзів, родини, джерел підтримки;
• постійні спроби впливати на почуття, думки й рішення;
• маніпуляції, шантаж, погрози;
• звинувачення, використання газлайтингу (коли людина змушує жертву сумніватися у власній пам’яті, сприйнятті реальності та адекватності, заперечуючи очевидні факти);
• мовчання або ігнорування як форма покарання.

"Психологічне насильство не залишає синців, проте нищить самооцінку, здатність довіряти собі та іншим. Ми всі здатні змінити ставлення до психологічного насильства: не називати це "перебільшенням", не засуджувати, не мовчати, коли бачимо, як когось ламають словами. Головне — не мовчати, а звертатись за підтримкою і допомогою", — зазначили правозахисники.

Читайте також: Самоушкодження, замкнутість і конфліктність: як за поведінкою розпізнати насильство над дитиною