Мирні цілі або розробка бомби: деталі ядерних перемовин між Іраном і США

Вашингтон і Тегеран відновили перемовини щодо повернення до договору 2015 року з іранською ядерною програмою. Певних домовленостей досягли, але Іран порушує умови, — вважають США, Франція, Німеччина і Велика Британія,  стурбовані можливими наслідками. В деталях ситуації розбиралися журналісти програми "На самом деле: мир" телеканалу "Дом".

Динаміка угоди

Угоду, відому як Спільний всеосяжний план дій (СВПД), укладено у Відні шість років тому за адміністрації президента США Барака Обами. Крім Ірану та Штатів, його підписали Велика Британія, Франція, Німеччина, ЄС, Росія і Китай. Договір передбачає виконання Тегераном низки кроків щодо обмеження своєї ядерної програми в обмін на скасування санкцій, введених США та ЄС.

У 2018 році 45-й президент США Дональд Трамп вивів країну з договору щодо ядерної програми, оскільки вважав угоду провальною. На його думку, вона не могла стримати ядерну програму Тегерана, оскільки "в основі угоди з Іраном була жахлива фікція, нібито кривавий режим Ірану хотів тільки мирної програми з розвитку ядерної енергії".

У відповідь на вихід США з угоди Тегеран відмовився виконувати частину зобов'язань в межах СВПД. Вашингтон у відповідь посилив санкції відносно Ісламської Республіки та направив до регіону військові кораблі й бомбардувальники.

Учасники СВПД продовжували свої зустрічі (але вже без США) в спробі реанімувати угоди 2015 року. Чергові переговори стартували на початку квітня 2021 року. Спікер Держдепартаменту США Нед Прайс назвав віденські зустрічі "важливим і потенційно корисним кроком".

"Обговорення в Відні, навіть попри те, що ми не зустрічаємося з іранцями обличчям до обличчя, — це важливий і конструктивний крок. Це потенційно корисний крок, оскільки ми намагаємося визначити, що іранці готові зробити, щоб знову виконувати суворі обмеження угоди 2015 року. Ми, можливо, теж повинні будемо повернутися до виконання наших зобов'язань", — зазначив Прайс у квітні 2021 року, оцінюючи черговий раунд переговорів СВПД.

Паралельно Вашингтон вів непрямі перемовини з Тегераном. І у квітні нинішній президент США Джо Байден оголосив, що хоче повернутися до первинної угоди, якщо Іран у повному обсязі дотримуватиметься умов СВПД. Тегеран водночас стверджує, що Сполучені Штати першими порушили договір своїм виходом, тому Вашингтон повинен зробити перший крок, знявши санкції. Відповіддю США стала відмова здійснювати "односторонні кроки".

Тим часом верховний лідер Ірану Алі Хаменеї вважає, що під час першого раунду переговорів у Відні не було зроблено жодної гідної уваги пропозиції щодо ядерної угоди.

"Пропозиції, які вони зробили, були зарозумілими та принизливими. Перемовини не повинні вестися таким чином, щоб сторони затягували й затягували переговори. Це завдає шкоди нашій країні", — наголосив Хаменеї.

Серйозність намірів і збагачення урану

Кінцева мета договору — перешкодити Ірану розробити атомну бомбу. Серед спірних моментів — кількість збагаченого урану, яку може накопичувати країна, і чистота, до якої уран може бути збагачений. Сам Тегеран стверджує, що цілі його ядерної програми виключно мирні.

"Раніше ми могли виробляти уран з чистотою до 60%. Існує низка думок, що збагачення урану можна збільшити з 60 до 90%. На вашу думку, ми готуємо ґрунт для створення атомних бомб. Це помилкова думка. За бажання Тегеран може довести збагачення урану до 90% чистоти, однак ми тримаємо слово і не женемося за атомними бомбами. Це ви роками женетеся за атомними бомбами та складаєте їх у сховищах. Це ви щорічно робите нові бомби", — сказав президент Ірану Хасан Рухані.

Але збагачення урану ставить під сумнів серйозність намірів Ірану на переговорах щодо ядерної програми. Таку заяву зробив держсекретар США Ентоні Блінкен на пресконференції в штабквартирі НАТО.

"Ми дуже серйозно сприйняли їх провокаційне оголошення про намір почати збагачення урану до 60%, і група "п'ять плюс один" — постійні члени Ради безпеки ООН і Німеччина — повинна спільно відкинути це. Я думаю, що Сполучені Штати дуже чітко продемонстрували іншим учасникам переговорів і всьому світу серйозність своїх намірів. Належить ще побачити, чи має Іран таку саму серйозність намірів", — наголосив Блінкен.

Про плани збагачувати уран до 60% Іран заявив після диверсії на ядерному об'єкті в Натанзі, яка сталася 11 квітня цього року. В результаті вибуху вийшла з ладу система електроживлення. Вона забезпечувала роботу центрифуг, які збагачують уран. В Ірані інцидент визнали терактом, але оцінили спричинений їм збиток як незначний. Раніше в диверсії звинуватили Ізраїль.

Через тиждень після вибуху іранська влада назвала ім'я чоловіка, який влаштував диверсію, і оголосила його в розшук. Ним виявився місцевий співробітник комбінату, який покинув Іран незадовго до інциденту.

Рішення Ірану про збагачення урану до 60% розкритикував і президент США Джо Байден. Однак висловив надію на співпрацю з Тегераном.

"Однак ми задоволені тим, що Іран як і раніше згоден брати участь у прямих переговорах з нами та з нашими партнерами в питанні нашого просування і повернення в СВПД, щоб знову стати його частиною. Ми ніколи не повинні були виходити з нього", — акцентував глава Сполучених Штатів.

Тим часом Міністерство закордонних справ Ірану заявило про досягнуті угоди на черговому раунді ядерних перемовин у Відні 17 квітня.

"Переговори досягли тієї стадії, коли можна працювати над спільним текстом документа з ядерної угоди. Іранська делегація надала власні письмові напрацювання на тему атомної проблеми та зняття санкцій, які можуть стати хорошою основою для переговорного процесу з метою вироблення остаточного документа", — повідомив заступник міністра закордонних справ Ірану Аббас Аракчі.

Крім Ірану, військові загрози для Заходу також представляють Росія і Китай. Про це заявив держсекретар США Ентоні Блінкен. На його думку, ці країни прагнуть до нарощування ядерного і ракетного потенціалу, який загрожує не тільки США, але і всьому світу.

Стратегічна ядерна загроза

На чиєму боці перевага в ядерних перемовинах, яку загрозу становить Іран, і які чинники впливають на угоду, —  ситуацію в програмі "На самом деле: мир" телеканалу "Дом" коментував завідувач сектору Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак.

Ведуча програми — Анна Нитченко.

— Як ви вважаєте, у кого зараз більше сили в ядерному плані у відносинах "США — Європа — Іран"?

— Звичайно, більше сил у Сполучених Штатів та їхніх союзників. Але Іран, по-перше, має звичку довго існувати в умовах санкцій, і, по-друге, він має дуже потужну опору у вигляді Китаю, вона з'явилася буквально наприкінці березня, коли було укладено торговельну угоду, яка оцінюється в 400 млрд дол. китайських інвестицій в іранську економіку протягом тривалого часу. Але в цілому ініціатива виходить від Сполучених Штатів, вони хочуть відновити цю угоду мирно, дипломатично, і кардинально вплинути на проблему.

— У чому відмінність підходів Євросоюзу та США до розв'язання іранського питання?

— У Сполучених Штатів і Європейського Союзу позиція одна й та сама: є проблема, перебільшена адміністрацією Трампа, в межах особливих союзницьких відносин з Ізраїлем.

Ця проблема полягає в тому, що Іран, крім більш-менш контрольованої ядерної програми (там немає такого, що буквально через місяць Іран може створити ядерний пристрій — для цього будуть потрібні принаймні кілька років), має ще дуже потужний регіональний вплив через проксісили вливання в Ємені, Іраку, Сирії.

І ось це є тим додатковим аспектом, який ускладнює висновок нової угоди, тому що Сполучені Штати та європейські країни заперечують проти того, щоб одночасно зняти всі санкції, накладені і в межах ядерної програми, і в межах того, що в США називають тероризмом.

— На вашу думку, яку загрозу зараз становить (або може становити) Іран, і для яких саме країн?

— Іран є стратегічною загрозою як ядерна країна. Ядерний Іран не потрібен нікому: ані Сполученим Штатам, ані Росії, ані Китаю, ані Франції, ані Німеччині, нікому, хто бере участь у цих перемовинах, тим більше — Ізраїлю та Саудівській Аравії.

Але безпосередню загрозу просто зараз Іран становить для Ізраїлю і Саудівської Аравії. Це не ядерна загроза, це загроза, так би мовити, в загальному розумінні безпеки, частково — терористична: це дія через проксісили та різні форми впливу. І в цьому плані Іран, з точки зору США і європейських країн, дійсно дестабілізує ситуацію на Близькому Сході.

— Чи порушує (і чи може порушити) Іран умови перемовин щодо ядерної програми?

— У 2018 році Дональд Трамп говорив про те, що "наміри Ірану — злісні та ворожі", — але це неможливо перевірити. Що стосується того, чи порушував Іран умови цієї угоди, то він сам сказав, що порушив, але не виходячи з угоди: він зробив це у відповідь на вихід Сполучених Штатів. США оголосили про вихід, й Іран оголосив, що він "вийшов за деякі межі", але сказав, що готовий повернутися до цих меж, якщо Сполучені Штати скасують санкції. Власне, в цьому і полягає велика дипломатична гра.

— Як ви вважаєте, наскільки дієві санкції для Тегерана?

— Іран сильно залежить від санкцій, вони сильно йому шкодять. Але допомога Китаю і звичка жити в умовах санкцій, в принципі, дозволяють Ірану існувати довго в такій ситуації, в якій він існує. Але Іран не хоче існувати так, як зараз, він хотів би легалізації своєї економіки на міжнародній арені, і тому він теж хотів би перемовин. Інша справа — умови таких перемовин, — того, що йому пропонують.